Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів, Т.5, № 1-2, 2007 р.

В цьому номері:

Оригінальні статті

Особливості регенерації рослин Triticum aestivum L. в культурі меристемних сегментів пагонів

Бавол А. В., Дубровна О. В., Лялько І. І.С.3-10

Показати резюме

Завантажити PDF

Досліджено процеси калюсогенезу та регенерації рослин у культурі тканин верхівки пагона проростків різних генотипів м’якої пшениці озимого та ярого типу. У вивчених форм виявлено генотипну залежність процесів утворення пагонів у культурі in vitro. Проаналізовано вплив стадії розвитку донорного матеріалу на регенераційний потенціал культури. У калюсів, які культивувалися на середовищі з піклорамом, виявлено тенденцію до підвищення частоти регенерації пагонів.
Ключові слова: Triticum aestivum L., верхівка пагона проростків, піклорам, калюсогенез, регенерація рослин.

Створення ознакової колекції ячменю за здатністю до андрогенезу in vitro та її використання у генетичних і біотехнологічних дослідженнях

Белінська Є. В. С.11-20

Показати резюме

Завантажити PDF

Узагальнено багаторічні дані з вивчення здатності до утворення калюсу, ембріоїдів і рослин-регенерантів у культурі пиляків in vitro у 104 сортів і ліній ярого ячменю, які різняться походженням, комплексом біологічних і господарських ознак. Виділено зразки із високою андрогенною здатністю, у яких кількість ембріогенних пиляків сягала 50–60 %, частота регенерації зелених рослин була на рівні 20–40 %. Створено ознакову колекцію ячменю, яка включає зразки із різним поєднанням ознак культурабельності. Наведено дані щодо використання генотипів із контрастною здатністю до андрогенезу in vitro у дослідах із вивчення генетичного контролю морфогенезу культурі пиляків in vitro та удосконалення технології індукції гаплоїдів.
Ключові слова: Hordeum vulgare L., ячмінь, культура пиляків in vitro, здатність до андрогенезу in vitro, генотип, біотехнологія.

Перспективи використання методу гетерогенних схрещувань у розведенні кольорових норок

Вагін Ю. В. С.21-26

Показати резюме

Завантажити PDF

Показано економічну ефективність використання у міжпородних схрещуваннях ррАа самок і рраа самців M. vision, яка досягалася за рахунок високої репродуктивності ррАа самок, а також за рахунок підвищеної плідності, життєздатності й швидкості росту їхнього потомства. При цьому, виявлено зменшення виходу рраа щенят, що мають коштовніше хутро. В цілому, отримані результати дозволяють рекомендувати гетерогенні схрещування для товарного виробництва хутряної продукції норок.
Ключові слова: гетерогенні схрещування, сріблясто-блакитна норка, сапфірова норка.

Пошук клітинних мішеней, чутливих до дії лектинів із застосуванням системи транскрипції in vitro

Карпова І. С., Корецька Н. В., Пальчиковська Л. Г., Негруцька В. В. С.27-32

Показати резюме

Завантажити PDF

За допомогою методу ізоелектрофокусування без амфолітів-носіїв (автофокусування) виділено ізолектини B. subtilis із культуральної рідини та екстракту суцвіть S.nigra. Фракції, що мають гемаглютинувальну активність і відрізняються за вуглеводною специфічністю були досліджені за допомогою SDS-ПААГ. У досліджуваних зразках виявлено, як мінімум, дві різні ізоформи, одна з яких мала позитивний, а інша – негативний заряд. Показано, що ізоформи як бактеріального, так і рослинного походження з негативним зарядом, мають здатність до інгібування реакції транскрипції in vitro. Висловлюється припущення, що однією з мішеней, чутливих до впливу лектинів, може бути ДНК-залежний синтез РНК.
Ключові слова: лектини, транскрипція in vitro, автофокусування, Bacillus subtilis, Sambucus nigra.

Вміст вільного проліну у клітинних лініях сої, культивованих в умовах дії різних стресових чинників

Михальська С.І., Сергеєва Л.Є. С.33-38

Показати резюме

Завантажити PDF

На селективних середовищах із токсичною концентрацією іонів барію відібрано стійкі клітинні лінії сої. Стійкі клони культивували в умовах стресової дії різних чинників: іонів барію; солей морскої води та сульфату натрію. У калюсі вимірювали вміст вільного проліну. При культивуванні клітин на селективних середовищах із додаванням іонів барію спостерігали низький вміст вільного проліну як у контролі, так і в стійкому калюсі. В умовах засолення вміст проліну в клітинних лініях був різним. У контролі низький вміст пролину виявляли при культивуванні на середовищах з додаванням Na2SO4, у Ва-стійких ліній, навпаки, на середовищах, які містять морську сіль. Альтернативне засолення викликало у ліній зворотню реакцію. Припускається реализація різноманітних механізмів стійкості.
Ключові слова: соя, іони барію, засолення, пролін.

