Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів, Т.11, № 1, 2013 р.

В цьому номері:

Від головного редактора

До читачів і авторів журналу – з нагоди 10-річчя виходу в світ першого номера

С.3-6

Завантажити PDF

Оригінальні статті

Клонування кДНК ізоформи каталази Cat2 Arabidopsis thaliana з використанням двоетапної ПЛР

Діденко Н.О., Тинкевич Ю.О., Волков Р.А., Панчук І.І.С.7-13

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Члени мультигенних родин часто бувають високогомологічними в межах кодуючої ділянки, що ускладнює клонування їх індивідуальних кДНК. Метою роботи були розробка стратегії, що дає можливість ефективно клонувати кДНК таких генів, та її застосування для клонування кДНК каталази 2 (Cat2) Arabidopsis thaliana. Методи. Проводилось порівняння послідовностей кДНК каталази для того, щоб ідентифікувати диверговані ділянки, які придатні для створення геноспецифічних праймерів. З використанням зворотної транскриптази та ПЛР було ампліфіковано та клоновано кДНК Cat2. Результати. Показано, що кДНК трьох генів каталаз A. thaliana високогомологічні на 5‘- та 3‘-кінцях кодуючої ділянки. Проте, розташовані поряд послідовності 5‘- та 3‘-нетрансльованих ділянок відмінні. Відповідно, було створено пару геноспецифічних праймерів, які локалізовані у 5‘- та 3‘-нетрансльованих ділянках кДНК Cat2. Ці праймери було використано на першому етапі ПЛР. Отримані ПЛР-продукти слугували матрицями на другому етапі ПЛР. Відповідні праймери розташовувалися точно в ділянках старт і стоп кодонів кДНК Cat2 та містили додатково сайти рестрикції, необхідні для наступного клонування. Висновки. Використання стратегії двоетапної ПЛР дозволяє ефективно клонувати індивідуальні кДНК близькоспоріднених високогомологічних членів мультигенних родин.
Ключові слова: мультигенні родини, клонування генів, кДНК, ПЛР, каталаза.

Молекулярна організація 5S рДНК Solanum betaceum Cav.

Давидюк Ю.М., Молода О.О., Волков Р.А. С.14-19

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. 5S рДНК належить до класу тандемно організованих помірно повторюваних послідовностей і використовується як зручний інструмент для досліджень молекулярних змін протягом еволюції геномів еукаріот. Зокрема, швидко еволюціонуючий міжгенний спейсер (МГС) може значно відрізнятися навіть у близькоспоріднених видів. Проте досі залишається нез’ясованим, чи може змінюватись характер еволюції МГС під час видоутворення у межах однієї таксономічної групи. Для з’ясування цього питання ми здійснили клонування та сиквенування МГС 5S рДНК Solanum betaceum (підрід Bassovia) і порівняли його молекулярну організацію з такою в інших видів Solanum. Методи. Повторювані одиниці 5S рДНК було ампліфіковано методом ПЛР, клоновано у бактеріальний вектор та сиквеновано. Результати. Встановлено, що МГС 5S рДНК S. betaceum має довжину 187 пн і містить субповтори кількох типів, знайдених у раніше досліджених видів Solanum. Протягом еволюції МГС S. betaceum відбулися делеції кількох коротких фрагментів, тоді як головним напрямком молекулярної еволюції у підродах Solanum і Leptostemonum була ампліфікація субповторів.
Ключові слова: Solanum, 5S рДНК, молекулярна еволюція.

Особливості формування елементів насіннєвої і кормової продуктивності люпину білого (Lupinus albus L.)

