В цьому номері:
Оригінальні статті
Мінливість кількісних ознак сої в потомствах міжсортових схрещувань F2 та F3
Білявська Л.Г., Корнєєва М.О. С.3-12
Показати резюме
Завантажити PDF
Мета. З метою цілеспрямованого добору кращих генотипів вивчали індивідуальну мінливість кількісних ознак сої в потомствах міжсортових схрещувань F2-F3. Методи. На основі методів варіаційної статистики вивчено кількісну мінливість морфологічних ознак і елементів продуктивності міжсортових гібридів в поколіннях F2-F3. Результати. Проведено порівняльний аналіз емпіричного і теоретичного розподілу частот генотипів за цими ознаками. Висновки. Отримані дані дозволяють цілеспрямовано вести добори кращих генотипів за бажаним рівнем ознак.
Ключові слова: соя, ознаки, мінливість, міжсортові гібриди, коефіцієнт варіації, асиметрія.
Вплив іонів міді на перекисне окислення ліпідів у Cat2 нокаутного мутанту Arabidopsis thaliana
Доліба І.М., Волков Р.А., Панчук І.І.С.13-19
Показати резюме
Завантажити PDF
Мета. Стресові білки рослин, як правило, кодуються мультигенним родинами, але специфічні метаболічні функції окремих ізоферментів часто залишаються погано зрозумілими. Для того, щоб з'ясувати, чи є окремі ізоформи каталази необхідними для захисту рослин, або, навпаки, вони можуть функціонально заміняти одна одну, було зіставлено реакцію рослин Arabidopsis thaliana дикого типу та нокаутного мутанта за геном Cat2 на стрес, спричинений іонами міді. Методи. Вимірювали накопичення іонів міді в листках та рівень перекисного окислення ліпідів мембран при різних варіантах обробки рослин хлоридом міді. Результати. Встановлено, що накопичення іонів міді активує перекисне окислення ліпідів у листках арабідопсису. Цікавим видається той факт, що у Cat2 нокаутних мутантів із зниженою активністю каталази максимальний рівень перекисного окислення ліпідів після застосування 5 мМ хлориду міді виявився нижчим, ніж у рослин дикого типу. Висновки. Отримані дані свідчать, що в умовах стресу, спричиненого іонами міді, у мутанта активуються альтернативні захисні механізми, які успішно компенсують втрату ізоформи CAT2.
Ключові слова: Arabidopsis thaliana, каталаза, мідь, перекисне окислення ліпідів, мультигенні родини, нокаутні мутанти.
Селекція in vitro м’якої пшениці на комплексну стійкість до метаболітів збудника офіобольозу та водного дефіциту
Зінченко М.А., Дубровна О.В., Бавол А.В.С.20-27
Показати резюме
Завантажити PDF
Мета. З метою одержання клітинних ліній та рослин-регенерантів м’якої пшениці, стійких до комплексу стресових факторів, зокрема метаболітів збудника офіобольозу та водного дефіциту проведено селекцію in vitro. Методи. З використанням системи з низькомолекулярним манітом досліджено ефективність застосування прямої та ступінчастої клітинної селекції. Результати. Проведено пряму та ступінчасту селекцію in vitro та здійснено добір калюсних ліній пшениці, стійких до комплексу стресових чинників. Ступінчастий добір виявився ефективнішим, оскільки в результаті виділено більше стійких калюсних форм. Із стійких культур індуковано рослини-регенеранти та оптимізовано їхнє дорощування, укорінення та переведення в умови in vivo. Висновки. Вперше одержано клітинні лінії пшениці з перехресною стійкістю до метаболітів збудника офіобольозної кореневої гнилі та водного дефіциту. З'ясовано, що лінії резистентні до біотичного стресового фактора можуть мати перехресну стійкість і до абіотичного стресу.
Ключові слова: Triticum aestivum L., клітинна селекція, офіобольоз, осмотичний стрес, стійкість.
Отримання трансгенних рослин ендівію Cichorium endivia L. та цикорію C. intybus L.
