Глобалізація в голштинізації: досягнення і генетичні небезпеки
Анотація
Мета. Великомасштабна селекція ґрунтується на використанні сучасних досягнень популяційної генетики, створенні автоматизованих інформаційних систем за допомогою електронно-обчислювальної техніки, моделюванні й оптимізації селекційних програм на ЕОМ та сучасних біологічних технологій відтворення тварин. Централізація селекційної роботи дає можливість за єдиною програмою проводити генетичне вдосконалення великих масивів молочної худоби в межах окремих порід з ефективним використанням досягнень практичної селекції в окремих стадах у результаті індивідуального відбору та підбору. Методи. В умовах великомасштабної селекції відбувається об’єднання в єдиний селекційний процес племінних, репродукторних і товарних стад, а кінцевою метою програми селекції є перенесення отриманих селекційних досягнень в активній частині породи на все поголів’я породної популяції. У зв’язку із впровадженням у практику системи великомасштабної селекції виникає проблема оптимальної кількості ліній у популяціях окремих порід. У голштинській породі (більше 10 млн. корів) існує три лінії і три генеалогічні групи. На думку Ф.Ф. Ейснера (1986), для ведення ефективної селекційної роботи в породах неширокого ареалу розповсюдження необхідно мати 6–8 ліній, а широкого ареалу – не менше 15–20 ліній. Результати. Скорочення заводських ліній і генеалогічних груп у голштинській породі веде до скорочення генетичного різноманіття, а за безсистемного використання сперми бугаїв-лідерів призводить до спорідненого парування. Окрім того, за використання бугаїв, які мають в генотипі аномальні гени, а також їх синів та внуків частота генетичних аномалій у породній популяції швидко зростає. Висновки. Роботу з використання плідників необхідно проводити під постійним генетичним контролем. Усі дібрані для випробування бугаї та їхні дочки мають бути ідентифіковані за факторами груп крові. Крім того, плідників-лідерів необхідно перевіряти на наявність хромосомних аномалій, а в перспективі – і летальних факторів. Інтенсивне використання бугаїв-поліпшувачів, оцінених за нащадками, є основою ефективності великомасштабної селекції молочних порід худоби.
Ключові слова: великомасштабна селекція, порода, лінія, генотип, хромосомні аномалії.
Посилання
Baranovskyi D.Y., Khokhlov A.M., Hetmanets O.M. Byometryia v selektsyy v MS EXCEL. Uchebnoe posobye. Kharkiv: FLP Brovyn A.V., 2017. 228 p.
Basovs'kyi M.Z., Burkat V.P. Rozvedennia silskohospodarskykh tvaryn. Bila Tserkva, 2001. 400 p.
Biochard D. et al. Effect of bovine leucocyte adhesion deficiency genetic defect in Holstein cattle under farm conditions. Prague, 1995. P. 114–115.
Hlazko V.Y., Shul′ha E.V. DNK-Tekhnolohyy y byoynformatyka v reshenyy problem byotekhnolohyi mlekopytaiushchykh. Belaia Tserkov′, 2001. 487 p.
Zasukha T.V., Zubets′ M.V. ta in. Rozvedennia sil′s′kohospodars′kykh tvaryn z osnovamy spetsial′noi zootekhnii Kyiv: Ahrarna nauka, 1999. 510 p.
Konovalov V.S., Kovalenko V.P. Nedvyha M.M., Horbatenko I.Iu., Basovs′kyi M.Z. Henetyka sil′s′kohospodars′kykh tvaryn. Kyiv: Urozhaĭ, 1996. 432 p.
Mayr E. Zoologichnyi vyd i evoliutsiia. Moskva: 1968. P. 50–55.
Mirck M.H. Bannisseht – Wijsmuller Th Von. Timmermans-Besselink W.J.H. et al. Cell. and Mol. Biol. 1995. Vol. 41. P. 695–698.
Mel′nyk Iu.F., Kovalenko V.P., Uhnivenko A.N. Selektsiia sil′s′kohospodars′kykh tvaryn. Kyiv: Intas, 2008. 445 p.
Ruban Iu.D. Skotarstvo i tekhnolohiia vyrobnytstva moloka ta ialovychyny. Kharkiv: Espada, 2005. 572 p.
Ruban S.Iu., Borshch O.V., Borshch O.O., Klochkov V.N. Suchasni tekhnolohiï vyrobnytstva moloka. Kharkiv: FOP Brovin O.V., 2017. 172 p.