Бродецька К.П. С.20-27

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Метою нашої роботи було вивчення особливостей формування насіннєвої і кормової продуктивності люпину білого (Lupinus albus L.) за різними морфотипами гілкування та  виділення перспективних за цими ознаками форм (сортозразків) для подальшого використання їх як вихідного селекційного матеріалу. Методи. Протягом вегетаційного періоду було проведено фенологічне спостереження, морфологічне описування колекції у відповідності до методичних вказівок (Международный классификатор СЕВ рода Lupinus L.). Результати. В результаті проведеної оцінки колекційних сортозразків за окремими показниками продуктивності було виділено 19 сортозразків люпину білого (L. albus L.), які за даними показниками були найпродуктивнішими. Серед них 8 сортозразків з періодом вегетації 105 днів, які виведені в нашій країні Інститутом землеробства, мають цінність вихідного матеріалу для створення ранньостиглих сортів та передані на експертизу в Національний центр генетичних ресурсів рослин України, а на даний час занесені до Державного реєстру придатних до поширення по території України. Це – сорти - Пищевой, Олежка, Володимир, Борки, Туман, Вересневий, Дієта, Серпневий, які віднесені до створення скоростиглих сортів з низьким вмістом алкалоїдів в зерні та зеленій масі, стійких проти фузаріозу, що забезпечують 1000-1500 кормового протеїну з гектару. Висновки. Таким чином, морфотип середньорослих рослин є перспективнішим за комплексом господарсько-цінних ознак, і є цінним як вихідний матеріал у селекції ранньостиглих сортів білого  люпину.
Ключові слова: люпин білий (Lupinus albus L.), урожайність насіння, зелена маса, сортозразок, вихідний матеріал.

Розробка дуплексної ПЛР для індикації мікоплазм та вірусів діареї великої рогатої худоби, з подальшим генотипуванням збудника

Герілович А.П., Горайчук І.В., Болотін В.І., Солодянкін О.С. С.28-33

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Розробити дуплексну ПЛР та оптимізувати протокол ампліфікації для одночасного виявлення генетичного матеріалу мікоплазм та вірусу діареї ВРХ, з можливістю подальшої ідентифікації генотипу збудника ВД ВРХ. Методи. Досліджували рекомбінантні плазміди pTZ57R/T-VD, які несуть вставку фрагмента гена Erns збудників ВД ВРХ 1 генотипу (штам Ossloss) та 2 генотипу (штам Kosice), а також зразки ДНК референтних штамів M. orale N-I, M. hyorhinis BTS-7 та M. bovis PG45T. Була застосована дуплексна та гніздова ПЛР. Результати. Під часі проведення дуплексної ПЛР з оптимізованими параметрами при застосуванні праймерів P1/P2 та GPO-1/MGSO одночасно в реакції ампліфікації з позитивними контролями утворювалися амплікони довжиною 826 п.н. для збудника ВД ВРХ та 715 п.н. для мікоплазм. В результаті досліджень з оптимізованими параметрами проведення гніздової ПЛР утворювалися специфічні продукти ампліфікації довжиною 223 п.н. для збудника ВД ВРХ 1 генотипу та 488 п.н. для збудника ВД ВРХ 2 генотипу. Висновки. Під час проведеної роботи були розроблені та оптимізовані параметри проведення дуплексної ПЛР для одночасної індикації генетичного матеріалу представників класу Mollicutes та збудника ВД ВРХ, з можливістю проведення гніздової ПЛР для подальшої ідентифікації генотипів вірусу діареї ВРХ.
Ключові слова: мікоплазми, ВД ВРХ, дуплексна ПЛР, гніздова ПЛР.

Поліпшуючий добір у чистій лінії озимої пшениці і в клоні традесканції

Делоне Н.Л.С.34-38

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Продемонстровані приклади поліпшуючого добору в чистій лінії озимої пшениці та клоні традесканції. Методи. Використано селекційні методи. Результати. Отримано лінію сорту ППГ186/1, виведену з сорту ППГ186 селекції Г.Д. Лапченка, яка перевищує батьківську за ростовими характеристиками (число колосків у колосі, кущистість і висота рослини) і клон «С» Tradescantia paludosa, відібраний з клона «Сакса № 5». Цей клон перевершує всі клони нашої селекції кущистістю і висотою пагонів. Висновки. У чистих лініях можливий не лише стабілізуючий, підтримуючий добір, але і поліпшуючий, що в селекції рослин може мати свої переваги, оскільки поліпшується вже хороший сорт, у той час як гібридизація привносить, крім господарсько-цінних генів, ще й небажані гени батьків. Наведені дані підтверджують багаторічні дослідження Л.М. Делоне і його пропаганду користі добору в чистих лініях.
Ключові слова: мовчазні гени, німі гени, гетерохроматизація.