Кваско О.Ю., Матвєєва Н.А., Шаховський А.М., Кучук М.В.С.28-32
Показати резюме
Завантажити PDF
Мета. Мета роботи – отримання трансгенних рослин цикорію та ендівію. Методи. Трансформацію рослин здійснювали шляхом кокультивування сім’ядоль з Agrobacterium tumefacience з вектором рСВ125 (ген bar). Наявність гена bar аналізували за допомогою ПЛР. Частоту регенерації трансгенних рослин визначали як співвідношення кількості експлантів, на яких відбувалась регенерація зелених рослин на селективному середовищі, до загальної кількості експлантів у відсотках, ефективність – як середню кількість зелених рослин на експлант. Результати. Отримано трансгенні рослини Cichorium intybus L. та C. endivia L. з геном bar. Частота регенерації рослин цикорію та ендівію після трансформації становила відповідно 15 та 20 %, ефективність – 8 та 5 рослин на експлант. Висновки. Оптимізовано умови Agrobacterium tumefacience-опосередкованої трансформації рослин цикорію та ендівію вектором із геном bar. Частота регенерації трансгенних рослин була вищою у ендівію, проте ефективність регенерації у рослин цього виду виявилась нижчою, ніж у цикорію.
Ключові слова: Cichorium intybus, Cichorium endivia, трансформація.
RAPD-поліморфізм інбредних ліній кукурудзи (Zea mays L.) харківської селекції
Кириченко В.В., Чернобай Л.М., Китайова С.С.С.33-41
Показати резюме
Завантажити PDF
Мета. Метою даної роботи було оцінити генетичне різноманіття ліній харківської селекції. Методи. Були використані польові методи оцінки, лабораторний RAPD-аналіз, статистичний кластерний аналіз 58 інбредних ліній кукурудзи. Результати. Частка поліморфних ампліконів в досліджуваній вибірці ліній варіювала від 63,64 % для праймера OPU-01 до 84,21 % для праймера OF-10 і в середньому склала 75,93 % за всіма праймерами. Генетичні дистанції, розраховані за Неєм і Лі варіювали від 0,0020 між зразками Харківська 155 і UKY 27 до 0,0370 між зразками СМ 7 і UKY 14. В середньому генетична дистанція по всій вибірці склала 0,0099. Висновки. Був встановлений високий рівень поліморфізму досліджуваних інбредних ліній кукурудзи харківської селекції. Було встановлено, що угруповання ліній на підставі матриці генетичних дистанцій певною мірою пояснює не тільки спільність походження ліній, а й їхні біологічні характеристики.
Ключові слова: Zea mays L., інбредні лінії, поліморфізм, RAPD-аналіз.
Вплив фітогемаглютиніну Phaseolus vulgaris та його ізоформ на проліферацію та виживання клітин ссавців in vitro
Кочубей Т.О., Півень О.О., Андрієнко В.І., Мацевич Л.Л., Карпова І.С., Лукаш Л.Л.С.42-50
Показати резюме
Завантажити PDF
Мета. Порівняти вплив ізолектинів квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris), сумарного препарату та його окремих ізоформ, на проліферацію, виживання та індукцію апоптозу у культурі клітин ссавців. Методи. Використовувався метод оцінки цитотоксичності/мітогенності за допомогою мікрокультурального тесту, та метод оцінки апоптозу шляхом забарвлення флюоресцентними барвниками. Висновки. Досліджено вплив фітогемаглютиніну та його окремих ізоформ на проліферацію та апоптоз клітин різного видового походження в умовах іn vitro. Показано, що лектини здатні дозозалежно впливати на проліферацію клітин, а також індукувати апоптоз. При високих концентраціях досліджуваних білків спостерігали пригнічення проліферації клітин та індукцію апоптозу та виявляли клітини на різних стадіях апоптозу.
Ключові слова: фітогемаглютинін, ізолектини, проліферація, апоптоз, культура клітин in vitro.
Алельний поліморфізм С677Т гена метилентетрагідрофолатредуктази у хворих на рак товстої кишки
Лозинська М.Р., Чорна Л.Б., Макух Г.В., Лозинський Ю.С.С.51-57
Показати резюме
Завантажити PDF
Мета. Вивчити роль поліморфізму С677Т гена метилентетрагідрофолат редуктази (MTHFR) у виникненні колоректального раку та співвідношення різних алелів гена MTHFR у пацієнтів із спорадичною і спадковою формою новоутворень товстої кишки. Методи. Дослідження поліморфного локусу С677T гена MTHFR у 55 хворих на рак і 130 осіб контрольної групи виконували за допомогою методу визначення поліморфізму довжини рестрикційних фрагментів. Результати. Встановлено відсутність статистично достовірної відмінності по частоті мутантного генотипу 677ТТ у хворих на рак порівняно з контрольною групою. У чоловіків хворих на рак виявлено вищу частоту генотипу 677СС порівняно з жінками, а генотипу 677СТ ? у жінок порівняно з чоловіками. Висновки. При спадковій (сімейній) формі раку товстої кишки гомозигот із генотипом 677СС було удвічі більше порівняно зі спорадичною формою цього онкологічного захворювання. Частота Т-алелю у пацієнтів із раком практично не відрізнялася від частоти цього мутантного алелю в осіб контрольної групи.
