Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів, Т.6, №2, 2008 р.

В цьому номері:

Оригінальні статті

Добір та цитологічний аналіз стійких до культурального фільтрату Gaeumannomyces graminis var. tritici клітинних ліній пшениці та регенерантів із них

Бавол А.В., Дубровна О.В., Лялько І.І. С.191-200

Показати резюме

Завантажити PDF

Методом прямої клітинної селекції одержано резистентні до культурального фільтрату G.graminis var. tritici калюсні лінії пшениці та індуковано рослини-регенеранти. Досліджено цитогенетичні особливості калюсних культур у процесі культивування на селективному середовищі. Цитологічний та цитометричний аналіз регенерантів, отриманих з резистентних калюсних культур, виявив рослини різного рівня плоїдності. Ключові слова: Triticum aestivum L., клітинна селекція, культуральний фільтрат Gaeumannomyces graminis var. tritici, цитогенетичний аналіз.

Вивчення генетичних аспектів репродуктивних порушень у людини

Заставна Д.В., Терпиляк О.І., Гулеюк Н.Л., Тиркус М.Я.С.201-208

Показати резюме

Завантажити PDF

Отримані результати засвідчили суттєвий вплив генетичної компоненти при неплідді. В групі з первинним непліддям переважали кількісні зміни хромосом, при вторинному (невиношуванні вагітності) – структурні. У чоловіків з порушеннями процесів сперматогенезу зафіксовано у 8,5 % мікроделеції Y-хромосоми. Встановлено, що імуногенетичними маркерами вторинного непліддя є HLA-антигени А10, В41, В38 та вірогідно значиме підвищення генотипу (GG) високої експресії гена ІЛ-10. Наявність спільних HLA-антигенів та SNP –1082 G>A пІЛ–10 - генотипів у подружньої пари є прогностично негативним фактором для настання та протікання вагітності. Ключові слова: непліддя, невиношування вагітності, цитогенетичні порушення, мікроделецій Y-хромосоми, імуногенетичні маркери, HLA-система, точкові нуклеотидні поліморфізми (SNP), гени імунної відповіді.

Прояв формотворчого процесу у гібридів озимої пшениці за ознакою групової стійкості проти основних фітозахворювань з використанням ШКІФ у лісостепу України

Кириленко В.В. С.209-215

Показати резюме

Завантажити PDF

У Миронівському інституті пшениці імені В.М. Ремесла для створення селекційного матеріалу озимої пшениці з груповою стійкістю проти збудників основних листкових хвороб з використанням ШКІФ патогенів проведено серію схрещувань батьківських форм з різним рівнем стійкості. В гібридних комбінаціях на успадкування ознаки стійкості впливала цитоплазма материнської рослини, тому у схрещуваннях на стійкість проти групи фітозахворювань за материнську форму слід використовувати сорт з груповою стійкістю.
Ключові слова: озима м’яка пшениця, групова стійкість, гібридні комбінації, фітозахворювання, схрещування, успадкування, трансгресія.

Вплив гена AN3 на форму листя у Arabidopsis thaliana (L.) Heynh.

Кирпичова І.В. С.216-223

Показати резюме

Завантажити PDF

Встановлено, що листкові пластинки розеткового листя у мутанта an3-1 звичайно обернено-ланцетної, рідше довгастої форми, тоді як у дикого типа листя овальної форми. Форма стеблового листя рослин лінії an3-1 довгастої форми, на відміну від овальної форми у дикого типа.
Ключові слова: арабідопсис, гетерофілія, ген AN3, форма листя.

Клонування та гетерологічна експресія генів О-метилтрансфераз Streptomyces nogalater IMET43360 задіяних у біосинтезі ногаламіцину

Климишин Д.О., Лужецький А.М., Громико О.М., Муращенко Л.Р., Федоренко В.О. С.224-232

Показати резюме

Завантажити PDF

Фрагменти кластера біосинтезу ногаламіцину, які включають гени метилтрансфераз snogM та snogL субклоновано у векторах pKC1218EsnogM та pKC1218EsnogL. Створені конструкції перенесено в штами-продуценти аранциаміцину та доксорубіцину. Аналіз сполук, що синтезуються штамом S. еchinatus pKC1218EsnogM виявив нову сполуку жовтого кольору. Припускається, що це може відбуватися внаслідок експресії гена snogM і модифікації молекули аранциаміцину за рахунок активності його продукту.
Ключові слова: Streptomyces nogalater, ногаламіцин, гетерологічна експресія, метилтрансферази.