Ефекти взаємодій генотип:погодні умови вирощування у ліній цукрової кукурудзи за продуктивністю та основними елементами її структури

Мовчан Т. Д., Тимчук С. М., Понуренко С. Г., Тимчук В. М.С.39-47

Показати резюме

Завантажити PDF

У трирічних дослідах проаналізовано продуктивність та основні елементи її структури у ліній цукрової кукурудзи-носіїв мутацій su1, sh2 та se. Встановлено, що лінії-носії мутації sh2 відрізняються від ліній-носіїв мутацій su1 та se зниженою продуктивністю та масою 1000 насінин. Лінії на основі кожної мутації суттєво відрізнялись між собою не тільки за кількісними рівнями продуктивності та елементів її структури, але й за нормами реакції на погодні умови вирощування. Ідентифіковано лінії із стабільно високими рівнями продуктивності та елементів її структури в різних погодних умовах.
Ключові слова: цукрова кукурудза, лінії, продуктивність, взаємодії генотип:довкілля.

Мінливість проявів тривожності у різних фенотипічних групах дітей

Павлович С.А., Безруков В.Ф.С.48-54

Показати резюме

Завантажити PDF

Вивчали прояви тривожності у 171 старшокласника м. Кам’янця-Подільського. Фенотипічні групи виділяли за статтю, здатністю відчувати смак фенілтіокарбаміду (ФТК+ і ФТК-), наявністю діастеми (щілини між верхніми різцями, ЗЩ+ і ЗЩ-), наявністю «мису вдови» (МУ+ и МУ-), здатності згортати язик у трубочку (ЯТ+ і ЯТ-) і за формою мочки вуха (МВв – вільна, МУп – приросла). Виявили статистично достовірні відмінності у проявах тривожності для осіб різної статі і для груп, що різняться за здатністю відчувати смак ФТК. Серед дівчат частіше зустрічали особи із підвищеним рівнем загальної та особистісної тривожності. Особи із високим рівнем загальної тривожності також частіше зустрічали у групі ФТК+. Відмінності між іншими фенотипічними групами були несуттєві.
Ключові слова: тривожність, тест Спілбергера, генетичні маркери, статеві відмінності, альтернативні ознаки, співвідношення генотип-фенотип, фенілтіокарбамід.

Бактеріальна тест-система для первинного скринінгу препаратів на антиканцерогенну та антимутагенну активність

Перерва Т.П., Мирюта Г.Ю., Можилевська Л.П.С.55-61

Показати резюме

Завантажити PDF

На основі MS2-індукованого нестабільного мутанта E.coli 3000-1 розроблено бактеріальну тест-систему для тестування антиканцерогенних та антимутагенних властивостей сполук природного походження. Реакція цієї системи на присутність препаратів із уже відомими властивостями відповідає даним, що описані у літературних джерелах та отриманим нами раніше. Запропонована тест-система придатна для виявлення антиканцерогенних та антимутагенних активностей речовин, які реалізуються не на організмовому, а на клітинному рівні.
Ключові слова: тест-система, E.coli, антиканцерогени, антимутагени, рослинні екстракти.

Поширення Р-елемента у природних популяціях Drosophila melanogaster України

Проценко О.В., Козерецька Д.І., Жук О.В., Козерецька І.А.С.62-67

Показати резюме

Завантажити PDF

За допомогою ПЛР-аналізу виявлено наявність копій Р-елемента у геномах Drosophila melanogaster із природних популяцій України. Встановлений рівень редукції гонад опосередковано свідчить про відсутність або низьку активність мобільних елементів у вивчених природних популяціях дрозофіл. Знижена частота рекомбінації у самок на ділянці між генами white (w, 1-1,5) і cut (ct, 1-20), можливо, є наслідком порушення гомології у відповідних послідовностях гомологічних хромосом, що, в свою чергу, може бути спричинен різною картиною інтеграціії копій Р-елемента в Х-хромосомах різних популяцій.
Ключові слова: Р-елемент, Drosophila melanogaster.

