Фенотиповий поліморфізм конюшини повзучої (Trifolium repens L.)

Анотація

Мета. Проаналізувати поліморфізм Тrifolium repens L. за рисунком «сивої» плями на листках, які зростають на територіях з різним антропогенним навантаженням (околиці м. Житомира). Методи. Аналіз та визначення фенотипів рослин за Brewbaker, 1955; кластерний аналіз; визначення частки різних фенотипів та генотипів, індексу співвідношення фенів, показників внутрішньо популяційного розмаїття (µ), подібності популяцій (r) та критерію ідентичності (I). Результати. У популяціях T. repens вперше проаналізовано різноманітність фенотипових класів за ознакою рисунок «сивої» плями на листку. Найбільша кількість фенів характерна для паркових зон м. Житомира – 11 (O, А, АН, В, С, Е, D, ВН, атипічна форма О, атипічна форма А, атипічна форма АН), найменша – для берегу річки (4 фени (О, С, А, В)), для галявин – 5 фенів (О, В, А, АН, D). За критерієм ідентичності від перших двох популяцій відрізняється генетичний склад третьої популяції. Для першої та другої вибірок спільними фенами є О, А, В; для другої та третьої – О, А, В, С, для першої та третьої – О, А, АН, В, D. Висновки. Для паркових зон характерні рослини з атипічною формою листкової пластинки трьох фенотипів (О, А, АН), а також нормальні рослини з фенотипами ВН та Е. Для вивчених популяцій конюшини повзучої з різних територій спільними фенами є О, А та В.