В цьому номері:
Оригінальні статті
Підвищена активність APX у подвійного мутанту Arabidopsis thaliana за генами Cat2 та Cat3
Доліба І.М., Волков Р.А., Панчук І.І.С.3-9
Показати резюме
Завантажити PDF
Досліджено зміни активності аскорбат пероксидази (APX) за дії теплового шоку у рослин Arabidopsis thaliana (екотип Columbia 0) дикого типу та у нокаутного мутанту по генах Cat2 та Cat3 - CAT2/3, який має суттєво знижену активність каталази. За дії помірного теплового шоку (37 °C) та за кімнатної температури активність APX була від 30 до 60 % вище у мутантної лінії порівняно з A. thaliana дикого типу. Помірна теплова обробка не мала жодного впливу на активність АРХ, тоді як жорсткий тепловий шок (44 °C) призводив до інактивації ферменту. Отримані нами дані свідчать, що за кімнатної температури або за помірної теплової обробки активація АРХ може, принаймні частково, компенсувати втрату активності CAT у нокаутного мутанту CAT2/3. Проте через свою термолабільність АРХ не може замінити CAT в умовах жорсткого теплового шоку.
Ключові слова: Arabidopsis thaliana, каталаза, аскорбат пероксидаза, пероксид водню, тепловий шок, нокаут-мутанти.
Вплив осмотичних речовин на калюсні лінії м’якої пшениці, стійкі до культурального фільтрату Gaeumannomyces graminis var. tritici
Дубровна О.В., Бавол А.В., Зінченко М.О., Лялько І.І., Круглова Н.М.С.10-16
Показати резюме
Завантажити PDF
Вивчено реакцію на дію осмотичних речовин – поліетиленгликолю та маніту – на калюсні лінії м’якої пшениці, стійкі до метаболітів збудника офіобольозної кореневої гнилі (Gaeumannomyces graminis var. tritici). Із метою добору конкретних умов проведення селекції in vitro апробовано дві селективні системи – із високомолекулярним поліетиленгліколем та низькомолекулярним манітом. Показано, що селективна система з манітом є ефективнішою, оскільки забезпечила повнішу елімінацію чутливих клітин та вищу життєздатність рослин-регенерантів.
Ключові слова: Triticum aestivum L, калюсні лінії, метаболіти Gaeumannomyces graminis var. tritici, модельований водний дефіцит.
Характеристика спонтанного мутаційного процесу в природних популяціях Drosophila melanogaster України
Козерецька І.А., Кунда-Пронь І.В., Проценко О.В., Мюссе T.A. С.17-21
Показати резюме
Завантажити PDF
Проаналізовано вихід мутацій у п'яти поколіннях лабораторного розведення самок (ізосамкових ліній) із 7 природних популяцій Drosophila melanogaster України 2009 року збору. Мутантного самця white (w: 1-1,5) було знайдено у третьому поколінні нащадків популяції Водойми охолоджувача ЧАЕС. Мутацію sepia (se: 3-26.0) спостерігали у 27 особин у третьому та четвертому поколінні нащадків самок природної популяції м. Чорнобиль. Мутацію spread (sprd: 3-65,0) знайдено у 54 особини третього та четвертого покоління інбридингу самок популяції м. Києва. Проведений молекулярно-біологічний аналіз не дозволив встановити природу отриманих мутацій.
Ключові слова: моніторинг, мутації, white, sepia, spread.
RAPD- та ISSR-аналіз генетичної мінливості у культурі тканин та органів тирличу звичайного (Gentiana pneumonanthe L.)
Конвалюк І.І., Мельник В.М., Дробик Н.М., Кравець Н.Б.,Твардовська М.О., Кунах В.А.С.22-31
Показати резюме
Завантажити PDF
Досліджено сомаклональну мінливість у культурі тканин і органів G. pneumonanthe з використанням RAPD- та ISSR-маркерів. Виявлено вплив тривалості культивування, типу росту та способу регенерації на мінливість у культурі in vitro. Встановлено, що сомаклональна варіабельність була значно меншою за внутрішньопопуляційний поліморфізм у природі. Рівень генетичних змін був найменшим у регенерантах і найбільшим - у тривало культивованих калюсних тканинах та швидкоростучій культурі ізольованих коренів. Отримані результати свідчать про відносну генетичну стабільність геному цього виду при вирощуванні in vitro.
