Росана – новий сорт люцерни посівної (Medicago sativa L.)

  • В. Д. Бугайов
  • В. М. Горенський
  • В. С. Мамалига
  • А. М. Максімов

Анотація

Мета. Люцерна посівна в Україні є однією з найбільш поширених кормових культур із багаторічних бобових трав. Більшість сортів, що вирощуються сьогодні, недостатньо адаптовані до ряду несприятливих абіотичних і біотичних факторів середовища. Сорт РОСАНА був створений для вирішення деяких із вищеозначених проблем за умов Полісся і Лісостепу України. Методи. З травостою люцерни сорту Регіна, створеного в попередні роки з генетичної плазми сортів WL 202 (США) і Веселоподолянська 11 (Україна), було відібрано 560 рослин, які вирізнялися високою зимостійкістю та комплексом господарсько-цінних ознак. Упродовж чотирьох циклів вивчення проводилися вибраковки за рівнем урожаю зеленої маси і насіння, облистяності, стійкості до збудників кореневих гнилей та інших хвороб, інтенсивності відростання навесні і восени. Результати. Сорт РОСАНА нагадує сорт Регіна за формою куща, розміром листя, висотою рослин, тривалістю окремих фаз росту і розвитку та класом спокою. Сорт характеризується високою інтенсивністю відростання, за вегетаційний період здатний формувати 3–4 укоси з підвищеною якістю корму, підвищеною насіннєвою продуктивністю. Стійкий до кореневих гнилей, посухостійкий та зимостійкий. Стійкий до вилягання. Середньостиглий. Період продуктивного довголіття 4–5 років. Висота рослин першого укосу – 80–90 см. Урожайність насіння – 0,5 т/га. Збір сухої речовини – 14,5–15,0 т/га. Вміст білка – 20,9 %, клітковини – 21,4 %. До першого укосу 54–55 днів. Облистяність – 48%. Висновки. Сорт РОСАНА за кормовою та насіннєвою продуктивністю достовірно перевищує сорт Регіна та умовний стандарт. Характеризується рядом інших господарсько-цінних ознак. Рекомендується для поширення в зонах Полісся і Лісостепу України в чистих та змішаних посівах з іншими багаторічними травами для виробництва високоякісних кормів (сінаж, сіно, трав’яні гранули).

Ключові слова: люцерна посівна, сорт, зимостійкість, суха речовина, насіння.

Посилання

Zharinov V.I., Kliui V.S. Liutserna. Kyiv: Urozhai, 1990. 320 p.

Epyfanova Y.V., Lapyna M.Sh. Selektsyia liutserny na kachestvo korma y semennuiu produktyvnost. Systemy vysokourozhainoho zemledelyia y byotekhnolohyy kak osnova ynnovatsyonnoi modernyzatsyy APK v uslovyiakh klymatycheskykh yzmenenyi: mater. Vseros. nauch.-prakt. konf. Ufa: NVP «Bashynkom», FHOU VPO «Bashkyrskyi hosudarstvennyi ahrarnyi unyversytet», 2011. P. 268–270.

Kolhanova N.V., Tkachenko Y.K. Kombynatsyonnaia tsennost obraztsov liutserny po pryznakam kormovoi y semennoi produktyvnosty. Kormoproyzvodstvo. 2006. N 12.PS. 15–16.

Bolaños-Aguilar E.-D., Huyghe C., Julier B., Ecalle C. Genetic variation for seed yield and its components in alfalfa (Medicago sativa L.) populations. Agronomie. April 2000. Vol. 20, N 3.PS. 333–345.

Buhaiov V.D., Mamalyha V.S., Horenskyi V.M., Maksimov A.M. Otsinka ta stvorennia vykhidnoho materialu dlia selektsii liutserny v umovakh pidvyshchenoi kyslotnosti gruntiv. Faktory eksperymentalnoi evoliutsii orhanizmiv. Kyiv, 2014. Vol. 15. P. 153–155.

Buhaiov V.D., Mamalyha V.S., Maksymov A.N. Metody edaficheskoi selektsii liutserny. «Idei N.I. Vavilova v sovremennom mire»: tezisy dokladov III vavylovskoi mezhdunarodnoi konferentsii. Sankt-Peterburg, 2012. P. 263–264.

Zharinov V.Y. K metodike otsenki iskhodnoho materiala pri selektsi liutserny na povishenye semennoi produktivnosti. Novye metody sozdaniia i ispolzovaniia iskhodnoho materiala dlia selektsii rasteniy. Kiev: Naukova dumka, 1979. P. 233–242.

Piskovatskiy Yu.M. Selektsiia liutserny na ustoichivost k kislym pochvam. Introduktsiia i osvoenie netraditsionnikh i redkikh s.-kh. rasteniy: sbornik nauchnykh rabot. Ulianovsk, 2002. P. 39–42.

Konstantynova A.M., Voshchynyn P.A. Metodyka selektsyy mnoholetnykh trav. Moskva: Selkhozyzdat, 1969. 108 p.

Metodyka hosudarstvennoho sortoyspytanyia selskokhoziaistvennykh kultur / pod red. Malova L.Y. M.: Selkhozyzdat, 1963. 303 p.

Metodyka provedennia ekspertyzy sortiv liutserny posivnoi, l. minlyvoi (Medicago sativa L.M., M. x varia Martyn) na vidminnist, odnoridnist i stabilnist / adaptovano: Andriushchenko A.V., Kryvytskyi K.M., Veselovska O.B. Kyiv, 2010. 18 p.