Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів, Т.10, № 2, 2012 р.

В цьому номері:

Оригінальні статті

Перекисне окислення ліпідів у Arabidopsis thaliana дикого типу та мутантної лінії КО-Сat2 за умов теплового стресу

Доліба І.М., Руснак Т.О., Волков Р.А., Панчук І.І.С.193-201

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. В умовах теплового стресу в рослинній клітині виникають пошкодження внаслідок денатурації білків і підсилення утворення активних форм кисню (АФК). Метою дослідження було з'ясування функціональної ролі різних ізоформ каталази (CAT) у захисті рослин від підвищених температур. Методи. Листя рослин арабідопсису дикого типу та КО-Cat2 нокаут-мутанта піддавали термічній обробці. За розвитком відповіді на тепловий стрес спостерігали, порівнюючи інтенсивність перекисного окислення ліпідів мембран, що було індуковане АФК. Результати. Встановлено, що помірна (37 °C) і ще більш жорстка (44 °C) термічна обробка спричиняла активацію перекисного окислення ліпідів у листках арабідопсису. Підсилення рівня перекисного окислення ліпідів у КО-Cat2 нокаут-мутанта порівняно з диким типом було виявлено на ранній стадії (1 год) помірної теплової обробки і у фазі відновлення після жорсткого теплового стресу, тоді як за інших режимів стресової обробки відмінностей виявлено не було. Висновки. Отримані дані вказують на те, що CAT2 бере участь у захисті рослинної клітини від термооксидативного стресу; втрата цієї ізоформи в мутанта може бути хоча б частково компенсована активізацією альтернативних захисних механізмів.
Ключові слова: Arabidopsis thaliana, тепловий стрес, перекисне окислення ліпідів, каталаза, нокаутні мутанти.

Новий структурний підклас 5S рибосомної ДНК Lycaena tityrus

Доліба І.М., Волков Р.А., Панчук І.І.С.202-207

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. 5S рДНК відноситься до класу помірно повторюваних послідовностей, які організовані у вигляді тандемно повторюваних ділянок. Кожна повторювана одиниця складається з консервативної 5S рРНК кодуючої ділянки і мінливого міжгенного спейсера (МГС), який широко використовується для молекулярної систематики. Тим не менше, організація і еволюція 5S рДНК Lepidoptera досі залишається погано вивченою. Мета дослідження полягала в тому, щоб описати молекулярну організацію 5S рДНК Lycaena tityrus. Методи. Повторювані одиниці 5S рДНК були ампліфіковані за допомогою ПЛР, клоновані в бактеріальний вектор і сиквеновані. Результати. Було показано, що МГС з 5S рДНК L. tityrus має довжину 60-61 нп і демонструє низький рівень подібності порівняно із попередньо сиквенованими послідовностями МГС інших видів метеликів. Таким чином, повторювана послідовність 5S рДНК L. tityrus належить до нового структурного підкласу Mc.
Ключові слова: Lycena, Lepidoptera, 5S рДНК, молекулярна еволюція та таксономія.