Ключові слова: Gentiana pneumonanthe L., культура тканин і органів, рослини-регенеранти, сомаклональна мінливість, RAPD- та ISSR-ПЛР, генетична відстань.
Реалізація генетичного потенціалу пшениці озимої в лісостепу України
Кочмарський В.С., Коломієць Л.А., Колючий В.Т., Назаренко М.М., Маринка С.М.С.32-40
Показати резюме
Завантажити PDF
Досліджено специфіку формування низки ознак 6 сортів пшениці м'якої озимої за дії різних гідротермічних умов. Показано, що урожайність та маса 1000 зерен сортів залежали на 75 % та 56 %, відповідно, від умов вирощування. На ознаки вміст клейковини та показник седиментації більший вплив мали генетичні особливості сорту. Виявлено відмінності при формуванні ознак за групами стиглості сортів. Середньостиглі сорти (Волошкова, Калинова, Колос Миронівщини) проявляють високу продуктивність (65-67 ц/га) з показниками якості зерна цінних пшениць. Особливістю середньораннього сорту Ремеслівна та ранньостиглих Колумбія і Вдячна є їхня здатність формувати щорічно високоякісне зерно, але за рівнем продуктивності вони дещо поступаються середньостиглим, особливо сорт Вдячна.
Ключові слова: пшениця озима, сорти, продуктивність, якість зерна, мінливість, гідротермічні умови.
Успадковування деяких господарсько-цінних ознак у гібридному потомстві черешні
Лукічeва Л.О.С.41-48
Показати резюме
Завантажити PDF
Наведено результати аналізу гібридних сімей за успадковуванням ознак урожайності, розміром та якістю плодів. Виокремлено сорти, що найкраще передають потомству властивості високої врожайності (Знатная ? Дрогана Жовта и Бігарро Старкінг ? Крупноплодная). Кращими батьківськими сортами, що передають великий розмір та добрий смак плодів є Бігарро Старкінг, Крупноплодная і Дурона ді Вігнола. Відібрано 29 форм, перспективних для вдосконалення сортименту черешні.
Ключові слова: селекція, схрещування, гібрид, успадковування.
Віруси Prunus persica (L.) Batsch та шляхи оздоровлення рослин
Мартинов С.О., Митрофанова О.В.С.49-54
Показати резюме
Завантажити PDF
На досліджуваних сортах персика виявлені віруси, які заподіюють економічний збиток кісточковим плодовим культурам. Показана можливість оздоровлення чотирьох сортів персика шляхом застосування методу хемотерапії in vitro. Визначено оптимальні умови стерилізації вихідних експлантів, терміни введення в умови in vitro, що забезпечують активну регенерацію мікропагонів.
Ключові слова: віруси, персик, хемотерапія, мікророзмноження, in vitro.
Активність сахарозосинтази та інвертази ендосперму кукурудзи (Zea mays L.), інфікованої in planta обеззброєними штамами Agrobacterium tumefaciens
Матвєєва О.Ю., Сакало В.Д., Курчій В.М., Моргун Б.В., Кочетов О.В., Тищенко О.М.С.55-64
Показати резюме
Завантажити PDF
Отримано зернівки інбредної лінії кукурудзи Л370, інфікованої in planta штамами Agrobacterium tumefaciens LBA4404 й GV2260, що містять селективний ген неоміцинфосфотрансферази (nptII), а також відповідно антисмисловий супресор гена проліндегідрогенази арабідопсіса (рВі2Е) та ?-глюкуронідази (рСВ002). Проводили порівняльний аналіз активності ферментів метаболізму сахарози й вмісту вуглеводів в ендоспермі зернівок наступного покоління кукурудзи, отриманому на 21 день після запилення. Під впливом різних штамів встановлено відмінності у функціонуванні сахарозосинтази (СС), інвертази клітинних стінок (ІКС), вакуолярної (ВІ) й цитоплазматичної (ЦІ) інвертази. Зміни в активності сахарозосинтази й інвертази призводили до значного підвищення вмісту сахарози й зменшенню рівня моноцукрів у ендоспермі, однак їхній баланс залежав від штаму, що використовувався й стадії ембріогенезу. Разом із тим інфікування названими штамами суттєво не впливало на вміст крохмалю, а на стадії воскової стиглості спостерігали навіть незначне його підвищення.
