Правила для авторів
Редакція приймає до друку статті членів Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова з різних аспектів генетики, селекції, біотехнології, медичної генетики українською, російською або англійською мовою.
Обсяг експериментальних статей зі всіма матеріалами – до 12 сторінок, оглядових – до 26 сторінок машинописного тексту, надрукованих у текстовому редакторі Word через 1,5 інтервали, шрифт № 12, Times New Roman.
До тексту статті додаються направлення голови первинної організації УТГіС ім. М.І. Вавилова, в якій працює автор (автори) та установи, де виконана робота.
Під час написання експериментальної статті потрібно дотримуватись такого плану:
- вказати індекс УДК, назву статті, ініціали та прізвища авторів, повну назву установи (установ), поштову адресу установи (установ). У разі декількох авторів статті біля їхніх прізвищ та установ, у яких вони працюють, вказується один і той самий верхній цифровий індекс;
- викласти короткий зміст публікації (резюме), вказати ключові слова. Резюме має бути структурованим («Мета», «Методи», «Результати», «Висновки») з ідентичним текстом двома мовами – українською та англійською (1500-2000 знаків з пробілами і знаками пунктуації, включаючи назву статті, ініціали та прізвища усіх авторів, а також ключові слова – не більше п’яти). Резюме мовою статті подається на початку, англійською та українською (у разі написання статті російською мовою) – після переліку літератури;
- вступ, в якому слід стисло подати стан проблеми і обґрунтування роботи;
- у розділі “Матеріали і методи” слід подати відомості про методи дослідження в розрізі, достатньому для їх відтворення;
- розділ “Результати та обговорення” має бути коротким, підсумкова частина статті повинна бути в кінці розділу;
- висновки повинні бути короткими;
- Перелік літератури оформляється в алфавітному порядку за прізвищем першого автора (спочатку кирилицею, потім латиницею) та в хронологічному порядку для серії статей одного автора. Якщо у автора більше однієї публікації у списку в один рік, то необхідно використовувати 2000a, 2000b. Зверніть увагу! При наведенні посилання у тексті слід вказувати у круглих дужках прізвище автора та рік видання публікації. Якщо статтю написано більше ніж двома авторами, то наводиться тільки перше прізвище і ставиться «та ін.», «и др.» або «et al.», наприклад (Петренко, 1999; Іванченко,Сидоренко, 1981; Jonson et al., 2000). Назви видань в бібліографічних посиланнях повинні відповідати назві на титульній сторінці видання і пишуться мовою оригіналу.
Бібліографічні посилання оформлюють за ДСТУ 8302:2015 та відповідно до наказу МОН № 40 від 12.01.2017 р. Зразки оформлення посилань різного типу можна знайти тут. Після переліку літератури мовою оригіналу потрібно подати його англійською мовою (References) із зазначенням прізвищ авторів та назви публікації за англомовним варіантом резюме або відповідно до змісту вихідного видання. У випадку відсутності англомовних бібліографічних даних, прізвища авторів та назву видання подавати транслітерованими в романський алфавіт (латиницею) за Стандартом Бібліотеки Конгресу США, а назву роботи подавати в перекладі англійською. Для транслітерації можна скористатися Інтернет-сервісом за посиланням http://utgis.org.ua/translit. Для публікацій, що мають цифровий ідентифікатор DOI, потрібно його вказати в кінці посилання. Для масового пошуку DOI можна скористатися формою за посиланням https://doi.crossref.org/simpleTextQuery, в яку можна завантажити повний список літератури і отримати ідентифікатори для більшої частини об'єктів, для яких вони існують.
Рисунки та таблиці подають у тексті після першого згадування. Усі позначення мають відповідати чинним стандартам. Розміри ілюстрації не повинні перевищувати по ширині 171 мм (дві колонки) або 82 мм (одна колонка) і по висоті, з врахуванням тексту підпису, 217 мм. Легенди діаграм слід виносити у підпис до рисунку.
Рукопис статті надсилається на компакт-диску/дискеті або електронною поштою (Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.) та на паперових носіях у двох примірниках. Ілюстрації додатково подають в електронному вигляді в одному із стандартних форматів (.tif, .jpg, або .gif) з роздільною здатністю 200–400 dpi.
Статтю підписують усі автори, вказуючи домашню адресу, номер домашнього та службового телефону, повну назву установи, її місцезнаходження.
Оплата здійснюється після затвердження статті на засіданні редколегії. Розмір внеску складає 80 грн за сторінку рукопису якщо всі співавтори є членами УТГіС, або ж 100 грн за сторінку. Кошти можна перевести на розрахунковий рахунок УТГіС ім. М.І. Вавилова: м. Київ, АТ Райффайзен банк «Аваль» МФО 380805, ЄДРПОУ 21676925, IBAN UA383808050000000026001247064 або сплатити скарбнику товариства.
Матеріали, надіслані без дотримання зазначених вимог, редакція не розглядатиме.
Зразок резюме
ГЕНЕТИЧНА МІНЛИВІСТЬ РОСЛИН-РЕГЕНЕРАНТІВ U. VICTORIS
О.М. БУБЛИК, І.О. АНДРЄЄВ, К.В. СПІРІДОНОВА, В.А. КУНАХ
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
Україна, 03680, м. Київ, вул. Акад. Заболотного, 150
е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Мета. З метою перевірки можливості використання розроблених раніше методів мікроклонального розмноження для збереження рідкісної лікарської рослини Ungernia victoris було оцінено генетичну стабільність рослин-регенерантів цього виду. Методи. Досліджували рослини двох типів – отримані шляхом прямої регенерації із сегментів лусок цибулин і шляхом непрямої регенерації із тривалокультивованих калюсів. Було застосовано RAPD-аналіз. Результати. Середнє значення відстаней Жакарда між регенерантами, отриманими із експлантів, і материнськими рослинами становило 0,5 %, між регенерантами, отриманими із калюсу, і материнською клітинною лінією – 4,2 %. Середні відстані між регенерантами, що походили із експлантів і з калюсу становили 0,7 % і 2,5 % відповідно. Висновки. Отримані дані дозволяють припустити, що умови культури in vitro, застосовані в цій роботі, забезпечують відносно високу генетичну стабільність виду при прямий регенерації in vitro і регенерації з тривалокультивованих калюсів.
Ключові слова: культура тканин рослин, мікроклональне розмноження, регенерація рослин, сомаклональна мінливість, RAPD-аналіз.