Оцінка кнурів-плідників великої білої породи

Бодряшова К.В., Маковська Н.М., Бірюкова О.Д., Сидоренко О.В.С.208-213

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Оцінити кнурів, які мають різні частки спадковості великої білої породи свиней англійського походження, за якістю гнізд осемінених ними свиноматок; провести аналіз генотипів за генами рецепторів естрогену (ESR), меланокартину-4 (MC4R); дослідити стресчутливість тварин. Встановити вплив стресостійкості кнурів на якість гнізд. Вивчити розподіл частот алелів генотипів кількісних та якісних ознак у потомків досліджуваних тварин. Методи. Визначення якості гнізд проводили індивідуально за кожним кнуром за результатами обліку відтворних якостей осемінених ними свиноматок. Поліморфізм генів, що асоційовані з господарсько-корисними ознаками вивчали за генами естрогену (ESR), меланокартину-4 (MC4R) методом ПЛР-ПДРФ. Стресостійкість кнурів визначали за еозинофільним тестом. Результати. Порівнювали продуктивні якості кнурів різних генотипів (частка спадковості ? – ? англійського походження) в стаді ТДВ «Русь».Встановлено, що кращі результати за ознаками багатоплідності та збереженості молодняку властиві кнурам з меншою (?) часткою спадковості англійської селекції. Аналіз розподілу генотипів у потомків за локусами кількісних та якісних ознак (ESR- та MC4R-маркерами) встановлено, що усі плідники бажаних генотипів (ESRАВ, MC4RРР), мали різну повторюваність власних генотипів у своїх потомків. Оцінений як стресостійкий кнур Доугол 102 має кращу збереженість молодняку (97,3 %) у підсисний період. Висновки. Використання декількох методів для аналізу генотипу дозволяє виділити кращих тварин, що сприяє покращенню генофонду стада.
Ключові слова: генотип, збереженість, багатоплідність, племінна цінність, стресостійкість.

Зміна вмісту флавоноїдів, каротиноїдів і антоціанів Alhagi pseudalhagi (Bieb.) в умовах хронічного опромінення природними радіонуклідами

Джафаров Е.С., Годжаєва Г.А., Бабаєв Г.Г., Оруджева Дж.Р.С.214-223

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Метою даної роботи було дослідити як динаміку сезонного накопичення, так і радіаційно - залежну зміну змісту флаваноідов, антоціанів та каротиноїдів в листках і квітках Alhagi pseudalhagi (Bieb.), що зростає на забрудненій різними радіонуклідами ділянці. Методи. Були використані радіодозиметричні, ?-спектрометричні та спектрофотометричні методи дослідження. Результати. Показано, що накопичення цих пігментів у різних органах рослини є динамічним процесом і їх зміст змінюється як в процесі онтогенезу, так і при дії різних факторів навколишнього середовища. Висновки. Стимулюючий ефект низьких доз іонізуючої радіації може виявлятися в різні фази розвитку. При цьому можлива також адаптація рослин до хронічного впливу опромінення.
Ключові слова: Alhagi pseudalhagi, підвищений радіаційний фон, пігменти, сезонне - і доза-залежне накопичення.

Вплив підвищеного радіаційного фону на вміст фотосинтетичних пігментів у листках дикоростучих рослин на території Бакинського заводу з виробництва йоду

Джафаров Е.С., Джафарли А.К., Оруджева Дж.Р., Бабаєв Г.Г.С.224-234

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. В результаті вивчення динаміки концентрацій і співвідношення фотосинтетичних пігментів у листках, зроблено спробу виявити деякі особливості впливу іонізуючої радіації в малих дозах на фотосинтез у рослин, які зростають у зоні підвищеного радіаційного фону. Концентрація пігментів у листках досліджуваних рослин була визначена в різних фазах вегетаційного періоду. Методи. Були використані радіодозиметричні, ?-спектрометричні та спектрофотометричні методи дослідження. Результати. У деяких випадках між концентраціями фотосинтетичних пігментів дослідних і контрольних рослин були виявлені певні відмінності. Показано, що якщо вплив іонізуючої радіації для однієї рослини у певній фазі приводить до активації фотосинтетичного апарату, викликаючи прискорення синтезу хлорофілів, то в іншій фазі, пригнічуючи утворення пігментів, несприятливо діє на фотосинтез. Висновки. Стимулюючий ефект іонізуючої радіації при цьому для різних рослин проявляється в різних фазах їх розвитку.
Ключові слова: підвищений радіаційний фон, природні радіонукліди, фотосинтез, хлорофіли, каротиноїди.