Регенерація і мікроклональне розмноження конюшини лучної (Trifolium pretense L.) у культурі in vitro

Решетніков В.Н., Фоменко Т.І., Бердичевець Л.Г., Малюш М.К. С.68-76

Показати резюме

Завантажити PDF

Наведено результати досліджень за морфогенним потенціалом різних експлантів конюшини лучної (Trifolium pratense L.). Показано перевагу використання сім’ядольних вузлів як експлантів для отримання активного морфогенезу in vitro. Розроблено метод регенерації та мікроклонального розмноження сортів конюшини. Найвищу морфогенну активність із усіх описаних сортів конюшини лучної мав сорт Вітебчанин.
Ключові слова: конюшина лучна, рослинна регенерація, мікроклональне розмноження, культура in vitro.

Новий метод оцінки взаємодії генів e кількісній генетиці рослин і його порівняння з іншими методами

Соколова О.І. С.77-84

Показати резюме

Завантажити PDF

Запропонованj метод оцінки взаємодії двох генів, заснований на розрахунку епістатичного відхилення і його статистичної помилки. В експериментах на арабідопсисі показано, що новий метод у ряді аспектів кращий за відомі методи і відповідає завданню управління селекційним процесом у самозапилювачів.
Ключові слова: взаємодія генів, епістаз, адитивна дія генів, арабідопсис.

Порівняльний аналіз ДНК-зв’язуючих білків ядер жита і гороху

Спірідович Е.В., Чижик О.В., Янович Д.Л.С.85-91

Показати резюме

Завантажити PDF

Адаптовано метод афінної хроматографії для виділення ДНК–зв’язуючих білків з інтерфазних клітинних ядер представників різних таксонів Gramineae (Secale cereale) і Fabaceae (Pisum sativum) та проведено електрофоретичний аналіз фракції ДНК– зв’язуючих білків ядер жита і гороху. Виявлено, що якісний склад відповідних білкових фракцій суттєво відрізняється.
Ключові слова: ДНК–зв’язуючі білки, ядро, хроматографія, електрофорез.

Характеристика волосяного покриву гібридів бізона (Bison bison L.) ? свійської корови (Bos primigenius taurus L.) та гібридів бізона ? бантенга [(Bos (Bibos) javanicus D’Alton] ? свійської корови у порівнянні з відправними видами

Стекленьов Є. П., Чoрнобаєва Т. М.С.92-103

Показати резюме

Завантажити PDF

Волосяний покрив гібридів бізона ? свійської корови та бізона ? бантенга ? свійської корови характеризується наявністю великої кількості пуху, успадкованого від бізона. Відносно велика кількість пуху зберігається і у волосяному покриві гібридів подальших поколінь, одержаних шляхом схрещування гібридних самок І-ІІ покоління з самцями свійської корови, що допомагає їм успішно переносити низькі температури й холодні вітри у зимовий період. Паралельно зі збільшенням кількості пуху, значно міняється і структура перехідного волосу й ості; вона визначається наявністю великої кількості волосин бізонячого типу з відсутністю серцевини, що також сприяє підвищенню їх холодостійкості. Значне ж линяння пуху і поява великої кількості перехідного волосу й ості з переривчатою і суцільною серцевиною весною і літом допомагає їм стійко переносити високі температури оточуючого їх середовища в цей період.
Ключові слова: бізон, бантенг, свійська корова, гібриди, волосяний покрив, холодостійкість.

Аналіз генетичної мінливості культури тканин деяких видів роду Gentiana L.

Твардовська М. О., Страшнюк Н. М., Мельник В. М., Кунах В. А.С.104-111

Показати резюме

Завантажити PDF

Проведено цитогенетичний аналіз культури тканин, отриманої від рослин Gentiana asclepiadea, G. cruciata, G. pneumonanthe, G. verna з різних місць зростання, та виявлено їхню міксоплоїдність. Встановлено залежність цитогенетичної структури клітинних популяцій in vitro від виду та генотипу вихідних рослин. З’ясовано, що в усіх досліджених калюсних тканинах модальним класом були диплоїдні клітини і клітини з білядиплоїдними наборами хромосом. Показано, що рівень хромосомної мінливості серед вивчених видів був найнижчим у культурі тканин G. verna.
Ключові слова: види Gentiana L., культура тканин рослин, цитогенетичний аналіз, міксоплоїдія, анафазні аберації.