Деякі аспекти генетичної нестабільності соматичних клітин людини за комбінованої дії іонізуючої радіації та оксиду азоту

Дьоміна Е.А. С.39-45

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Визначити особливості формування генетичної нестабільності лімфоцитів периферичної крові людини за умов комбінованої дії ІР та ОА (in vitro). Методи. Використано тест-систему культури лімфоцитів периферичної крові (ЛПК) умовно здорових осіб (46 спостережень), які були проінформовані про мету дослідження. ЛПК культивували за модифікованим напівмікрометодом протягом 52 і 72 год. Зразки крові опромінювали на рентгенівській установці «РУМ-17» в діапазоні доз 0,5-1,5 Гр. В якості транспортної форми оксидів азоту (ОА) використовували нітрозований глутатіон (GSNO), який вводили в культуру клітин у діапазоні концентрацій 0,25– 1,5 мкМ/мл крові. Результати. Найбільше зниження індукованого цитогенетичного ефекту спостерігалось за сумісної дії ІР в дозі 1,5 Гр та GSNO в концентрації 1,5 мкМ/мл, тобто при найбільших дозах чинників. Загальна частота індукованих аберацій хромосом за сумісної дії GSNO (1,0 мкМ/мл) та ІР зростала лінійно з дозою опромінення (0,5 – 1,5 Гр). Встановлено, що індукована затримка мітозів не впливала суттєво на вихід структурних пошкоджень хромосом. Беручи до уваги радіоекологічну ситуацію, що склалася внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержані результати роботи доцільно враховувати при проведенні екологічного моніторингу довкілля. Висновок. За умов комбінованого впливу іонізуючих випромінювань та оксидів азоту на культуру лімфоцитів людини останній чинник відіграє вирішальну роль у розвитку генетичної нестабільності та загибелі клітин.
Ключові слова: оксид азоту, іонізуюча радіація, комбіновані ефекти, аберації хромосом, генетична нестабільність.

Радіаційно-індуковані аберації хромосом в лімфоцитах людини за дії ко-мутагенів (дослідження in vitro)

Дьоміна Е.А., Пилипчук О.П. С.46-52

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Визначення особливостей утворення аберацій хромосом в опромінених соматичних клітинах людини залежно від дози іонізуючої радіації та концентрації ко-мутагену. Методи. Використано тест-систему культури лімфоцитів периферичної крові людини з метафазним аналізом аберацій хромосом. Результати. У роботі встановлено явище ко-мутагенезу на хромосомному рівні за умов комбінованої дії опромінення (0,3 – 2,0 Гр) та верапамілу (1,5 – 4,0 мкг/мл) в лімфоцитах периферичної крові людини (in vitro). Верапаміл у концентрації 4,0 мкг/мл потенціює пошкоджуючу дію малих доз радіації ~ в 1,5 рази. У спектрі індукованих пошкоджень переважають аберації хромосомного типу, частота яких зростає з підвищенням концентрації ко-мутагену (1,5 – 4,0 мкг/мл). Висновок. У рамках виконаних модельних експериментів встановлено, що пригнічення системи репарації під впливом ко-мутагену є домінуючим механізмом у підвищенні частоти прояву променевих цитогенетичних маркерів – аберацій хромосомного типу.
Ключові слова: ко-мутагенез, іонізуюче випромінювання, верапаміл, радіаційно-індуковані аберації хромосом, соматичні клітини людини.

Міжпородна диференціація м’ясної худоби за частотами алелей і генотипів гена калпаїну

Добрянська М.Л., Джус П.П., Подоба Ю.В., Копилов К.В., Копилова К.В., Сидоренко О.В., Юдин Н.С. С.53-57

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Провести дослідження міжпородних особливостей великої рогатої худоби м’ясного напряму продуктивності за поліморфним варіантом CAPN1 530 гена калпаїну. Методи. Визначення генотипів тварин досліджених порід за поліморфізмом CAPN1 530 гена калпаїну здійснювали методом ПЛР-ПДРФ аналізу. Генетичні дистанції між породами за розподілом частот генотипів гена калпаїну розраховували за незваженим парно-груповим методом. Результати. Досліджені породи великої рогатої худоби характеризувалися високою частотою бажаного алелі G гена калпаїну. Найвища його частота була у породі сіра українська – 1,00, найнижча – у породі симентал –  0,35. Висновки. Отримані дані дали можливість охарактеризувати досліджені породи великої рогатої худоби за поліморфізмом CAPN1 530 гена калпаїну.
Ключові слова: велика рогата худоба, ПЛР-ПДРФ аналіз, ген калпаїну, поліморфний варіант CAPN1 530.

