Дослідження впливу середовищ на життєздатність деконсервованих сперматозоїдів кнурів

  • О. Ю. Лизогуб Інститут розведення та генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, Україна, 08321, Київська область, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1
  • О. В. Щербак Інститут розведення та генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, Україна, 08321, Київська область, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1 https://orcid.org/0000-0001-6400-8990
  • С. І. Ковтун Інститут розведення та генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, Україна, 08321, Київська область, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1 https://orcid.org/0000-0002-5492-882X
  • П. А Троцький Інститут розведення та генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, Україна, 08321, Київська область, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1 https://orcid.org/0000-0002-1569-3116
DOI: https://doi.org/10.7124/FEEO.v37.1765
Ключові слова: сперматозоїд, середовище Sp-TALP, концентрація, рухливість, інкубація

Анотація

Мета. Вивчити вплив різних культуральних середовищ на якісні показники деконсервованих еякульованих сперматозоїдів кнурів in vitro. Методи. Під час проведення досліджень були використані біотехнологічні, кріобіологічні та морфологічні методи, а також методи статистичної обробки даних. Результати. Проведено дослідження з ефективності застосування різних середовищ для підготовки деконсервованих сперматозоїдів кнурів до запліднення in vitro. Після флотації в середовищі TALP без Ca2+ отримано живих сперматозоїдів 71±2,58 млн у 1 мл, в разі застосування середовища Sperm Preparation Medium (Origio, Denmark) було отримано на 49,7 млн сперматозоїдів менше. Рухливість сперматозоїдів була вищою в разі застосування середовища Sp-TALP (9,7±0,86 %) порівняно з TALP без Ca2+ (5±1,49 %) та Sperm Preparation Medium (0,7±0,86). Після відмивання в середовищі Sp-TALP концентрація сперматозоїдів в 1 мл становила 69,7±3,1 млн, а кількість сперматозоїдів, які можуть бути використані для запліднення становить 6,8±0,56 млн в 1 мл. Висновки. Показано, що за допомогою комбінації різних підходів до маніпуляцій з деконсервованими еякульованими сперматозоїдами кнурів можливо досягти прийнятної життєздатності для забезпечення високого рівня запліднення поза організмом. Встановлено, що оптимальним середовищем для відбору сперматозоїдів методом флотації є Sp-TALP, в якому отримано 69,7±3,1 млн/мл сперматозоїдів з яких 6,8±0,56 млн/мл були рухливими.

Посилання

Knox R. V. The fertility of frozen boar sperm when used for artificial insemination. Reproduction in Domestic Animals. 2015. Vol. 50 (Suppl 2). P. 90–97. https://doi.org/10.1111/rda.12552

Yeste M. Sperm cryopreservation update: Cryodamage, markers, and factors affecting the sperm freezability in pigs. Theriogenology. 2016. Vol. 85 (1). P. 47–64. https://doi.org/10.1016/j.theriogenology.2015.09.047.

Yeste M. Recent advances in boar sperm cryopreservation: State of the art and current perspectives. Reproduction in Domestic Animals. 2015. Vol. 50 (Suppl 2). P. 71–79. https://doi.org/10.1111/rda.12569.

12. Pinart E., Yeste M., Bonet S. Acrosin is a good predictor of boar sperm freezability. Theriogenology. 2015. Vol. 83 (9). P. 1525–1533. https://doi.org/10.1016/j.theriogenology.2015.02.005.

Watson P. F. Recent developments and concepts in the cryopreservation of spermatozoa and the assessment of their postthawing function. Reproduction Fertility and Development. 1995. Vol. 7 (4). P. 871–891. https://doi.org/10.1071/RD9950871.

Casas I., Sancho S., Briz M. et al. Freezability prediction of boar ejaculates assessed by functional sperm parameters and sperm proteins. Theriogenology. 2009. Vol. 72 (7). P. 930–948. https://doi.org/10.1016/j.theriogenology.2009.07.001.

Yeste M., Estrada E., Casas I., Bonet S., Rodríguez-Gil J. E. Good and bad freezability boar ejaculates differ in the integrity of nucleoprotein structure after freeze-thawing but not in ROS levels. Theriogenology. 2013. Vol. 79 (6). P. 929–939. https://doi.org/10.1016/j.theriogenology.2013.01.008.

Casas I., Sancho S., Briz M. et al. Fertility after post-cervical artificial insemination with cryopreserved sperm from boar ejaculates of good and poor freezability. Animal Reproduction Science. 2010. Vol. 118 (1). P. 69–76. https://doi.org/10.1016/j.anireprosci.2009.06.003.

Casas I., Sancho S., Ballester J. et al. The HSP90AA1 sperm content and the prediction of the boar ejaculate freezability. Theriogenology. 2010. Vol. 74 (6). P. 940–950. https://doi.org/10.1016/j.theriogenology.2010.04.021.

Vilagran I., Castillo J., Bonet S. et al. Acrosin-binding protein (ACRBP) and triosephosphate isomerase (TPI) are good markers to predict boar sperm freezing capacity. Theriogenology. 2013. Vol. 80 (5). P. 443–450. https://doi.org/10.1016/j.theriogenology.2013.05.006.

Vilagran I., Yeste M., Sancho S. et al. Relationship of sperm small heat-shock protein 10 and voltage-dependent anion channel 2 with semen freezability in boars. Theriogenology. 2014. Vol. 82 (3). P. 418–426. https://doi.org/10.1016/j.theriogenology.2014.04.023.

Estrada E., Rodríguez-Gil J. E., Rivera Del Álamo M. M., Peña A., Yeste M. Effects of reduced glutathione on acrosin activity in frozen-thawed boar spermatozoa. Reproduction Fertility and Development. 2015. Vol. 29 (2). P. 283–293. https://doi.org/10.1071/RD15118.

Vilagran I., Yeste M., Sancho S. et al. Comparative analysis of boar seminal plasma proteome from different freezability ejaculates and identification of Fibronectin 1 as sperm freezability marker. Andrology. 2015. Vol. 3 (2). P. 345–356. https://doi.org/10.1111/andr.12009.

Wysocki P., Orzołek A., Strzeżek J. et al. The activity of N-acetyl-β-hexosaminidase in boar seminal plasma is linked with semen quality and its suitability for cryopreservation. Theriogenology. 2015. Vol. 83 (7). P. 1194–1202. https://doi.org/10.1016/j.theriogenology.2014.12.025.