Ключові слова: кукурудза (Zea mays L.), Agrobacterium-опосередкована трансформація in planta, сахарозосинтаза, інвертаза.
Особливості накопичення поліфруктанів у трансгенних рослинах цикорію Cichorium intybus L.
Матвєєва Н.А., Кваско О.Ю.С.65-69
Показати резюме
Завантажити PDF
Досліджено відмінності у накопиченні поліфруктанів у коренях та листках трансгенних рослин цикорію Cichoriun intybus L., отриманих після використання Agrobacterium rhizogenes та A. tumefaciens з цільовими генами ifn-?2b та esxA. Порівняно з нетрансформованими рослинами вміст поліфруктанів у трансгенних рослинах був вищим у 3,9 - 26,3 разів (корені) та у 5,3 -; 13,3 разів (листки) залежно від цільового гена.
Ключові слова: Cichorium intybus, Agrobacterium rhizogenes, A. tumefaciens, фруктани, генетична трансформація, гени туберкульозних антигенів ESAT6 та Ag85B, ген інтерферону ifn-?2b.
Реалізація морфогенетичного потенціалу органів і тканин маслини європейської в умовах in vitro
Меліхова Г.І., Митрофанова І.В.С.70-76
Показати резюме
Завантажити PDF
Визначено оптимальні строки введення у культуру in vitro сегментів пагона п`яти сортів Olea europaea L. Розроблений спосіб стерилізації експлантів з використанням 0,3 % розчину активного хлору дозволив одержати асептичну культуру i знизити інтенсивність калюсоутворення. Наведено вплив світлового режиму та консистенції поживного середовища на морфогенез експлантів сорту Нiкiтская. За допомогою методу ембріокультури одержані нормально розвинені проростки маслини.
Ключові слова: маслина, мікророзмноження, ембріокультура.
Екстер'єр і продуктивність симентальських первісток німецької селекції
Петренко І.П., Єфіменко С.Т., Мохначова О.І., Цапко В.А.С.77-81
Показати резюме
Завантажити PDF
За результатами аналітичних досліджень із вивчення екстер’єру і конституції корів симентальської породи німецької селекції запропоновано два нові екстер'єрні індекси, які мають суттєвий зв'язок із рівнем молочної продуктивності і можуть бути використані в практиці селекції при відборі бажаного типу корів комбінованого напрямку продуктивності.
Ключові слова: індекси, консолідація, бажаний тип тварин, симентальська порода.
Причини ранньої ембріональної смертності у конярстві
Платонова Н.П.С.82-85
Показати резюме
Завантажити PDF
Розглянуто причини ранньої ембріональної смертності у конярстві. Висвітлено вплив генотипових і паратипових чинників на ембріональну смертність. Проведено вимивання ембріонів коней, отримано ембріон з ознаками дегенерації.
Ключові слова: конярство, рання ембріональна смертність, генотипові та паратипові чинники, ембріони.
Генотипні особливості ремобілізації азоту в процесі наливу зерна озимої пшениці
Починок В.М., Кірізій Д.А.С.86-92
Показати резюме
Завантажити PDF
У рослин озимої м'якої пшениці п'яти генотипів, що різнилися за продуктивністю та білковістю зерна, вивчали накопичення та перерозподіл азоту між органами головного пагона при достиганні. Показано, що рослини лінії Київська остиста високобілкова найкраще збалансовані за елементами зернової продуктивності та накопиченню і реутилізацією азоту з вегетативних органів, хоча здатність до додаткового поглинання азоту після цвітіння у них була виражена слабше, ніж у рослин сорту Панна. Обговорюються фізіологічні ознаки, поліпшення яких генетичним шляхом сприятиме підвищенню білковості зерна без зменшення врожайності.