Ключові слова: метилентетрагідрофолат редуктаза, алельний поліморфізм генів, рак товстої кишки.
Особливості формування пилку та гібридизації сортів і видів канни (Canna L.) в умовах Криворізького ботанічного саду
Мазура М.Ю., Чугункова Т.В., Матяшук Р.К.С.58-64
Показати резюме
Завантажити PDF
Мета. З метою створення нових форм і сортів канни садової з покращеними декоративними ознаками, адаптованих до вирощування в степових регіонах України, досліджували особливості формування пилку та результати гібридизації різних сортів і видів канни. Методи. Цитологічне дослідження пилку та гібридизація сортів і інтродукованих видів канни. Результати. Досліджені особливості дозрівання пилку у сортів та інтродукованих видів канни в другу - третю фазу розвитку квітки, починаючи з фази нещільного бутону до повного розкриття квітки. Визначено життєздатність пилкових зерен та проведено штучну гібридизацію. Із 50 комбінацій схрещування лише 22 % були результативними. Ефективність зав’язування насіння становила від 6,6 % до 91,6 %. Висновки. Вперше в умовах дестабілізованого середовища промислового регіону України проаналізовано фертильність пилку сортів та інтродукованих зразків канни на різних фазах розвитку квітки. Виявлено перспективні комбінації схрещування різних генотипів для збагачення вітчизняного сортименту канни.
Ключові слова: сорти і види канни (Canna L.), степові промислові регіони України, життєздатність пилку, гібридизація.
Методологія генетичного поліпшення асканійської м'ясо-вовнової породи овець
Польська П.І., Калащук Г.П.С.65-70
Показати резюме
Завантажити PDF
Мета. Генетичне поліпшення асканійської м'ясо-вовнової породи овець, що забезпечує її селекційний прогрес. Методи. Створення видатних генотипів методом поглибленої селекції в нечисленних закритих популяціях. Результати. Розроблені та апробовані методичні прийоми генетичного поліпшення асканійської м'ясо-вовнової породи овець шляхом створення в племзаводі ІТ "Асканія-Нова" в нечисленних закритих популяціях навіть за умов нестабільного рівня годівлі видатних генотипів: асканійських кросбредів і асканійських чорноголових з унікальним поєднанням м'ясної, молочної і вовнової продуктивності та високою адаптивною і реабілітаційною здатністю. Широке їхнє використання в суб'єктах племінної справи і різних агроформуваннях дозволяє не тільки відновити галузь вівчарства в Україні на новій якісній основі без імпорту м'ясних порід овець і типів, а й сформувати експортний потенціал вітчизняних племінних ресурсів світового рівня, заощадити валютні кошти та запобігти ввезення збудників небезпечних генетичних захворювань. Висновки. Генофондове стадо внутрішньопородних інтенсивних типів овець племавзоду "Асканія-Нова" з високою генетичною різноманітністю (8 ліній та 26 споріднених груп) і досягнутим селекційним плато рекордної комбінованої продуктивності: м'ясної, молочної і вовнової при відмінних репродуктивних якостях і особливо високій племінній цінності – генеруюча генетична основа вершина селекційної піраміди асканійської м'ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною, що забезпечує її якісний прогрес.
Ключові слова: вівці, інтенсивні типи, нечисленні закриті популяції, методичні прийоми, генетичне різноманіття, селекційний прогрес.
Вплив функціонального нокауту генів Dys, Dg, Cam, capt у нервовій тканині на локомоторну активність та життєздатність Drosophila melanogaster
Рішко В.М., Черник Я.І.С.71-77
Показати резюме
Завантажити PDF
Мета. Для з’ясування ролі основних компонентів Дистрофін-глікопротеїнового комплексу – дистрофіну (Dys) і дистроглікану (Dg) та їх модифікаторів – кальмодуліну (Cam) і капулету (Сapt) у нервовій системі Drosophila melanogaster, було здійснено функціональний нокаут генів, що кодують ці білки. Методи. Дорослих особин з функціональним порушенням вказаних генів перевіряли на локомоторну активність та тривалість життя. Результати і висновки. Встановлено, що нестача продуктів генів Dys, Dg, Cam, capt у нервовій тканині призводить до порушення локомоторної активності та зниження показників середньої тривалості життя мух.
