Еволюційний потенціал і напрямок еволюції
Анотація
У статті дано визначення еволюційного потенціалу, як запасу ресурсів (субстратних, енергетичних та інформаційних) системи еволюціонування і як того, що може бути «вироблено» цією системою за допомогою поточних запасів під впливом різних факторів. Стосовно еволюційних процесів виділяється еволюційний потенціал функціонування (стійкості, толерантності) виду та еволюційний потенціал його розвитку. З погляду можливостей (потенціалу) переходу виду в нову форму (новий вид) слід говорити про поліпотентні та уніпотентні (монопотентні) види, що, ймовірно, залежить і від потенціалу еконіші, що займається (або освоюється). Поліпотентні види шляхом дивергенції дають початок декільком видам, а монопотентні трансформуються у новий одиничний вид, коли еволюційна гілка не розщеплюється. Розглянуто зв’язок еволюційного потенціалу з еволюційною спрямованістю, яку пропонується розуміти не лише (і не стільки) як реалізацію внутрішніх процесів (механізмів), але і як наслідок впливу зовнішніх факторів, що підлаштовують «під себе» організм. У наборі потенційних напрямів мінливості може не виявитися потрібного (адаптивного) варіанта. Звертається увага, що елемент випадковості певною мірою нівелює номогенетичний характер еволюції. З іншого боку, спрямованість еволюції до певної міри зменшує еволюційний хаос, успішність чого найбільше виявляється у когнітивній еволюції Людини.
Посилання
Golubovsky M. D. The epigene concept after 20 years. Biopolym. Cell. 1996. 12 (6). P. 5–24. doi: 10.7124/bc.000451.
Von Bertalanffy L. The History and Status of General Systems Theory. Academy of Management Journal. Academy of Management. 1972. Vol. 15 (4). P. 407–426. doi: 10.5465/255139.
Adamenko Y. A. O. Assessment of environmental impacts. Ivano-Frankivsk : V. P. Suprun, 2014. 284 p. [in Ukrainian]
Berg L. S. Nomogenesis of evolution determined by law. Cambridge : The V. I. T. Press, 1969. 477 p.