Ключові слова: Triticum aestivum L., озима пшениця, азот, ремобілізація, білок, продуктивність.
Молекулярно-генетичний аналіз різних порід свиней за геном рецептора естрогену (ESR)
Сидоренко О.В., Костенко С.О.С.93-100
Показати резюме
Завантажити PDF
Проаналізовано генетичну структуру порід свиней великої білої, ландрас, різних типів української м'ясної, уельської та кабана дикого за геном відтворних якостей - рецептора естрогену (ESR). Усі досліджені породи свиней (за винятком ландрас) характеризуються високою фактичною гетерозиготністю за геном ESR поріняно з очікуваною (р < 0,001). На основі кластерного аналізу порід свиней за частотами алелів гена ESR оцінено картину міжпородних відстаней. За генетичною дистанцією свині термінального кросу alba і великої білої породи найвіддаленіші від кабана дикого (відстань - 0,1987; 0,1284). Значну відстань спостерігали між дослідженими популяціями кросу alba та породами ландрас (0,1188) і Українська м'ясна ДСГІ (0,1010).
Ключові слова: Susscrofa, свиня свійська, велика біла, українська м'ясна порода, ландрас, кабан дикий, уельска порода, поліморфізм, ген естрогену (ESR), ген меланокортину-4 (МС4R), кластерний аналіз.
Віддалена гібридизація в селекції ріпаку
Ситнік І.Д.С.101-111
Показати резюме
Завантажити PDF
В статті наведено результати міжвидової гібридизації Brassica napus із Brassica campestris, Sinapis alba, Brassica nigra, Brassica juncea. Встановлено характер успадковування господарсько-цінних ознак міжвидових гібридів ріпакового типу F1 і F2 та можливість стабілізації цих ознак у наступних поколіннях. Ультраранній сорт озимого ріпаку Смарагт - результат міжвидових схрещувань озимого ріпаку з озимою суріпицею.
Ключові слова: ріпак, гібридизація, успадкування, гібрид, сорт, трансгресія, гетерозис.
Динаміка змін спектра аберацій хромосом, індукованих мітоміцином С у Allium cepa L.
Шкарупа В.М., Неумержицька Л.В., Клименко С.В., Семіглазова Т.В.С.112-117
Показати резюме
Завантажити PDF
Досліджували особливості спектра аберацій хромосом, індукованих мітоміцином С у клітинах кореневої меристеми Allium cepa L. Аналізували дозові залежності за критеріями: частка всіх та парних мостів, пошкодженість аберантної клітини, частота мультиаберантних клітин. У спектрі аберацій хромосом, індукованих мутагеном, переважають хроматидні аберації обмінного типу. При збільшенні концентрації мутагену спостерігали зменшення частки всіх мостів порівняно з контролем при зростанні частки парних мостів. Зміни кількості аберацій на аберантну клітину при збільшенні дози мутагену не були такими значними як за критерієм частота аберантних клітин. Дозозалежне збільшення частоти мультиаберантних клітин спостерігали лише за умов значного мутагенного навантаження.
Ключові слова: Allium cepa L., мітомiцин С, аберації хромосом.
