Генетичні особливості функціонування глутатіонової системи у довгожителів Прикарпаття хворих на коморбітну патологію: артеріальну гіпертензію та остеоартроз

  • Р. В. Козовий
  • Л. Є. Ковальчук
  • Г. М. Ерстенюк
DOI: https://doi.org/10.7124/FEEO.v23.1014

Анотація

Мета. Вивчити особливості функціонування другої фази детоксикації ксенобіотиків на основі поліморфізму генів GSTМ1, GSTТ1 та активності ферментів, що кодують ці гени у довгожителів, хворих на АГ і ОА. Методи. Визначення частоти поліморфних варіантів делецій генів GSTT1 і GSTM1 та активність глутатіон-S-трансферази (GST), глутатіонредуктази (GRD), глутатіонпероксидази (GPO) проводилось у довгожителів, які були розділені залежно від наявності артеріальної гіпертензії (АГ) й остеоартрозу (ОА). Результатии. У групі хворих на АГ і ОА генотип GSTM1«+»/GSTT1«+» траплявся частіше порівняно із GSTM1«+»/GSTT1«-» в 3,0 рази, а генотип GSTM1«-»/GSTT1«+» порівняно із GSTM1«-»/GSTT1«-» у цій досліджуваній групі – в 3,17 раза. Вивчення показника активності ферментів GPO, GRD, GST виявила тенденцію до залежності його рівня від стану здоров’я довгожителів. Висновки. Серед здорових довгожителів та хворих на АГ і ОА зафіксована перевага генотипів із активною формою гена GSTT1«+», що може свідчити про краще функціонування системи антиоксидантного захисту. Активність ферментів глутатіонової системи GPO, GRD, GST була вищою у здорових довгожителів порівняно з такою ж у досліджуваних осіб із коморбідною патологією.

Ключові слова: глутатіонова система, довголіття, артеріальна гіпертензія, остеоартроз.

Посилання

Sydorenko A., Endrius H. OON vozghlavliaet prohrammu issledovanyi starenyia v 21-M stoletyy. Uspekhy herontolohy. 2000. No. 4. P. 269–270.

Alydzhanova Kh.H, Kaurov B.A. Starenye,vozrastzavysymye bolezny y nekotorye faktory ryska serdechno-sosudystykh zabolevanyi u lyts pozhyloho y starcheskoho vozrasta. Klynycheskaia medytsyna. 2011. No. 3. P. 21–27.

Anysymov V.N. Molekulyarnye y fyzyolohycheskye mekhanyzmy starenyya. Sankt Peterburh: Nauka, 2003. 468 p.

Baranov V.S., Yvashchenko T.E., Baranova E.V. Testyrovanye henov systemy detoksykatsyy v profylaktyke nekotorykh mul'tyfaktoryal'nykh bolezney. Zhurnal akusherstva y zhenskykh bolezney. 2003. No. 2. P. 11–16

Vaiserman A.M. Vlyianye sredovykh faktorov v rannem ontoheneze na starenye y prodolzhytelnost zhyzny. Ontohenez. 2004. No. 5. P. 325–332.

Horovenko N.H., Podol's'ka S.V., Chernyuk NV. Rol' polimorfizmu heniv GSTT1 i GSTM1 u prohnozuvanni perebihu ta formuvanni skhyl'nosti do KhOZL. Ukrayins'kyy pul'monolohichnyy zhurnal. 2009. No. 4. P. 45–49.

Prokhorova M.Y., redaktor. Metody byokhymycheskykh yssledovanyy (lypydnyy y enerhetycheskyy obmen). Lenynhrad: Yzd-vo Lenynhr. un-ta, 1982. 272 p.

Babych P.N., Hubenko A.V., Lapach S.N. Prymenenye sovremennykh statystycheskykh metodov v praktyke klynycheskykh yssledovanyy. Soobshchenye vtoroe. Prymenenye kryteryya khy-kvadrat. Ukr. med. chasopys. 2005. No. 2. P. 113–119

Hayes J.D., Flanagan J.U., Jowsey I.R. Glutathione Transferases. Ann Rev Pharm Toxicol. 2005. Vol. 45. P. 51–88. doi: 10.1146/annurev.pharmtox.45.120403.095857

Ran Q., Liang H., Ikeno Y. Reduction in glutathione peroxidase 4 increases life span through increased sensitivity to apoptosis. J. Gerontol. A Biol. Sci. Med. Sci. 2007. Vol. 2, No. 9. P. 932–942. doi: 10.1093/gerona/62.9.932