Хвороби колосу у озимої пшениці лісостепу України

Ковалишина Г.М., Мурашко Л.А., Ковалишин А.Б. С.233-239

Показати резюме

Завантажити PDF

Наводяться результати вивчення видового складу збудників хвороб колосу і зерна озимої пшениці. В результаті мікологічного аналізу визначили, що мікофлора хворого колосся представлена такими видами грибів: Mucor mucedo, Penicilium viridicatum, P. expansum, Alternaria alternata, A. tenussima, Cladosporium herbarum, Fusarium sporotrichiella, F.oxysporum, F. moniliforme, F. culmorum, F. graminearum, F. gibbosum. Серед грибів роду Fusarium найбільш поширеним є F. graminearum. До даного захворювання виділені відносно стійкі сорти: Деметра, Ростиславна, Багіра, Сніжана.
Ключові слова: озима пшениця, колос, зерно, гриби, інфекція, ураження, стійкість, сприйнятливість.

Молекулярно-генетичний аналіз генів, асоційованих із господарсько-корисними ознаками свині свійської (Sus scrofa)

Коновал О.М., Костенко С.О., Спиридонов В.Г., Мельничук С.Д. С.240-245

Показати резюме

Завантажити PDF

Досліджено генетичну структуру свиней великої білої породи в Україні за 10 локусами господарсько корисних ознак методом ПЛР-ПДРФ. Виявлено бажані алелі усіх досліджених генів, асоційованих з високими репродуктивними показниками, показниками швидкого приросту живої маси та резистентністю до колібактеріозів.
Ключові слова: ESR, FSHB, MYF4, PRLR, MC4R, CMyc, RYR, FUT1, MUC4, MYOD1, велика біла порода свиней свійських.

До проблеми уніфікації термінології при розробці біотехнології андроклінної гаплоідії ярової м'якої пшениці

Круглова Н.М. C. 246-255

Показати резюме

Завантажити PDF

З позиції експериментальної ембріології рослин проаналізована використовувана термінологія як методологічна сторона розробки інноваційної біотехнології андроклінної гаплоідії в культурі пиляків іn vіtro ярової м'якої пшениці. Запропоновано деякі терміни.
Ключові слова: Trіtіcum aestіvum L., ярова м'яка пшениця, ембріологія рослин, андроклінія, культура пиляків іn vіtro, біотехнологія.

Нуклеотидна послідовність фрагментів плазміди pSS27

Лук‘янчук В.В., Поліщук Л.В., Мацелюх Б.П. С.256-261

Показати резюме

Завантажити PDF

Виявлено значну гомологію (92 %) просеквенованих стрептоміцетних послідовностей плазмід рSRL13, рSRL16 (F-праймер) та pSW49 (R-праймер) з послідовностями хромосомних генів білків споруляції Streptomyces coelicolor A3(2) та S. avermitilis MA-4680. Також встановлено їхню гомологію (73 %) з послідовностями TraА-генів кількох стрептоміцетних плазмід (pJV1, рSLS і pSN22). Нуклеотидні послідовності плазміди pSS27, що клоновані в гібридних плазмідах рSRL13, рSRL16 (F-праймер) та pSW49 (R-праймер), є гомологічними між собою.
Ключові слова: стрептоміцет, плазміда, нуклеотидна послідовність.

Репродуктивні показники хвилястих папужок при використанні для розмноження птахів, що мають рідкісні мутації забарвлення оперення

Маркова О.О. С.262-268

Показати резюме

Завантажити PDF

Проводили схрещування звичайних хвилястих папужок та птахів з рідкісними мутаціями забарвлення оперення: сірокрилих, коричних та перламутрових. Показано, що використання для розмноження мутантних особин значимо не змінює середню кількість пташенят в кладці порівняно з контролем. Середня кількість яєць у кладці в контрольній групі становить 6,90. Виявлено значиме збільшення середньої кількості яєць у кладці до 8,83 в схрещуваннях сірокрилих самців та звичайних гетерозиготних самиць, до 8,47 в схрещуваннях звичайних гетерозиготних самців, та коричних самиць, а також до 8,35 в схрещуваннях коричних самців та звичайних самиць.
Ключові слова: хвилястий папужка, мутації забарвлення оперення, репродуктивні показники.