Природа глибокого спокою насіння представників роду Vitex L. та практичний досвід його подолання

Левчик Н.Я. С.58-68

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Проаналізувати причини непроростання насіння, встановити тип його спокою та підібрати відповідні методи передпосівної підготовки для його подолання. Методи. Використовували методи обробки насіння розчинами ГК3, скарифікації та холодної стратифікації. Результати. Встановлено природу глибокого спокою насіння Vitex L., його етапи та характерні ознаки. Відпрацьовано методики передпосівної обробки насіння, виявлено найдієвіші. Сформовані методичні рекомендації. Висновки. Глибокий спокій насіння – важливий пристосувальний механізм для виживання видів у складних природних умовах. Насіння видів Vitex L. потребує обов’язкової холодної стратифікації.
Ключові слова: Vitex L., твердонасінність, тип глибокого фізіологічного спокою, зародок, дозрівання, гіберелова кислота, стратифікація.

Зв’язок генотипу і фенотипу у пацієнтів із синдромом Гарднера

Лозинська М.Р., Плавскі А., Лозинський Ю.С.С.69-76

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Дослідити взаємозв’язок спектра мутацій гена АРС і фенотипу пацієнтів із синдромом Гарднера. Методи. Клінічне обстеження, генеалогічний аналіз і молекулярно-генетичне дослідження пробандів та осіб групи ризику. Результати. Мутації гена АРС було підтверджено у всіх пацієнтів із синдромом Гарднера. У трьох сім’ях виявлено мутації, зумовлені делеціями нуклеотидів. Середній вік маніфестації симптомів хвороби становив 29 років. Найбільшу кількість хворих на рак товстої кишки було виявлено серед носіїв мутації зумовленої делецією одного нуклеотида. Висновки. Проведення ДНК-діагностики у пацієнтів із синдромом Гарднера є необхідним методом для прогнозування перебігу захворювання та виявлення осіб групи ризику.
Ключові слова: синдром Гарднера, генеалогічний аналіз, мутації гена АРС, позакишкові симптоми хвороби.

Еквіпотенціальність зрілих яєць в оваріолах імаго шовковичного шовкопряду

Лисенко Н.Г., Клименко В.В. С.77-84

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Метою цієї роботи була оцінка еквіпотенціальності зрілих незапліднених яєць імаго клонів шовковичного шовкопряду. Методи. У якості інтегрального критерію для оцінки потенціалу розвитку яйця у залежності від його положення в оваріолі використовували ступінь розвитку серозної оболонки яйця після його активації холодовим (-11°С, 30 хв) та тепловими (46°С, 12, 15, 18, 21 и 24 хв) шоками, при цьому зрілість яєць визначалась при термоактивації класичним методом термопартеногенеза за Астауровим (46°С, 18 хв). Результати. Обидва методи виявляють відсутність еквипотенціальності зрілих незапліднених яєць у різних частинах оваріоли від яєчника до яйцекладу. Ступінь та характер виявленої неоднорідності зрілих яєць залежать від генотипу клону і типу застосованого впливу. Висновки. Виявлена варіація зрілих ооцитів узгоджується з введеним раніше поняттям овогенетічній мінливості.
Ключові слова: шовковичний шовкопряд, мінливість, оогенез, активація, партеногенез, клонування, потенціал розвитку.

Ступінь формування серозної оболонки в оцінці потенціалу розвитку зрiлого ооциту шовковичного шовкопряда

Лян Х., Клименко В.В.С.85-91

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Мета даної роботи - встановити ступінь розвитку зародку, який перебуває у діапаузі, всередині яйця при спонтанному партеногенезі в залежності від повноти формування серозної оболонки. Методи. Зародки досліджували на давлених і тотальних препаратах незапліднених яєць. Результати. Ступінь розвитку зародка всередині яйця при спонтанному партеногенезі корелює з площею пігментації серози на його поверхні. Висновки. За оцінку потенціалу розвитку яйця (зрілого ооциту) у вибірці партеногенетичної грени шовковичного шовкопряда у діапаузі можна прийняти частоту і ступінь пігментації яєць, які визначаються наявністю і повнотою формування серозної оболонки. Найбільш зручною оцінкою потенціалу розвитку зрілого ооциту є частота повністю пігментованих яєць у вибірці.
Ключові слова: шовковичний шовкопряд, оогенез, спонтанний партеногененез, діапауза, ембріогенез, потенціал розвитку, овогенетична мінливість.

Поліморфізм ядерної 5S рибосомної ДНК деяких видів роду Gentiana L.