Алельний поліморфізм генів, асоційованих з фізичною працездатністю, у спортсменів різних видів спорту

Дроздовська С.Б., Досенко В.Є., Ільїн В.М.С.235-244

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. З метою пошуку молекулярно-генетичних маркерів спадкової схильності до різних видів спорту було визначено частоту алельних варіантів генів, які впливають на фізичну працездатність, серед українського населення та серед спортсменів різних видів спорту. Методи. За допомогою методу ПЛР визначали поліморфізми генів у групах спортсменів різних видів спорту та в осіб, у яких відсутній стаж регулярних занять спортом. Результати. Встановлено, що І/D поліморфізм гена АСЕ та Pro582?Ser поліморфізм гена HIF-1?, асоційовані зі схильністю до різних видів спорту; вперше визначено, що Т-786?С поліморфізм промотора гена eNOS впливає на фізичну працездатність у спорті. Висновки. D-алель I/D поліморфізму гена АСЕ, 582Ser алель Pro582?Ser поліморфізму гена HIF1?, Т алель Т-786?С поліморфізму промотора гена eNOS є маркерами схильності до занять швидкісно-силовими видами спорту.
Ключові слова: поліморфізми генів, спортивний добір, спадкова схильність, молекулярно-генетичні маркери, спорт.

Генетичні особливості за ізоферментними локусами плюсових дерев сосни звичайної української і білоруської селекції

Коршиков І.І., Падутов В.Є., Івановська С.І., Демкович А.Є., Стороженко В.І., Калафат Л.О., Пастернак Г.О., Багдасарова А.Р.С.245-253

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Порівняльний аналіз генетичного поліморфізму вибірки плюсових дерев (43) сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) з насаджень на південному сході України, випадкової вибірки дерев (36) з тих же насаджень, і плюсових дерев (51) з насаджень у Білорусі. Методи. Для визначення генотипу рослини застосовано электрофоретичний аналіз 5 ферментних систем з визначенням 12 поліморфних локусів. Результати. Плюсові дерева української селекції за рівнем генетичної мінливості та диференціації мали незначні відмінності від випадкової вибірки дерев. Наявна гетерозиготність (НО) у плюсових дерев з насаджень України нижче (0,203), ніж у плюсових дерев з насаджень Білорусі (0,260), а очікувана (HE) – вище (0,324 і 0,260, відповідно). Генетична дистанція Нея (DN) між дослідженими вибірками плюсових дерев склала 0,051. Висновки. Географічна віддаленість південних українських і білоруських популяцій P. sylvestris, позначається на особливостях їхнього генофонду та обумовлює відмінності в генетичному поліморфізмі вибірок плюсових дерев.
Ключові слова: Pinus sylvestris L., плюсові дерева, генетична мінливість.

ISSR-аналіз колекційних зразків амаранту (Amaranthus L.)у

Лиманська С.В.С.254-261

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Вивчити генетичне різноманіття колекції амаранту. Методи. Застосований ISSR-аналіз. Результати. Виявлений високий поліморфізм (81,9 %) колекції амаранту. Детектовано 84 фрагменти ДНК, серед них 12 були мономорфні і 6 – унікальні. Розраховані генетичні дистанції Nei і Lee, значення яких варіювали в діапазоні від 0,00181 до 0,011312. Проведений кластерний аналіз, за результатами якого зразки амаранту були розподілені у три кластери відповідно до видової приналежності. Висновки. Встановлено високий рівень генетичної мінливості рослинного матеріалу, що вивчався. Підтверджено монофілетичну гіпотезу походження зернових видів амаранту, відмічено їх незначну філогенетичну дивергенцію. Ідентифіковано унікальні локуси, які можуть бути використані як генетичні маркери певних зразків амаранту.
Ключові слова: амарант, ISSR, поліморфізм, філогенетична дивергенція.

Отримання «бородатих» коренів рослин Tragopogon porrifolius та Althaea officinalis з використанням Agrobacterium rhizogenes