Особливості строків колосіння у гібридів пшениці м’якої озимої після обробки мутагенами

Хоменко С. О., Чугункова Т. В.С.112-119

Показати резюме

Завантажити PDF

Досліджено тривалость вегетаційного періоду до строків колосіння у гібридно-мутантних популяціях першого-третього покоління озимої м’якої пшениці. Виявлено розширення меж варіювання за даною ознакою порівняно з контролем, що дає можливість добирати скоростиглі форми.
Ключові слова: пшениця м’яка озима, вегетаційний період, мутагенез.

Генетичний аналіз вузлового зобу

Штандель С.А., Караченцев Ю.І., Хазієв В.В., Дубовик В.М., Світлова-Коваленко О.О. С.120-125

Показати резюме

Завантажити PDF

На клініко-генеалогічних даних про 111 хворих на вузловий зоб (ВЗ), та їхніх родичів 1 ступеня споріднення проведено дослідження генетичної детерминації захворювання. Результати генетичного аналізу визначили відповідність успадкування ВЗ параметрам полігенної моделі D.Falconer’a. Результати компонентного аналізу показали значущість генетичних чинників у детерминації захворювання та дозволили припустити наявність міжлокусної взаємодії у системі його генетичного контролю.
Ключові слова: вузловий зоб, спадкова схильність, порогова модель D.Falconer’a.

Поліпшення цінних мутантів і сортів озимої пшениці, створених методом хімічного мутагенезу за селекційно-важливими ознаками

Ейгес Н.С., Бекузарова С.А., Манукян І.Р., Вайсфельд Л.І., Волченко Г.А., Абієв В.Б. С.126-132

Показати резюме

Завантажити PDF

Наведено результати використання хімічного супермутагену етиленіміну на сорті ППГ 186 щодо одержання найбільш широкої мутаційної мінливості. Показано деякі шляхи подальшого поліпшення мутантів і мутантних сортів при внутрішньолінійних доборах.

Оглядові статті

Досягнення та перспективи розвитку селекції сільськогосподарських культур та тварин в Україні

Роїк М.В., Корнєєва М.О.С.133-140

Показати резюме

Завантажити PDF

Коротко висвітлено основні досягнення селекції сільськогосподарських культур та тварин в Україні, охарактеризовано новітні методи їхнього створення та названо перспективні розробки у селекції, а також потенціал продуктивності новітнього покоління сортів, гібридів рослин та порід тварин. Вказано на зв'язок наукової та прикладної спадщини, закладеної у минулому, з розвитком сучасного селекційного процесу.
Ключові слова: сорт, гібрид, порода, селекційний процес, потенціал продуктивності, нові методи.

Отримання ДНК-зонда гена CD11A свині

Хмельова О.В. С.141-149

Показати резюме

Завантажити PDF

Для вивчення місця локалізації та ролі, яку відіграє в обміні речовин свиней ген CD11А, в умовах лабораторії молекулярної генетики ветеринарного факультету Кордовського університету (Іспанія) було синтезовано ДНК-зонд на основі праймерів людини та нуклеотидів свині. У результаті полімеразної ланцюгової реакції ампліфіковано копії цієї ДНК-послідовності та електрофоретично вивчено. Лабораторним шляхом доведено, що цей зонд дійсно за своїм складом відповідає досліджуваній нуклеотидній послідовності і може бути використаний для подальшої гібридизації з хромосомами свині для з’ясування місця локалізації гена CD11А та його зв’язку – через інтегрини – з певними реакціями метаболізму свиней.
Ключові слова: обмін речовин, інтегрини, ДНК-зонд, ПЛР, лігування, трансформація, компетентні клітини, плазміда.

Особистості

Творча спадщина академіка В.М. Ремесла в селекції

Власенко В.А., Коломієць Л.А.С.149-163

Завантажити PDF

Ювілеї

Хлібодар: до 100-ліття від дня народження академіка В.М Ремесла

Кунах В.А. С.164-168

Завантажити PDF

Богдан Павлович Мацелюх (до 75-ліття від дня народження)

 С.169-171

Завантажити PDF

В'ячеслав Сергійович Коновалов (до 70-ліття від дня народження)

 С.172-173

Завантажити PDF

Історія

"Было время" (Воспоминания участника 1-го (Учредительного) сьезда Украинского общества генетиков и селекционеров им.Н.И. Вавилова)

Труханов В.А.С.174-177

Завантажити PDF

Інформація

VIII з'їзд Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова

Роїк М.В., Чеченєва Т.М.С.178-192

Завантажити PDF

Про нагородження почесною грамотою Президії Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова

 С.193-194

Завантажити PDF

У Президії Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І.Вавилова

 С.195

Завантажити PDF