Мельник В.М.С.92-95

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Метою роботи було оцінити рівень міжвидового поліморфізму 5S рДНК представників роду Gentiana L., а також вивчити можливості використання цієї ділянки геному у молекулярній таксономії тирличів. Методи. За допомогою полімеразної ланцюгової реакції з використанням праймерів, комплементарних до кодуючої ділянки 5S рДНК, проведено дослідження дев’яти видів із п’яти секцій. Результати. Довжина 5S рДНК коливалася в межах 430-600 п.н., для більшості (2/3) досліджених видів становила 500 п.н. Різні види однієї секції можуть мати як однакову довжину 5S рДНК (секції Gentiana і Cruciata), так і різну (секція Pneumonanthe). Розмір 5S рДНК не корелював ні з довжиною 45S рДНК, ні з числом хромосом. Висновки. Отримані дані свідчать про незначний міжвидовий поліморфізм розміру 5S рДНК тирличів, а також про необхідність використання різних генетичних методів і маркерів для коректної оцінки варіабельності видів роду Gentiana, їхньої систематизації та встановлення філогенетичних взаємозв’язків між окремими таксонами.
Ключові слова: гени 5S рРНК, ПЛР-аналіз, міжвидовий поліморфізм, види роду Тирлич (Gentiana L.), молекулярна таксономія

Характеристика зразків Triticum spelta L. за показниками якості зерна та електрофоретичними спектрами запасних білків

Нінієва А.К., Козуб Н.О., Созінов І.О., Рибалка О. І., Леонов О. Ю., Твердохліб О.В. , Богуславський Р.Л. С.96-105

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета - оцінити різноманіття спельти за якісними показниками зерна та електрофоретичними спектрами запасних білків. Методи. Визначали вміст клейковини і білка та масу 1000 зерен загальноприйнятими методами. Проаналізовано генотипи за локусами запасних білків з використанням електрофорезу в ПААГ у кислому середовищі для гліадинів та SDS-електрофорезу ВМ субодиниць глютенінів. Результати. Зразки спельти озимої NSS 3/01 і Nirvana (Сербія) поєднують високу масу 1000 зерен з підвищеним вмістом білка і клейковини в зерні; ярої UA0300074 (Іспанія) – з високим вмістом білка в зерні та II групою якості клейковини. Сорт спельти ярої Tridentina характеризується стабільним проявом маси 1000 зерен і підвищеним вмістом білка у ньому за різних умов наливу зерна. В озимої спельти у більш сприятливих умовах крупність зерна збільшується паралельно з підвищенням вмісту у ньому білка та клейковини. Ідентифіковано генотипи зразків за локусами запасних білків, локалізованими на хромосомах першої гомеологічної групи та проаналізовано різноманітність алелів. Наявність сполучень окремих електрофоретичних компонентів запасних білків супроводжується проявом ознак якості зерна: Gli-A1x,Gli-B1h, Gli-B5b, Gli-B1p type та Gli-B5a – високим вмістом білка та клейковини; Gli-B1 h, Gli-B5 b та Gli-A3-1 – крупнозерністю; Glu-A1a, Glu-B1d та Glu-D1a – стабільним проявом третьої групи клейковини за якістю. Висновки. Особливістю спельти порівняно з м’якою пшеницею є здатність накопичувати у зерні підвищений вміст білка і клейковини при відносній крупнозерності. Можливість диференціації зразків та маркування ознак якості зерна спельти за електрофоретичними спектрами запасних білків потребує подальшого вивчення.
Ключові слова: спельта, зерно, білок, клейковина, електрофорез.

Соціоекономічні передумови використання генетично модифікованих культур в Україні

Новак T.В., Облап Р.В., Новак Н.Б. С.106-111

Показати резюме

Завантажити PDF

Проведено соціологічне опитування різних груп населення України для визначення їхнього відношення до ГМО. Всього було опитано 1842 респондентів. Більшість респондентів не підтримують використання сировини з ГМ-складовими у продуктах харчування, хоча в той же час 75% фактично не мають поняття про методи створення ГМО та генетичної інженерії загалом. Зацікавлює також той факт, що існує чітко виражена думка серед населення, що використання ГМО слід регулювати та продукти, що виробляються з використанням ГМО, слід маркувати. Хоча в той же час більш ніж 70 відсотків опитаних за ідею використання ГМ культур в галузі біоенергетики. Було зроблено спробу розрахунку економічної ефективності від використання ГМ сільськогосподарських культур в Україні на основі аналізу прогнозування. Рівень врожаю та ціна збільшується якщо інтенсивна чи інноваційна технологія використовується, в той час як витрати зменшуються і можливий прибуток зростає. Отже, зміна загальної кількості можливого прибутку очевидна, особливо у випадку коли використовується інноваційна технологія.
Ключові слова: GM культури, опитування, економічні прибутки, технологія виробництва GM культур, сільське господарство.

