Життєвий шлях та внесок у науку Фрідріха Мішера

  • О. Ю. Майорова Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна, 46027, м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2 https://orcid.org/0000-0002-1927-4621
  • М. З. Прокоп’як Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна, 46027, м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2 https://orcid.org/0000-0002-2846-4208
  • Н. Й. Міщук Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна, 46027, м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2 https://orcid.org/0000-0001-5964-3228
  • Л. Р. Грицак Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна, 46027, м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2 https://orcid.org/0000-0002-2872-5201
  • Н. М. Дробик Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна, 46027, м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2 https://orcid.org/0000-0002-8927-8687
Ключові слова: Фрідріх Мішер, історична особистість, біохімія, ДНК

Анотація

У статті розглянуто основні етапи життя та діяльності відомого швейцарського хіміка-органіка, який першим виділив та описав будову молекули ДНК – Фрідріха Мішера (13.08.1844 – 26.08.1895). Ф. Мішер народився у сім’ї вчених та лікарів, вивчав медицину в Базельському університеті, однак не став практикуючим лікарем. Свої наукові дослідження здебільшого проводив у біохімічній лабораторії Фелікса Гоппе-Зейлера в Тюбінгені (Німеччина). Об’єктом дослідження вченого були лейкоцити, з ядер яких йому вдалося виділити осад, нерозчинний у більшості відомих на той час розчинниках. У 1869 році Ф. Мішеру вдалося отримати молекулу нуклеїну (ДНК), як її назвав Фрідріх Мішер. У ході досліджень вчений встановив її склад, деякі властивості, молекулярну масу, однак так і не зміг описати функції. Згодом Ф. Мішер виявив присутність нуклеїну в клітинах інших тканин, у тому числі в сперматозоїдах багатьох видів тварин. Фрідріх Мішер в Інституті фізіології Лейпцизького університету (Німеччина) в лабораторії Карла Людвіга досліджував нервові шляхи, які передають сигнали болю в спинному мозку. В 1871 році Ф. Мішер завершив габілітацію на посаду професора Базельського університету; темою роботи обрав фізіологію дихання. Вивчаючи особливості сперматозоїдів та ооцитів, Ф. Мішер розробив низку теорій щодо розуміння процесів запліднення і передачі спадкових ознак, які через брак знань на той час були досить спекулятивними. У 1885 році Ф. Мішер заснував і очолив перший у Швейцарії Інститут анатомії та фізіології у Везаліані, у якому пропрацював 10 років. Помер Фрідріх Мішер на 52 році життя, не доживши до визнання результатів свого відкриття. Лише у 1944 році було доведено, що молекула ДНК є носієм генетичної  інформації. Більшість результатів наукової роботи Ф. Мішера були опубліковані після його смерті дядьком, відомим швейцарським анатомом Вільгельмом Гісом.

Посилання

Matyshevska O. P., Danylova V. M., Komisarenko S. V. The discovery of the DNA double helix, or the revolution that ushered in the era of molecular biology (Nobel Prize 1962). Ukr. Biochem. J. 2020. Vol. 92, N. 6. P. 183–198. doi: 10.15407/ubj92.06.183 [in Ukrainian]

Stammbaum von Friedrich Miescher-His. Retrieved from: https://www.bizgraphic.ch/miescheriana/Stammbaum/Stammbaum.pdf. [in German]

His W. (Eds.) et al. Die Histochemischen und Physiologischen Arbeiten von Friedrich Miescher. Leipzig: Verlag F. C. W. Vogel, 1897b. Vol. 2. 543 p.

Dahm R. Friedrich Miescher and the discovery of DNA. Developmental Biology. 2005. Vol. 278 (2). Р. 274–288. doi: 10.1016/j.ydbio.2004.11.028.

His W. (Eds.) et al. Die Histochemischen und Physiologischen Arbeiten von Friedrich Miescher. Leipzig: Verlag F. C. W. Vogel, 1897a. Vol. 1. 138 p.

Dahm R. The first discovery of DNA. American Scientist. 2008. Vol. 96 (4). P. 320–327.

Maderspacher F. Rags before the riches: Friedrich Miescher and the discovery of DNA. Curr Biol. 2004. 14 (15). R608. doi: 10.1016/j.cub.2004.07.039.

Miescher F. Ueber die chemische Zusammensetzung der Eiterzellen. Med.-Chem. Unters. 1871. Vol. 4. P. 441–460.

Miescher F. Die Spermatozoen einiger Wirbeltiere. Verh. Nat. forsch. Ges. Basel. 1874. Vol. 6. P. 138–208.

Dahm R. The molecule from the castle kitchen. Max-Planck-Research. 2004. Is. 2/2004. P. 50–55.