Ключові слова: Drosophila melanogaster, дистрофін, дистроглікан, тривалість життя, локомоторна активність.
Електронно-мікроскопічний аналіз сінаптонемних комплексів мейоцітов мишей, що експонувалися у зоні Чорнобильської АЕС
Сафронова Л.Д., Шустрова І.В.С.78-85
Показати резюме
Завантажити PDF
Вивчено вплив радіації на поведінку мейотичних хромосом у самців Mus musculus, що несуть різні t-гаплотипи. Мишей експонували протягом півтора місяців в 30 км зоні Чорнобильської АЕС. За допомогою електронної мікроскопії досліджували структуру сінаптонемних комплексів (СК) сперматоцитів у самців та їх нащадків F1, F2. Показано, що тривале хронічне опромінення суттєво впливає на структуру мейотичних хромосом. Ідентифіковано різні типи покоджень аутосомних, і статевих бівалентів. Для аутосомних бівалентів характерні розриви і фрагменти, петлі, асинаптичні конфігурації, тоді як для статевих хромосом спостерігаються уніваленти і кільця. У експонованих мишей частота пошкоджень хромосом за низкою ознак вища, ніж у потомства, і зменшується від першого покоління до другого. Отримані дані підтверджують роль пошкоджуючої дії радіації на структуру мейотичних хромосом, які виявляються за допомогою електронно-мікроскопічного аналізу СК, що узгоджується з результатами інших дослідників.
Ключові слова: синаптонемний комплекс, мейотичні хромосоми, мейоцити, t-гаплотипи.
Молекулярно-генетичні механізми дії регуляторів росту рослин з біозахисними властивостями
Циганкова В.А., Пономаренко С.П., Блюм Я.Б.С.86-94
Показати резюме
Завантажити PDF
Мета. Встановити молекулярно-генетичні механізми підвищення стійкості рослин цукрового буряку та ярої пшениці до патогенних організмів. Методи. Досліджували рослини цукрового буряку Beta vulgaris L., інфіковані цистоутворюючою коренепаразитуючою нематодою Heterodera schachtii, а також рослини пшениці, інфіковані патогенним мікроміцетом Fusarium oxysporum graminearum. За допомогою методу молекулярної гібридизації мРНК із si/miRNA перевіряли можливість індукції регуляторами росту рослин синтезу si/miRNA з антипатогенною активністю. Було застосовано метод дот-блот-гібридизації мРНК з si/miRNA. Результати. Вперше показано, що регулятори росту рослин підвищують стійкість рослин цукрового буряку до нематоди Heterodera schachtii і рослин ярої пшениці до патогенного мікроміцету Fusarium oxysporum graminearum шляхом стимуляції синтезу малих регуляторних si/miRNA. Висновки. Встановлені різниці в популяціях si/miRNA між контрольними рослинами цукрового буряку та ярої пшениці, і дослідними рослинами, що обробляли композиційними препаратами регуляторами росту з біозахисними властивостями на штучно створеному нематодою Heterodera schachtii, а також патогенним мікроміцетом Fusarium oxysporum graminearum інфекційному фоні, що вказує на існування гнучкої системи перепрограмування геному клітин рослин під дією різних зовнішніх регуляторних факторів.
Ключові слова: регулятори росту рослин, малі регуляторні si/miRNA, стійкість рослин до патогенів.
Дослідження радіозахисного ефекту екстракту Crocus sativus L.