Біологічна активність рослинного екстракту як можливий показник рівня адаптованості виду

Перерва Т.П., Дробик Н.М., Мельник В.М., Кунах В.А. С.112-119

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Порівняльне вивчення ріст-стимулюючої, антимутагенної і потенційної протипухлинної активності екстрактів Gentiana asclepiadea та G. punctata як можливих показників рівня адаптованості видів до умов зростання. Методи. Використано етанольні екстракти коренів рослин двох модельних видів роду Gentiana L. Як бактеріальні тест-об’єкти використані три отримані раніше MS2-індуковані мутанти Escherichia coli 3000. Результати. Досліджені показники біологічної активності екстрактів достовірно вищі для G. punctata, що свідчить про вищий рівень метаболізму цього виду, і, очевидно, ступінь його адаптованості. Висновки. Дві біологічні характеристики рослинних екстрактів – антимутагенна (антиканцерогенна) і ріст-стимулююча активність, можуть бути використані для оцінки ступеня адаптованості різних видів рослин.
Ключові слова: Gentiana L., біологічна активність, рослинний екстракт, бактеріальні тест-системи, адаптація.

Генотипова мінливість тварин в скотарстві залежно від рівня консолідації їх спадковості

Петренко І.П., Бірюкова О.Д., Гавриленко М.С. С.120-129

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Розробити методику і проаналізувати генотипової мінливості тварин в скотарстві за адитивним генетичним потенціалом активності (АГПА) хромосом. Методи. Проведено моделювання генотипової мінливості тварин за балансом («+», «–»АГПА) хромосом за різних рівнів консолідації спадковості в популяції (0-100 %) на основі запропонованої методики. Результати. При зростанні рівня консолідаціїспадковості в породі в умовах тривалої, інтенсивної селекції генотипова мінливість тварин за кількісним поєднанням («+» і «–»АГПА) хромосом постійно зменшується від 100 % до 0 % і досягає одного середнього генотипового класу (60хр.БАГПА«+»Max+0хр.МАГПА«-»Min), що означає «селекційне плато» за ознакою. Висновки. Послідовне зростання консолідації спадковості у тварин в скотарстві на кожну одну хромосому із 30-ти гомологічних пар теоретично призводить до зменшення генетичної мінливості гамет на 1 клас (із 31) і генотипової мінливості потомства на 2 класи (із 61) при їх теоретично-ймовірному утворенні в породі, популяції.
Ключові слова: генотипова мінливість, популяція, консолідація, адитивний генетичний потенціал активності (АГПА) хромосом.

Імуногенетичні та цитогенетичні дослідження клітин ворсин хоріона ранніх викиднів людини

Сосніна К.О., Ткач І.Р., Гулеюк Н.Л., Сєднєва І.А., Заставна Д.В. С.130-136

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Провести імуногенетичні та цитогенетичні дослідження клітин ворсин хоріона ранніх викиднів людини. Методи. Імуногенетичні дослідження проводили за допомогою молекулярно-генетичних методів: виділення ДНК з ворсин хоріона методом фенольної екстракції, полімеразної ланцюгової реакції та розділення продуктів ПЛР у 3 % агарозному гелі. Цитогенетичні дослідження проводили на метафазних пластинах, отриманих з некультивованих та короткокультивованих ворсин хоріона, які аналізували під світловим мікроскопом при збільшені ?1000. Результати. Провели молекулярно-генетичне дослідження поліморфізму інсерція/делеція 14 п.н. гена HLA-G на матеріалі ворсин хоріона ранніх викиднів людини. Встановили статистично достовірне підвищення гомозиготного генотипу за алелем інсерція у досліджуваній групі порівняно з контролем. Обрахунок відношення шансів показав, що наявність даного генотипу збільшує ризик ранніх репродуктивних втрат у 2,4 раза. Цитогенетичне дослідження дозволило виявити кількісні зміни хромосом у 32 % випадків, серед яких переважала триплоїдія – 14,5 % та трисомія по 16-й хромосомі – 6 %. Висновки. Результати виконаних досліджень вказують на необхідність проведення комплексного імуно- та цитогенетичного обстеження матеріалу ранніх репродуктивних втрат.
Ключові слова: ранние репродуктивные потери, ворсины хориона, полиморфизм инсерции/делеция 14 п.н. гена HLA-G, кариотип.