Матвєєва Н.А.С.262-268

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Метою роботи було отримання культури «бородатих» коренів рослин Tragopogon porrifolius та Althaea officinalis. Методи. Корені отримували шляхом кокультивування листків із суспензією клітин Agrobacterium rhizogenes, які несли вектор рСВ161, або клітин A. rhizogenes штаму А4. Селекцію трансгенних коренів проводили на середовищі Мурасіге та Скуга зі зменшеним вдвічі вмістом макроелементів. Результати. Через 10-14 діб після трансформації спостерігали формування коренів із частотою 92,5 та 59,4 % відповідно для рослин A. officinalis та T. porrifolius при використанні дикого штаму агробактерій та 100 і 37,5 % при використанні A. rhizogenes, які несли вектор рСВ161. У ряді випадків спостерігали зміну вмісту поліфруктанів – як підвищення до 2,6 разів у «бородатих» коренях алтея, так і зменшення до 4,6 разів у культурі коренів козельців. Висновки. Рослини A. officinalis та T. porrifolius відрізнялися як за швидкістю коренеутворення, так і за частотою формування коренів. Максимальна частота отримання «бородатих» коренів становила 100 % при трансформуванні A. officinalis диким штамом агробактерій А4. Після трансформації змінювався вміст поліфруктанів у частині ліній «бородатих» коренів.
Ключові слова: Agrobacterium rhizogenes, Tragopogon porrifolius, Althaea officinalis.

Використання регуляторів росту рослин для інтенсифікації росту біомаси та підвищення вмісту поліфруктанів в культурах "бородатих" коренів цикорію

Матвєєва Н.А., Циганкова В.А., Чапкевич С.О., Кучук М.В., Пономаренко С.П.С.269-278

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Перевірка можливості інтенсифікації росту біомаси "бородатих" коренів цикорію (Cichorium intybus L.), отриманих шляхом Аgrobacterium rhizogenes - опосередкованої трансформації, та підвищення в них синтезу поліфруктанів (ПФ) за допомогою регуляторів росту рослин Івін, Емістим, Біолан та Чаркор. Методи. Досліджували приріст біомаси чотирьох ліній трансгенних коренів цикорію, які мали селективний ген nptII та цільовий ген ifn-?2b, на живильних середовищах із регуляторами росту в концентраціях 2,5 – 10 мкл/л. Питомий та загальний вміст ПФ у коренях цикорію визначали методом Селіванова. Результати. Вперше встановлено, що регулятори росту Івін, Емістим, Біолан та Чаркор можуть збільшувати приріст біомаси у культурах "бородатих" коренів цикорію та стимулювати в них синтез ПФ. Показано, що регулятор росту природного походження Біолан та регулятор синтетичного походження Івін значно підвищують порівняно з контролем питомий вміст ПФ - до 130 мг/г сухої маси коренів (регулятор Біолан) і до 130 – 216 мг/г сухої маси коренів (регулятор Івін) та загальний вміст ПФ: у 1,3-5,5 разів (регулятор Біолан) та у 2,6–28,9 разів (регулятор Івін), а також збільшують приріст загальної біомаси коренів у 7,6 разів (регулятор Біолан) та у 2,4-20,25 разів (регулятор Івін) залежно від лінії трансгенних коренів цикорію. Найвищу коренестимулюючу активність виявляють регулятори росту природного походження Емістим та Чаркор – значно підвищують за 30 діб у порівнянні з контролем як питомий вміст ПФ – до 105 мг/г сухої маси коренів (регулятор Чаркор) і до 130 – 220 мг/г сухої маси коренів (регулятор Емістим), так і загальний вміст ПФ за 30 діб культивування – у 35 разів (регулятор Емістим) та у 8,0-8,7 разів (регулятор Чаркор). Цей феномен пояснюється збільшенням приросту загальної біомаси коренів регулятором Емістим - у 5,68 - 26,75 разів та регулятором Чаркор - у 9–11 разів на агаризованому і у 39–54 разів на рідкому середовищах порівняно з контролем. Висновки. Встановлено, що регулятори росту Івін, Емістим, Біолан та Чаркор підвищують приріст біомаси трансгенних коренів цикорію та загальний вміст ПФ, тому є доцільним використання вище зазначених регуляторів для культивування трансгенних коренів цикорію. Разом із тим, оскільки виявлено індивідуальну чутливість різних ліній трансгенних коренів, необхідний попередний скринінг та відбір найчутливіших до регуляторів росту "бородатих" коренів.
Ключові слова: "бородаті" корені цикорію, регулятори росту рослин, поліфруктани.