Оглядові статті
Чинники сомаклональної мінливості рослин
Бублик О.М.С.118-133
Показати резюме
Завантажити PDF
Проаналізовано літературні дані щодо чинників, які обумовлюють рівень та особливості генетичних та епігенетичнихзмін у рослин в культурі in vitro. Значну роль відіграє насамперед вид рослини - часто сомаклональні зміни відображають зміни геному в процесі видоутворення. Певна частина сомаклональних змін є реалізацією мутацій у клітинах експланта, зокрема результатом міксоплоїдності вихідних рослин. Подальше накопичення геномних змін відбувається у процесі вирощування під впливом умов культури in vitro та підлягає добору, селективним фактором якого є пристосованість клітин із певними генетичними особливостями до умов культивування (тверде або рідке живильне середовище) та складу живильного середовища, особливо наявності та співвідношенню у ньому фітогормонів. Значний вплив на рівень сомаклональної мінливості чинить спосіб регенерації та тип росту культури тканин (організований або неорганізований).
Ключові слова: культура клітин і тканин рослин, сомаклональна мінливість, тривалість культивування in vitro, компоненти живильного середовища, умови культивування, тип росту культури тканин.
Мутагенна дія нуклеїнових кислот і еволюційний процес
Карпова І.С., Малюта С.С.С.134-146
Показати резюме
Завантажити PDF
Розглянуто результати поглибленого вивчення феноменології та можливого механізму ДНК-мутагенезу із застосуванням різних методів та об'єктів. Наведено аргументи на користь інсерційної гіпотези С.М. Гершензона, що проводить аналогію між механізмом мутагенної дії гетерологічних нуклеїнових кислот і процесом активації мобільних генетичних елементів (МГЕ), які є чинниками природної генної інженерії. Сучасні відомості щодо горизонтального перенесення генів між еволюційно віддаленими видами розглянуто згідно із припущенням, що на ранньому етапі виникнення життя саме захоплення чужорідної генетичної інформації відігравало провідну роль у молекулярній еволюції і формуванні видів.
Ключові слова: мутагенна дія ДНК, мобільні генетичні елементи, горизонтальне перенесення генів, еволюційний процес.
Молекулярні маркери і тестування сортів рослин на відмінність, однорідність та стабільність: стан проблеми
Сиволап Ю.М., Кожухова Н.Э.С.147-154
Показати резюме
Завантажити PDF
Оглядова стаття присвячена сучасному стану проблеми впровадження молекулярних маркерів для оцінки відмінності, однорідності та стабільності (ВОС) сортів рослин, що санкціоновано Міжнародною спілкою захисту нових сортів рослин. Наведено позицію деяких міжнародних організацій щодо використання молекулярних маркерів в ВОС-тесті. Дано приклади використання молекулярних маркерів в сортовій ідентифікації. Охарактеризовано стан даної проблеми в Україні.
Ключові слова: молекулярні маркери, сортова ідентифікація, відмінність, однорідність, стабільність.
Ювілеї
Професор Л.М. Делоне – фундатор каріосистематики, експериментальної генетики та новітніх основ селекції рослин (до 120-річчя від дня народження)
Кунах В.А.С.155-163
Показати резюме
Завантажити PDF
Розглянуто основні етапи життя і найголовніші наукові здобутки професора Льва Миколайовича Делоне – видатного українського вченого зі світовим ім’ям, учня С.Г. Навашина, одного із засновників цитогенетики і каріосистематики у світі, автора терміну «каріотип», піонера радіаційної селекції рослин, засновника в селекції методу провокативного добору, зокрема у сортах – чистих лініях самозапилювачів, перш за все у пшениці; співавтора найкращого в СРСР у 1930-1960-ті р.р. підручника для ВНЗ «Курс генетики», незламного борця за класичну генетику у роки антигенетичного терору в СРСР (1940-1950-ті р.р.),активного учасника відродження генетики у кінці 1960-х років.
Ключові слова: Л.М. Делоне, історія науки, каріотип, каріосистематика, радіаційна селекція, експериментальний мутагенез.
Віктор Анатолійович Кунах - до 65- річчя від дня народження
С.164-167
Завантажити PDF
Некрологи
Станіслав Полікарпович Заїка (1 лютого 1939 р. – 5 лютого 2011 р.)
С.168-169
Завантажити PDF
Володимир Карпович Смиков (24 липня 1924 р. – 22 лютого 2011 р.)
С.170-171
Завантажити PDF
Мовний порадник
Інформація