Застосування біоаналізатора Agіlent 2100 у роботах з молекулярно-генетичної паспортизації біологічних об'єктів

Панкратов В.С., Юхимук А.Н., Філіпеня В.Л., Спірідович Е.В. С.269-274

Показати резюме

Завантажити PDF

У статті дано характеристику приладу біоаналізатор Agіlent 2100, описано його принцип роботи й зазначено його переваги в порівнянні з електрофоретичним поділом фрагментів ДНК в агарозному гелі. Обговорюються можливості застосування біоаналізатора в роботах з молекулярно-генетичного маркування біологічних (зокрема ботанічних) об'єктів.
Ключові слова: біоанализатор, молекулярно-генетичне маркірування, RAPD і ІSSR маркери.

Температурозалежна активність гваяколпероксидази у Apx2 нокаут-мутантів арабідопсису

Пиріжок Р.Ю., Волков Р.А., Панчук І.І. С.275-281

Показати резюме

Завантажити PDF

Зміни активності гваяколпероксидази (POD) за дії теплового стресу було досліджено у рослин арабідопсису дикого типу та у двох ліній нокаут-мутантів по аскорбатпероксидазі 2 (Apx2). Після 2 годин дії помірного теплового стресу (37°C) активність POD зростала на 27-36 %; при цьому різниця між рослинами дикого типу та нокаут-мутантами була недостовірною. Жорсткий тепловий стрес спричиняв більш суттєвий ефект: після 2 годин інкубації при 44°C активність POD у двох ліній нокаут-мутантів була на 60 та 77 %, а у рослин дикого типу – лише на 16 % вище порівняно з контрольними пробами, які інкубували при кімнатній температурі. Отримані дані свідчать, що POD бере участь у відповіді на тепловий стрес і може функціонально компенсувати втрату активності APX.
Ключові слова: Arabidopsis thaliana, аскорбатпероксидаза, гваяколпероксидаза, тепловий стрес, нокаут-мутанти.

Отримання калюсної культури Echium plantagineum L. – продуцента шиконіну

Пороннік О.О., Кучма М.Д., Кунах В.А. С.282-286

Показати резюме

Завантажити PDF

Одержано культуру тканин синяка подорожникового E. plantagineum L. з корінців проростків насіння на агаризованому живильному середовищі 5С01. Вирощування на живильному середовищі LS-м ініціювало біосинтез червоних шиконінових пігментів. Відселектовано найпродуктивніший за шиконіном варіант (3Ер) кальтури тканин, приріст біомаси в якого складає 16,8 г/л за пасаж, а вихід шиконіну – 8,6 % в сухій масі. Загальна продуктивність варіанту 3Ер на 14-ту добу росту становить 1,4 г на 1 л живильного середовища і 2,5 г/л шиконіну при подовженому пасажі на 20-ту добу росту.
Ключові слова: Echium plantagineum L., культура тканин рослин, червоні пігменти, шиконін, клітинні лінії – продуценти біологічно активних речовин.

Вихідний матеріал для селекції ярого ячменю на стійкість до грибкових захворювань

Сабадин В.Я. С.287-294

Показати резюме

Завантажити PDF

Наведено результати прояву стійкості до збудників борошнистої роси, смугастої і темно-бурої плямистостей, карликової іржі та основних господарсько-цінних ознак у колекційних сортозразків ячменю ярого. Встановлено рівень стійкості зразків ячменю до збудника борошнистої роси в лабораторних та польових умовах. Виділено сортозразки Європрестиж і Якуб з комплексом господарсько-цінних ознак. Рекомендовано для селекції кращі зразки колекції для створення нових продуктивних та стійких до збудників хвороб сортів.
Ключові слова: ярий ячмінь, борошниста роса, смугаста і темно-бура плямистості, карликова іржа, стійкість, раси, господарські ознаки.

Особливості росту клітинних лінії сої на селективних середовищах, що містять іони – інгібітори нітратредуктази

Сергеєва Л.Е., Михальска С.І., Тищенко О.М. С.295-301

Показати резюме

Завантажити PDF

На селективному середовищі, яке містило токсичні концентрації оксианіонів вольфраму отримано стійкі клітинні лінії сої сорту Київська – 27. Відібрані клони демонструють стійкість більше п'яти років. Досліджували ріст W – стійких ліній на різних селективних середовищах: з оксианіонами вольфраму або ванадію та з хлоратом калію. За умови дії будь – якого стресового чинника дані лінії зберігали нормальний ріст. Ріст клонів на селективних середовищах, які містять тільки нітратну форму азоту, може вказувати на відбір нового типу нітратредуктази.
Ключові слова: соя, вольфрамат-, ванадат-аніони, хлорат калію, стійкість, нітратредуктаза.