Оцінка генофонду великої чорної породи свиней з використанням імуногенетичних досліджень

Парасочка І.Ф.С.279-285

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Розроблення підходів щодо імуногенетичного маркування племінного матеріалу для збереження специфічних особливостей породи в генофондових стадах свиней на прикладі великої чорної породи. Методи. Дослідження проведено в провідних господарствах з розведення свиней великої чорної породи Визначено еритроцитарні антигени, імуногенетичні параметри та вивчено відтворні якості свиноматок Результати. Розглянуто питання збереження генофонду великої чорної породи свиней. Імуногенетичне маркування племінного матеріалу в генофондових стадах свиней великої чорної породи дозволяє проводити більш спрямований підбір батьківських пар, що сприяє збереженню специфічних особливостей породи. Висновки. У свиноматок гомозиготних генотипів вищі репродуктивні здатності, що доцільно враховувати під час формування генетичної структури маточного поголів’я стад.
Ключові слова: велика чорна порода, імуногенетичні маркери, генофонд, репродуктивні якості.

Варіативність фенотипових ознак трансформантів Streptomyces globisporus 1912–б/п

Поліщук Л.В., Копєйко О.П., Лук’янчук В.В.С.286-294

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Метою досліджень було визначення стабільності успадкування ряду ознак у 36 трансформантів, що містили гібридні плазмідні ДНК. Методи. Стабільність успадкування морфологічних ознак (споруляція та забарвлення) трансгенних культур вивчали візуально. Антибіотичну активність культур визначали, використовуючи мікробіологічні методи. Властивості метаболітів (антибіотиків та каротиноїдів) досліджували за допомогою тонкошарової хроматографії та спектрометрії. Результати. Реципієнтний штам Streptomycesglobisporus 1912-б/п – це стабільна спорулююча незабарвлена культура, яка не продукує ні антибіотичних речовин, ні каротиноїдів. Виявлено одночасні зміни кількох фенотипових ознак реципієнта в 72% досліджених трансформантів. Висновки. Встановлено, що генам, які детермінують досліджувані фенотипові ознаки, властива підвищена мутабельність.
Ключові слова: Streptomyces, трансформант, фенотипова ознака, мутація, генетична нестабільність.

Отримання трансгенних рослин конюшини лучної (Trifolium pratense L.) з використанням методу агробактеріальної трансформації

Решетніков В.Н., Фоменко Т.І., Бердічевец Л.Г., Малюш М.К. С.295-302

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Отримання ліній трансгенних рослин конюшини лучної з цільовим геном licB. Методи. Методи регенерації рослин в культурі тканини in vitro. Агробактеріальна трансформація в культурі in vitro з використанням векторних конструкцій, що містять гени gus і licB. Результати. Розроблено метод регенерації конюшини лучної в культурі in vitro з підбором оптимального типу експланта і фітогормонів, що забезпечують найбільший вихід рослин-регенерантів. Проведено трансформацію рослин конюшини з використанням векторної конструкції, яка містить ген gus, що дозволило оптимізувати умови проведення трансформації з цільовим геном licB. Із застосуванням методу агробактеріальної трансформації сім'ядольних листків конюшини лучної сортів Янтарний, Вітебчанін і Bjursele отримані канаміцин-стійкі регенеранти. Висновки. Метод мультиплексної ПЛР дозволив з первинних трансформантів конюшини лучної вибрати 12 ліній трансгенних рослин, вільних від агробактеріальної контамінації, що містять в геномі послідовності селективного та цільового генів.
Ключові слова: конюшина лучна Trifolium pratense L, культура тканини in vitro, морфогенний потенціал, агробактеріальна трансформація.

Аланін як індуктор соматичної сегрегації у клітинах апікальної меристеми корінців Allium cepa L.