Шамілов Е.Н., Абдуллаєв А.С., Рзаєва І.А., Кулієв Г.Н., Касiмова Н.И., Мамедрзаєва Є.Т., Азізов І.В.С.95-99
Показати резюме
Завантажити PDF
Мета. Дослідити протипроменевий ефект екстракту шафрану посівного (Crocus sativus L.). Методи. Використовували цитогенетичні методи, дослідження проводили на мітотичних і мейотичних хромосомах білих щурів лінії «Вістар». Результати. Опромінення в дозі 3 Гр призводило до помітного пригнічення клітинного поділу. Збільшувалось число хромосомних аберацій за рахунок структурних порушень (делецій, фрагментів, інверсій) до 3,75 %. У тварин, які при однократному опроміненні отримали дозу 5 Гр, частота хромосомних порушень зростала до 8,44 %. При цьому спостерігалось різке збільшення кільцевих хромосом, дицентриків, одиночних фрагментів у мітотичних клітинах кісткового мозку. Відмічено збільшення поліплоїдних і анеуплоїдних мейотичних пластинок на стадії діакінез-метафаза I, метафаза II. Висновки. Показано що, внутрішньоочеревинне введення екстракту шафрану пом’якшувало пошкоджуючий вплив радіації: інтенсивність поділу клітин не змінювалась, число структурних порушень не перевищувало 2,6 %, тобто спостерігалось відновлення клітинного поділу та зменшення пошкоджень ядерного апарату.
Ключові слова: опромінення, аберації, шафран.
Модифікуючий вплив гумату натрію на генотоксичність, індуковану мітоміцином С
Шкарупа В.М.С.100-104
Показати резюме
Завантажити PDF
Мета. Досліджені потенціальні антимутагенні ефекти гумату натрія щодо генотоксичності, індукованої мітоміцином С (МС) в Allium-тесті. Методи. Гумат натрію був протестований у концентрації 100 мг/л окремо або після 72-годинної експозиції з 0,025 мг/л МС при додаванні до насіння Allium cepa L. Антикластогенну дію визначали за здатністю зменшувати рівень хромосомних пошкоджень, підраховуючи аберантні ана-телофази в клітинах корінців. Результати. При дії МС спостерігали інгібування мітотичної активності, дезінтеграцію пулів мітотичних клітин, збільшення частоти аберантних клітин (21,92±1,08 % порівняно з 1,94±0,09 % в контролі). Гумат натрію інгібував мітотоксичність МС та на 62,45 % зменшував частоту аберантних клітин, індукованих мутагеном. Висновки. Гумат натрію проявляє антимутагенні властивості щодо цитогенетичних ефектів, індукованих мітоміцином С в Allium-тесті.
Ключові слова: гумат натрію, антимутагенез, Allium-тест.
Оглядові статті
Атеросклероз: генетика, епігенетика і профілактика
Вагін Ю. В., Яворівська В. І.С.105-115
Показати резюме
Завантажити PDF
Показано двояку спадкову природу атеросклерозу. З одного боку він обумовлений низкою окремо взятих генів, а з іншого - множинним генним поліморфізмом. Окрім спадковості, істотний вклад в етіологію атеросклерозу вносить також епігенетика. Представлено докази про користь дієти і фізичних навантажень в його профілактиці.
Ключові слова: атеросклероз, спадковість, епігенетика.
Взаємозамінність різних абіотичних і біотичних стимулів в ідукції експресії транскрипційних факторів
Каменчук О.П., Курчій Б.О.С.116-125
Показати резюме
Завантажити PDF
В огляді розглянуто механізми індукції експресії транскрипційних факторів у вищих рослин. Показано, что активація експресії генів транскрипційних факторів, які містять домен "лейцинова застібка-блискавка" (HD-Zip), відбувається під впливом абіотичних факторів, зокрема, ауксинів, гіберелінів, етилену, брасиностероїдів, абсцизової, жасмонової і саліцилової кислот, перекису водню, обезводнення, низькотемпературного, сольового і осмотичного стресів. Подібну дію виявлено і для патогенних грибів. Зроблено висновок, що не дивлячись на наявність індивідуальних рецепторів, кожний фітогормон може ініціювати експресію декількох генів транскрипційних факторів.
Ключові слова: фітогормони, рецептори, транскрипційні фактори, гомеодомени, гомеобокси.
Дискусії
Життя. Рух енерго-елементо-інформаційної єдності матерії
Бобух Л.В.С.126-134
Показати резюме
Завантажити PDF
Мета. Розробка загальної наукової картини організації Життя, від систем нано – до систем мега - рівня. Методи. Моделювання біосистем проведено з використанням функції енерго-елементо-інформаційного стану фізичних і біологічних систем f (Е,Э,I). Результати. Розроблено: модель рівноважної траєкторії зміни енерго-елементо-інформаційного стану біосистеми протягом життя, вигляд якої «спіраль на спіралі, на спіралі» зумовлено траєкторією механічного руху Землі навколо власної осі, Сонця, центру Галактики; модель Життя (фігури обертання: еліпсоїд, куля, «яйце»). Висновки. Встановлено можливість моделювання Життя як природного явища, що організоване рухомою у просторі і часі енерго-елементо-інформаційною триєдністю Всесвіту.
