Генетичні особливості функціонування глутатіонової системи у довгожителів Прикарпаття хворих на коморбітну патологію: артеріальну гіпертензію та остеоартроз

Р. В. Козовий, Л. Є. Ковальчук, Г. М. Ерстенюк

Анотація


Мета. Вивчити особливості функціонування другої фази детоксикації ксенобіотиків на основі поліморфізму генів GSTМ1, GSTТ1 та активності ферментів, що кодують ці гени у довгожителів, хворих на АГ і ОА. Методи. Визначення частоти поліморфних варіантів делецій генів GSTT1 і GSTM1 та активність глутатіон-S-трансферази (GST), глутатіонредуктази (GRD), глутатіонпероксидази (GPO) проводилось у довгожителів, які були розділені залежно від наявності артеріальної гіпертензії (АГ) й остеоартрозу (ОА). Результатии. У групі хворих на АГ і ОА генотип GSTM1«+»/GSTT1«+» траплявся частіше порівняно із GSTM1«+»/GSTT1«-» в 3,0 рази, а генотип GSTM1«-»/GSTT1«+» порівняно із GSTM1«-»/GSTT1«-» у цій досліджуваній групі – в 3,17 раза. Вивчення показника активності ферментів GPO, GRD, GST виявила тенденцію до залежності його рівня від стану здоров’я довгожителів. Висновки. Серед здорових довгожителів та хворих на АГ і ОА зафіксована перевага генотипів із активною формою гена GSTT1«+», що може свідчити про краще функціонування системи антиоксидантного захисту. Активність ферментів глутатіонової системи GPO, GRD, GST була вищою у здорових довгожителів порівняно з такою ж у досліджуваних осіб із коморбідною патологією.

Ключові слова: глутатіонова система, довголіття, артеріальна гіпертензія, остеоартроз.


Повний текст:

PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.