Савінський С.К., Вдовиченко Ж.В., Ситник К.С., Зіміна О.В., Спиридонов В.Г., Парій М.Ф.С.303-310

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Метою дослідження є перевірка ефективності амінокислоти аланіну як індуктора соматичної редукції у паростках цибулі Allium cepa L. та встановлення найоптимального поєднання концентрації аланіну та тривалості обробки паростків аланіном для індукції даного феномену. Методи. Корінці цибулі Allium cepa L. обробляли розчинами аланіну різної концентрації та протягом різних проміжків часу. Подальше обстеженням зразків проводили за допомогою світлової мікроскопії. Результати. У клітинах апікальної меристеми, які обробляли аланіном, соматичну сегрегацію відмічали з середньою частотою 2,1 %. У контрольних рослин цього не спостерігали. Виявлено, що найефективнішою для індукції досліджуваного явища є обробка рослин 0,10-0,15M розчином аланіну протягом чотирьох годин. Висновки. Підтверджено, що аланін є індуктором соматичної сегрегації у цибулі. При застосуванні найефективніших умов індукції соматичну сегрегацію спостерігали у 3,5 % клітин, що ділилися.
Ключові слова: Allium cepa L., СР – соматична сегрегація (соматична редукція), індукція, індуктор, аланін.

Скринінг сортів озимої м’якої пшениці на наявність пшенично-житньої транслокації за ДНК-маркерами

Степаненко А.І., Моргун Б.В., Чугункова Т.В., Адаменко Н.І., Великожон Л.Г. С.311-318

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. За допомогою ПЛР-аналізу з використанням праймерів до локусів Xrems 1303 та ?-secalin, які знаходяться у короткому плечі хромосоми 1R жита, виявити наявність пшенично-житньої транслокації у геномі сортів м’якої озимої пшениці. Методи. ДНК-аналіз за допомогою полімеразної ланцюгової реакції та електрофоретичне визначення продуктів ампліфікації. Результати. Виявлено сорти м’якої озимої пшениці з пшенично-житньою транслокацією. Висновки. Специфічні праймери до локусів, що знаходяться у 1RS плечі хромосоми жита, можуть використовуватись для аналізу сортів пшениці на наявність пшенично-житньої транслокації.
Ключові слова: Triticum aestivum L., ДНК-маркери, ПЛР-аналіз, мультиплексна ПЛР, житньо-пшенична транслокація.

Активність трансаміназ у крові корів-донорів

Шеремета В. І., Вергелеc А.П., Біланюк Л.М. С.319-323

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Мета досліджень полягала у вивченні динаміки активності трансаміназ у крові корів-донорів при стимуляції суперовуляції гонадотропіном СЖК «Folligon ®», разом з біологічно активним препаратом «Стимулін-Вет». Методи. Досліджували активність аспартат-амінотрансферази, аланін-амінотрансферази, ферментативним кінетичним методом, за допомогою напівавтоматичного біохімічного аналізатора Stat Faх 1904 (Awareness Technology, USA) у корів-донорів, у яких стимулювали суперовуляцію за схемою PMSG «Folligon ®» (3000 М.Є. ) на 10 день статевого циклу, PGF2 «Естрофан ®» (2 мл) - 12, 13 дні. Дослідним донорам вводили внутрішньом'язово на 8, 9, 10, 11 дні статевого циклу препарат "Стимулін-Вет" в дозі 20 мл. Результати. Введення гонадотропіну контрольним донорам, змінило фізіологічну координованість трансаміназ, що зумовило зниженням коефіцієнта де Рітіса і, очевидно, свідчить про зміну метаболічних потоків у напрямку інтенсифікації анаболічних реакцій. У дослідній групі, коефіцієнт де Рітіса між 8 і 12 днем статевого циклу, не змінювався, навіть враховуючи збільшення активності обох трансаміназ після спільного введення гонадотропіну з біологічно активним препаратом «Стімулін-Вет». Можливо, це зумовлено взаємозв'язком ензимів через глутамінову кислоту (складової препарату) і формуванням субстрактно-ензимологічної регуляції інтенсивності метаболічних потоків. Висновки. Введення біологічно активного препарату «Стімулін-Вет» під час стимуляції фолігоном росту фолікулів на яєчниках корів-донорів сприяло збільшенню активності АсАТ і АлАТ без зміни коефіцієнта де Рітіса.
Ключові слова: трансамінази, суперовуляція, «стимулiн-вет», корова-донор, коефіцієнт.