Генетична та гормональна регуляція розвитку кореневого волоска у Arabidopsis thaliana (L.) Heynh.

Хаблак С.Г. С.137-143

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Вивчити особливості будови кореневих волосків у рослин мутантних ліній axr1-1, axr2-1, axr3-1, aux1-7, ctr1-2, etr1-1, ein2-1 і eto1-1 A. thaliana. Методи. Були використані вегетаційний, порівняльно-морфологічний і статистичний методи досліджень. Результати. Встановлено, що мутації axr1-1, axr2-1, axr3-1 і aux1-7 в генах AXR1, AXR2, AXR3 і AUX1 обумовлюють пригнічення утворення волосків епіблеми. Мутації ctr1-2 і eto1-1 в генах CTR1 і ETO1 спричиняють в кореневій системі підвищення формування кореневих волосків, а мутації etr1-1 і ein2-1 генів ETR1 і EIN2 обумовлюють зниження утворення виростів клітин шкірки кореня. Висновки. Отримані дані свідчать про те, що ауксин і етилен у рослин A. thaliana відіграють важливу роль у процесі розвитку кореневих волосків.
Ключові слова: Arabidopsis thaliana, кореневий волос, ген, мутантна лінія, ауксин, етилен.

Оцінка генетичних маркерів для раннього виявлення штамів Mycobacterium tuberculosis стійких до протитуберкульозних препаратів

Чередник Ю.О., Анопрієнко О.В., Горовенко Н.Г., Фещенко Ю.І. С.144-152

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Метою роботи було визначення найбільш ефективних та інформативних генетичних ПЛР-маркерів Mycobacterіum tuberculosis для ідентифікації збудника у клінічних зразках, з метою прискорення виявлення мультирезистентних штамів. Методи. 69 клінічних зразків від хворих на туберкульоз легень м. Києва проаналізовані за допомогою методу ПЛР з праймерами до 10 геномних маркеріві методами мікроскопії та посіву на культуральні середовища. ПЛР-позитивні зразки проаналізовані за допомогою ПЛР тест-системи “Magicplex TB/MDR Real-time Test (ver.2.0)” (Seegene Inc., Корея) на стійкість МБТ до протитуберкульозних препаратів (ПТП). Результати. 45 зразків мокротиння хворих на легеневий туберкульоз були ПЛР-позитивними, що складає 63,8 % від загальної кількості зразків і є ефективнішим показником ніж виявлення збудника методом мікроскопії (39,1 %) та культурального посіву (53,6 %). ПЛР-маркери Is-2 і hsp65-3 показали високу ефективність виявлення МБТ (відповідно 59,4 % і 53,6 %). З 45 ПЛР-позитивних зразків 12 (26,7 %) виявили стійкість як до рифампіцину, так і до ізоніазіду, що є ознакою мультирезистентних штамів. Висновки. Комбінація декількох найбільш чутливих та інформативних маркерів у ПЛР-експрес-діагностиці для виявлення і ідентифікації МБТ підвищує ефективність визначення штамів стійких до ПТП.
Ключові слова: Mycobacterium tuberculosis, ПЛР-діагностика, туберкульоз, мультирезистентність.

Оцінка української популяції чистокровної верхової породи коней за мікросателітними ДНК-маркерами

Шельов А.В., Мельник О.В., Спиридонов В.Г., Мельничук С.Д., Зуєва Н.В. С.153-158

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Дослідити алелофонд вітчизняної популяції чистокровної верхової породи коней за мікросателітними локусами з метою оцінки та збереження її генетичного різноманіття, а також визначення генетичної ситуації в популяції. Методи. Дослідження української популяції коней чистокровної верхової породи проводили, використовуючи ПЛР за 12 мікросателітними локусами ДНК. Результати. При проведенні генетичного дослідження за 12 мікросателітними локусами найінформативнішими виявилися АНТ04, ASB23, HMS07 та ASB17, а найменш інформативними – HTG06 та CА425. За усіма локусами, окрім HTG06, популяція має тенденцію до зростання гомозиготності. Комбінована вірогідність виключення випадкового збігу алелів становила 99,7851 %. Висновки. Отримані дані свідчать про високу різноманітність алелофонду української популяції чистокровних верхових коней. Для підвищення достовірності генотипування чистокровної верхової породи доцільно використовувати додаткові високоінформативні мікросателітні ДНК-маркери.
Ключові слова: чистокровна верхова порода коней, генотипування, алель, мікросателіти ДНК.

