Генотипова реакція та стабільність урожаю сортів нуту (Cicer arietinum L.) за роками випробування

Анотація

Мета. Рослини внаслідок жорсткого прикріплення до місця життя та відсутності системи внутрішньої терморегуляції істотно залежать від різноманітних лімітів середовища. Загальна адаптивність конкретного зразка у рослин грає домінантну роль у визначенні реального урожаю у порівнянні з його генетичним потенціалом. Методи. Найбільш універсальним підходом для визначення цього показника є використання широко поширеного методу оцінки параметрів стабільності за Еберхартом і Расселом, який використовує інтегральну оцінку рівня врожайності середовища, до певної міри враховуючи взаємодію «генотип × умови». Ми оцінили і порівняли за цими параметрами урожайність 13 сортів нуту за 14 сезонів. Результати. Результати двофакторного дисперсійного аналізу показали безумовно високий достовірний вплив різноманітності умов років випробування на відмінності за урожаєм. Висновки. У випадку сприятливого прогнозу щодо погодних умов бажано рекомендувати для виробництва перспективні сорти для кращих умов, а за очікування сильних стресових лімітів у вигіднішому становищі опиняться сорти, що виявляють більший урожай за гірших умов. Аналогічні рекомендації торкаються і господарств із різним рівнем агротехніки.

Ключові слова: реакція сортів, продуктивність, стабільність, нут.