Видатний науковець Ервін Чаргафф (до 120-річчя від дня народження)

  • І. Б. Чень Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна, 47027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2 https://orcid.org/0000-0001-8208-2000
  • Г. Б. Гуменюк Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна, 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2 https://orcid.org/0000-0002-7423-9968
Ключові слова: ДНК, аденін, тимін, цитозин, гуанін, гідроліз, хроматографія, нуклеїнові кислоти

Анотація

Стаття присвячена всебічному аналізу життя, наукової діяльності та інтелектуальної спадщини Ервіна Чаргаффа (1905–2002 рр.) — одного з найвпливовіших біохіміків ХХ століття, уродженця міста Чернівці. У роботі представлено детальну біографічну довідку, що охоплює ранні роки життя в Австро-Угорщині, освіту у Віденському університеті, еміграцію до США та подальшу наукову кар’єру в Європі та Америці. Особливу увагу приділено відкриттю Е. Чаргаффом кількісних закономірностей у структурі ДНК (відомих як правило Чаргаффа), які стали ключовим внеском у розвиток молекулярної біології та передували відкриттю подвійної спіралі ДНК. Розглянуто наукові підходи, методики та експериментальні дослідження вченого, зокрема його роботу в Колумбійському університеті та внесок у розвиток біохімії нуклеїнових кислот. Описано також громадянську позицію Ервіна Чаргаффа, його критичне ставлення до надмірної технократизації науки, генетичної інженерії та етичних ризиків біомедицини. У статті наголошено на широкому міжнародному визнанні науковця: членстві в академіях наук різних країн, престижних нагородах, почесних званнях та вшануванні його пам’яті в Україні й за кордоном. Підкреслено зв’язок Чаргаффа з Україною та його духовне повернення на батьківщину в останні роки життя Подано інформацію про встановлення меморіальної дошки на будинку в Чернівцях, де він народився, а також про його листування з науковцями України у період її незалежності. Стаття має на меті вшанування пам’яті вченого та популяризацію його спадщини.

Посилання

Chargaff E. A fever of reason: the early way. Annual Review of Biochemistry. 1975. Vol. 44. P. 1–18.

Avery O. T., MacLeod C. M., McCarty M. Studies on the chemical nature of the substance inducing transformation of pneumococcal types. Induction of transformation by a desoxyribonucleic acid fraction isolated from pneumococcus type III. Journal of Experimental Medicine. 1944. Vol. 79. P. 137–158.

Chargaff E. Preface to a grammar of biology. Science. 1971. Vol. 172. P. 637–642.

Vischer E., Chargaff E. The composition of the pentose nucleic acids of yeast and pancreas. Journal of Biological Chemistry. 1948. Vol. 176. P. 715–734.

Chargaff E., Vischer E., Doniger R., Green C., Misani F. The composition of the desoxypentose nucleic acids of thymus and spleen. Journal of Biological Chemistry. 1949. Vol. 177. P. 405–416.

Vischer E., Zamenhof S., Chargaff E. Microbial nucleic acids: the desoxypentose nucleic acids of avian tubercle bacilli and yeast. Journal of Biological Chemistry. 1949. Vol. 177. P. 429–438.

Chargaff E. Chemical specificity of nucleic acids and mechanism of their enzymatic degradation. Experientia. 1950. Vol. 6. P. 201–209.

Levene P. A. The structure of yeast nucleic acid. Journal of Biological Chemistry. 1919. Vol. 40. P. 415–424. Retrieved from: http://www.jbc.org/cgi/content/full/277/22/e11.

Chargaff's Rules: the Work of Erwin Chargaff. Journal of Biological Chemistry. 2005. Vol. 280, No. 24. P. e21. doi: 10.1016/S0021-9258(20)61522-8.

Volkov R. A., Rudenko S. S. War and World of Erwin Chargaff (Dedicated to 110th Anniversary of Birth). Cytology and Genetics. 2016. Vol. 50 (1). P. 72–78. doi: 10.3103/S0095452716010102