Оглядові статті

Селективна перебудова морфогенетичної підпрограми, що відповідає за репродуктивну функцію сріблясто-чорних лисиць

Вагін Ю. В.С.159-163

Показати резюме

Завантажити PDF

Багаторічна селекція сріблясто-чорних лисиць за характером оборонної поведінки призвела до запуску процесу перебудови їхньої репродуктивної функції. Дана перебудова характеризувалася змінами реактивності гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної сигнальної системи самок, наслідком чого стала втрата ними характерної сезонності розмноження і появою у них позасезонного розмноження - в осінній період року - станів передтічкі, а іноді і тічки. Селективна перебудова репродуктивної системи лисиць, що настільки швидко і чітко позначилася, вказує на провідну роль у цих подіях рушійною форми позитивного відбору, дія якого спрямована на гени-регулятори, що відповідають за перемикання шляхів індивідуального розвитку ознак. Таким чином, результати досліджень процесу доместикації лисиць являють собою унікальний експериментальний доказ правоти ключового положення нового еволюційного синтезу (НЕС), який розкриває специфіку морфологічної еволюції організмів.
Ключові слова: рушійна форма позитивного відбору, морфологічна еволюція, ген-регулятор, доместикація, новий еволюційний синтез.

Дискусії

Псевдонаукові терміни в сучасній біології

Малецький С.І.С.164-174

Показати резюме

Завантажити PDF

У статті розглядається феномен розповсюдження псевдотермінів у сучасній науковій літературі з біології (спам у науковій лексиці). Поява псевдотермінів, з одного боку, пов'язана як би з нагальною потребою позначати нові феномени у розвитку знання в галузі біології, а з іншого, їх поява ілюструє порушення авторами принципу суворого фінітизму наукових понять. Розглянуто конкретні набори псевдобіологічних термінів (оксюморонів), що виникли в результаті необґрунтованого розширення застосовності конкретних наукових понять, і які широко поширені в сучасному публікаційному просторі.
Ключові слова: псевдонаука, оксюморон, семантика, енантіомери, епігенетика.

Особистості

”Мені судилося сказати людству нове…” Вернадський Володимир Іванович (12.03.1863 – 06.01.1945)

С.175-179

Завантажити PDF

Ювілеї

Академік Любов Володимирівна Хотильова (до 85-річчя від дня народження)

С.180-183

Завантажити PDF

Академік Володимир Васильович Моргун (до 75-річчя від дня народження)

С.184-186

Завантажити PDF

Професор Станіслав Ігнатович Малецький (до 75-річчя від дня народження)

С.187-189

Завантажити PDF

Професор Станіслав Станіславович Малюта (до 75-річчя від дня народження)

С.190

Завантажити PDF

Професор Федір Микитович Парій (до 70-річчя від дня народження)

С.191-192

Завантажити PDF

Некрологи

Микола Олександрович Картель (5.05.1937 – 1.04.2013)

С.193-195

Завантажити PDF

Інформація

Селекційно-генетична наука і освіта

Опалко А.І.С.196-202

Показати резюме

Завантажити PDF

Під час засідань Міжнародної наукової конференції «Селекційно-генетична наука і освіта», яку проведено 18–20 березня 2013 року в Уманському національному університеті садівництва, обговорено актуальні питання історії, сучасного стану і перспективи розвитку генетики й селекції в Україні і світі. Проаналізовано причини і наслідки кризи у вітчизняній селекційно-генетичній науці й освіті, що відбулася в середині минулого сторіччя. Розглянуто дискусійні питання геносистематики рослин, обговорено особливості мобілізації генетичних ресурсів місцевого та інтродукованого селекційного матеріалу, теоретичні засади ведення селекції рослин традиційними методами (гібридизація, мутагенез, поліплоїдія), значення трансгенних рослин у селекційному експерименті, техніку in vitro та її використання в селекції, насінництві й розсадництві.
Ключові слова: генетичні ресурси, геносистематика, гетерозис, гібридизація, інтродуковані рослини, мутагенез, насінництво, in vitro, трансгенні рослини.

Мовний порадник

Мовний порадник

С.203-204

Завантажити PDF