Ключові слова: життя, рух, енергія, елемент, інформація, система, модель.
Адаптивні властивості рослин клона М 121 Tradescantia paludosa як результат епігенетичної спадковості
Делоне Н.Л.С.135-143
Показати резюме
Завантажити PDF
Мета. Визначити природу додаткових хромосом, їх склад, якість і кількість у них гетерохроматину при адаптивності Tradesсantia paludosa. Методи. Використовували цитогенетичний аналіз постмейотичних мітозів при спорогенезі із застосуванням таких експериментальних факторів, як температурний шок, хімічний мутагенез і т.д. Результати. Запропоновано схему адаптації за рахунок регуляції активності генів. На першому етапі у відповідь на екстремальні впливи відбувається структурне перегрупування хромосом. Другий етап – це «мобілізація внутрішніх ресурсів». Третій етап адаптації настає при збільшенні гетерохроматину з одного боку і збільшенні числа тандемних генів, з іншого. Висновки. Показано, що стабільна перебудова еу-гетерохроматинового комплексу в ядрі клітини призводить до епігенетичної спадковості і може виразитися у зміні такої складнї ознаки, як адаптаційні можливості.
Ключові слова: В-хромосома, епігенетика, гетерохроматин.
Особистості
Мезоморфізм живих істот і ноосферні погляди Володимира Вернадського
Малецький С.І.С.144-168
Показати резюме
Завантажити PDF
У статті розглянуто природничо-наукові погляди В.І. Вернадського (період 1920-1940 рр.) – одного з видатних мислителів енциклопедистів – на природу живого, біокосної й косної речовини планети. Вернадський як пріоритетні виділяє геометричні властивості живої речовини (диссиметрія живої речовини або її хіральність), що, на його думку, тільки й дозволяє відрізняти живу речовину від косної. Живими є не біоорганічні молекули й полімери (косна й біокосна речовина планети), а істоти, здатні здійснювати повний цикл розвитку, включаючи ріст, обмін речовин, подразливість, саморегуляцію, розмноження й адаптацію до умов існування та ін. Зокрема, рослини він відносить до мезоморфних організмів, що складаються з "біо" і "гео" компонентів. У рамках розвитку ідей Вернадського розглядається семантика сучасних біологічних понять, пов'язаних з розвитком досліджень у галузі мезобіології – опис подій і процесів на молекулярному рівні. Предмет дослідження в мезобіології й мегабіології різний. Вернадським висунуто природничо-наукову концепцію ноосфери – сфери осмисленої творчості. Наочною ілюстрацією ноосферної творчості може служити діяльність селекціонерів із збереження й зміни природи живих істот, що сприяє прогресу людської цивілізації.
Ключові слова: біосфера, природні тіла, жива речовина, біокосна речовина, косна речовина, інформація, мезоморфізм, мезобіологія, мегабіологія, ноосфера, оксюморони, симетрія й диссиметрія молекул, хіральність молекул.
Наукова спадщина М.І. Вавилова в сучасній селекції свійських тварин
Рубан Ю.Д.С.169-180
Показати резюме
Завантажити PDF
Фундаментальні праці М.І. Вавилова про світові центри походження культурних рослин і свійських тварин, закон гомологічних рядів у спадковій мінливості використовувались і будуть використовуватись у сучасній і майбутній селекції. Ці праці вченого стали науковою основою для розробки світових центрів походження порід великої рогатої худоби та створення синтетичної теорії селекції тварин. Еволюційний принцип побудови селекційної роботи з виділенням найбільш суттєвих показників дають можливість здійснювати відбір і добір бажаного типу великої рогатої худоби.
Ключові слова : наукова спадщина М.І. Вавилова, світові центри походження порід великої рогатої худоби, синтетична теорія селекції тварин.
Ювілеї
Микола Олександрович Картель (до 75-річчя від дня народження)
С.181-182
Завантажити PDF
В'ячеслав Вікторович Клименко (до 70-річчя від дня народження)
С.183-184
Завантажити PDF
Інформація
Міжнародна науково-практична конференція «Індукований мутагенез в селекції рослин»
С.185-187
Завантажити PDF
ІХ з’їзд Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова. Інформаційний лист
С.188-189
Завантажити PDF
Мовний порадник