Взаємозв'язок між ознаками стійкості до філоксери і мілдью у гібридів першого покоління (F1) винограду

Шихлінській Г.М., Акперов А.І., Мамедова Н.Х. С.324-330

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Дослідити взаємозв'язок між ознаками стійкості до філоксери і мілдью у гібридів першого покоління винограду (F1). Методи. Використовували біометричні методи, дослідження проводили на гібридах винограду першого покоління. Результати. Характеризуючи вивчення взаємозв'язку стійкості до філоксери і мілдью в потомстві F1 при схрещуванні стійких компонентів з толерантними встановлено, що сила зв'язку між зазначеними ознаками варіює в широких межах залежно від комбінації схрещування. У гібридів, отриманих від різних комбінацій, був встановлений різний коефіцієнт кореляції. Висновки. Отримані дані свідчать про залежність успадковування досліджуваних ознак, які обумовлюють стійкість до філоксери та мільдью, а отже і про можливість виведення сортів винограду з груповою стійкістю до грибних хвороб і філоксери, придатних для кореневласного культивування без хімічного захисту від мілдью, з гарною якістю врожаю для використання в селекції та впровадження у виноградарській практиці.
Ключові слова: виноград, Vitis vinifera L., філоксера, мілдью, кореляція.

Визначення тропанових алкалоїдів у блекоті золотистій (Hyoscyamus aureus) in vitro

Бешер Ш., Аль-Амморі Ю., Лованд С.С.331-336

Показати резюме

Завантажити PDF

Мета. Дослідити тропанові алкалоїди в листі та коренях рослин Hyoscyamus aureus, вирощених in vitro. Методи. Наявність L-гіосциаміну та (?)-скополаміну проаналізовано методом газо-хромато-мас-спектрометрії (ГХ-МС). Результати. Показано, що у вивчених рослинах блекоти золотистої, вирощеної in vitro, у кінці вегетативної фази розвитку концентрація тропанових алкалоїдів (гіосциаміну та скополаміну) різна. Як правило, в коренях H. aureus переважав гіосциамін. У листі ж превалював один із алкалоїдів (скополамін або гіосциамін), в той час як другий визначали у слідових кількостях. Висновки. Встановлено, що кількість алкалоїдів у коренях блекоти золотистої залежала від висоти зростання вихідних рослин, від яких було отримано насіння. Підтверджені уявлення про те, що взаємодія навколишнього середовища та генотипу відбивається на кількісті біологічно активних речовин, що виробляються рослинним організмом.
Ключові слова: Hyoscyamus aureus, культура, вирощена in vitro, тропанові алкалоїди, ГХ-МС, L-гіосциамін, (?)-скополамін.

Історія

Миронівський інститут пшениці імені В.М.Ремесла Національної академії аграрних наук України (до сторіччя від часу заснування)

Кочмарський В.С.

С.337-343

Завантажити PDF

Селекційно-генетичний інститут – історія, напрями і результати наукових досліджень

Соколов В.М.

С.344-357

Завантажити PDF

Ювілеї

Надія Григорівна Шестопалова (до 85-річчя від дня народження)

С.358-359

Завантажити PDF

Богдан Павлович Мацелюх (до 80-річчя від дня народження)

С.360-361

Завантажити PDF

Академік Володимир Миколайович Решетніков (до 75-річчя від дня народження)

С.362-364

Завантажити PDF

Академік Володимир Григорович Радченко (до 60-річчя від дня народження)

С.365-368

Завантажити PDF

Інформація

ІХ з'їзд Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова

С.369-371

Завантажити PDF

Звіт Президії Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова про роботу між VІІІ та ІХ з'їздами (2008-2012 рр.) (основні положення)

С.372-379

Завантажити PDF

Про нагородження Почесними грамотами Президії Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова

С.380-382

Завантажити PDF

VIII міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів». Інформаційний лист

С.383-384

Завантажити PDF

Мовний порадник

Мовний порадник

С.385-386

Завантажити PDF