Отримання і вивчення мультимутантної лінії арабідопсису (Arabidopsis thaliana (L.) Heynh.) з ознаками, що виходять за рамки родинноспецифічних

Соколов І.Д., Медвідь О.М. С.302-309

Показати резюме

Завантажити PDF

Шляхом схрещування потрійних мутантів, подальшого відбору в F2 та F3 і розмноження була отримана мультимутантна лінія ap1,bp,clv1,gl1, яка об'єднала в собі ознаки мутантів батьківських форм. Мутаційні зміни у тетрамутантного рекомбінанту безумовно виходять за рамки діагностичних (видо-, родо- і родинноспецифічних) ознак.
Ключові слова: арабідопсис, мультимутантна лінія, генотип, фенотип.

Протеомний підхід для ідентифікації дифференціально експресованих ДНК-зв’язувальних білків проростків Secale cereale

Спіридович Е.В., Власова А.Б., Решетніков В.Н. С.310-318

Показати резюме

Завантажити PDF

Проведено дослідження фракції ДНК-зв’язувальних білків жита сорту "Верасень", методом 2-D електрофорезу з наступним гідролізом трипсином дифференціально експресованих білкових плям і MS MALDІ TOF TOF детекцією. Отримано дані, що підтверджують вплив мікрохвильової обробки насіння на експресію ДНК-зв’язувальних білків, включаючи БТШ-70.
Ключові слова: мікрохвильове випромінювання, фракція ДНК-зв’язувальних білків, 2-D електрофорез, MALDІ-TOF-TOF мас-спектрометрія, БТШ-70.

Створення стійкого до борошнистої роси та септоріозу вихідного матеріалу озимої м’якої пшениці шляхом експериментального мутагенезу

Хоменко С.О. С.319-325

Показати резюме

Завантажити PDF

Визначали ефективність застосування мутагенів на гібридах озимої пшениці для створення стійких проти хвороб форм. Виявили, що використання обробки мутагенами гібридного насіння озимої пшениці дозволяє отримувати гібридно-мутантні форми з підвищеною стійкістю проти борошнистої роси і септоріозу листя.
Ключові слова: пшениця озима, гібриди, мутагенез, борошниста роса, септоріоз.

Різнорівнева біоиндикація окремих територій посиленого радіоекологічного контролю республіки Білорусь

Чіжик О.В., Булко О.П., Решетніков В.Н.С.326-336

Показати резюме

Завантажити PDF

У статті досліджена можливість використання фізіолого-біохімічних змін у рослинних об'єктах, викликаних радіоекологічним впливом, для розробки системи біоиндикації територій з підвищеним радіоекологічним навантаженням.
Ключові слова: радіація, полідезоксирибонуклеотид, радіонукліди, гель, хлорофіл, ДНК.

Оглядові статті

Епігеном в еволюції: за межами сучасного синтезу

Яблонка Е., Лемб М.Дж. С.337-355

Завантажити PDF

Історія

Ще раз про Лисенко

Сиволап Ю.М., Малюта С.С. С.356-363

Показати резюме

Завантажити PDF

Стаття є реакцією на спроби реабілітації Т. Лисенка й "лисенківщини". У ній дається оцінка "лисенківщини" як своєрідного тоталітарного режиму в керівництві наукою й підміни останньої псевдонауковим ерзацем, вигідним існуючому політичному режиму.
Ключові слова: історія науки, історія генетики в СРСР, генетика й селекція в Україні, "лисенківщина".

Ювілеї

Академік А.О.Сапєгін – фундатор наукових основ селекції рослин (до 125-річчя від дня народження)

 С.364-366

Завантажити PDF

Інформація

I Міжнародна конференція «Дрозофіла в експериментальній генетиці та біології»

 С.367-369

Завантажити PDF

IV Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів»

 С.369-373

Завантажити PDF

V Міжнародна наукова конференція «Геном рослин»

 С.373-376

Завантажити PDF