Вальтер Флемінг: життєвий шлях та науковий доробок
Анотація
У статті розглянуто основні етапи життя та діяльності Вальтера Флеммінга (нім. Walther Flemming; 21.04.1843–4.08.1905) – відомого німецького біолога, анатома, одного з найвідоміших гістологів ХІХ ст., основоположника цитогенетики. Медицину В. Флеммінг вивчав у чотирьох відомих університетах Німецької імперії –у Геттінгені, Тюбінгені, Берліні та Ростоці. Після захисту дисертації з 1868 р. він викладав анатомію та гістологію у Вюрцбурзькому, Амстердамському, Ростокському університетах у Німеччині та Карлово-Фердинандовому університеті – в Чехії. Упродовж останніх 25 років життя був професором анатомії в університеті Крістіана Альбрехта в Кілі (Німеччина) і очолював один з його підрозділів – анатомічний інститут.
На початку наукової діяльності дослідження В. Флеммінга здебільшого стосувалися гістології та анатомії, а також розробки гістологічних методів і фіксації мікроскопічних препаратів. Проте, основні праці вченого присвячені дослідженню процесу поділу клітин та розподілу хромосом у дочірніх ядрах. Він першим ввів поняття «мітоз», який вивчав на забарвлених мікропрепаратах, використовуючи як джерело біологічного матеріалу епітеліальні клітини саламандри. В. Флеммінг описав процеси в ядрі, розрізнив «прогресивну» і «регресивну» фази поділу клітин. Продемонстрував, що клітини містять ділянки, які поглинають базофільні барвники. Ці ділянки пізніше були названі хроматином; інші структури залишалися за таких умов незабарвленими, і тому були названі ахроматином. В. Флеммінг досліджував будову та функції веретена під час поділу клітини, а також вивчав полярну структуру і назвав її центріоль. Учений виявив, що непрямий поділ зазвичай має місце не лише у хребетних, але й у безхребетних і протистів. Встановив, що під час сперматогенезу відбуваються два послідовних, морфологічно відмінних ядерних поділи, у результаті яких відбувається розподіл хроматину на дві дочірні клітини. Таким чином, В. Флеммінг своїми дослідженнями сприяв розвитку клітинної біології та її галузей.
Посилання
Karatieieva O. I. Tsytohenetyka: kurs lektsii. Mykolaiv: MNAU, 2014. 119 p. [in Ukrainian]
Paweletz N. Walther Flemming: pioneer of mitosis research. Nat. Rev. Mol. Cell. Biol. 2001. Jan. 2(1). Р. 72–75. doi: 10.1038/35048077.
Flemming W. Über das E. Hermannsche Kernfärbungsverfahren. Arch. mikrosk. Anat. 1881. Vol. 19. P. 317–330.
Flemming W. Über die Wirkung von Chrom-Osmium-Essigsäure auf Zellkerne. Arch. mikrosk. Anat. 1895. Vol. 45. P. 162–166.
Flemming W. Studien über Regeneration der Gewebe. Aus dem Anatomischen Institut Kiel. Bonn, 1885. P. 4–22, 23–42, 60–65, 76–102.
Schneider A. Untersuchungen über Plathelminthen. Jahrb. Oberhess. Ges. Naturwiss. Heilk. 1873. Vol. 14. P. 69–81.
Flemming W. Über die ersten Entwicklungserscheinungen am Ei der Teichmuschel. Arch. Mikrosk. Anat. 1874. Vol. 10. P. 257–292.
Flemming W. Studien in der Entwicklungsgeschichte der Najaden. Sitzungsber. Kaiserl. Akad. Wiss. 1875. Vol. 71. P. 81–212.
Flemming W. Beobachtungen über die Beschaffenheit des Zellkerns. Arch. mikrosk. Anat. 1876. Vol. 13. P. 693–717.
Hardy P. A., Zacharias H. Walther Flemming on histology in medicine 1878: A newly discovered letter to his father. Annals of Anatomy – Anatomischer Anzeiger. 2009. Vol. 191, Issue 2. P. 171–185. doi: 10.1016/j.aanat.2009.01.002.
Flemming W. Zur Kenntnis der Zelle und ihrer Theilungs-Еrscheinungen. Schr. naturwiss. Verein Schleswig-Holstein. 1878. Vol. 3. P. 23–27.
Flemming W. Ueber das Verhalten des Kerns bei der Zellteilung und über die Bedeutung mehrkerniger Zellen. Arch. Pathol. Anat. 1879. Vol. 77. P. 1–28.
Schleicher W. Die Knorpelzellteilung. Ein Beitrag zur Lehre der Teilung von Gewebszellen. Arch. Mikrosk. Anat. 1879. Vol. 16. P. 248–300.
Flemming W. Zellsubstanz, Kern und Zelltheilung. Leipzig: Verlag von F.C. Vogel, 1882. 424 p.
Waldeyer H. W. Über Karyokinese und ihre Beziehungen zu den Befruchtungsvorgängen. Arch. Mikrosk. Anat. 1888. Vol. 32. P. 1–22.
Flemming W. Neue Beiträge zur Kenntnis der Zelle. Arch. Mikrosk. Anat. 1891. Vol. 37. P. 685–751.
Flemming W. Attraktionssphären und Zentralkörperchen in Gewebsund Wanderzellen. Anat. Anz. 1891a. Vol. 6. P. 78–86.
Flemming W. Neue Beiträge zur Kenntnis der Zelle. Arch. Mikr. Anat. 1887. Vol. 29. P. 389–463.
Wilson J. W. The Search for Human Chromosomes: A History of Discovery. Springer International Publishing, 2015. 179 р. doi 10.1007/978-3-319-26336-6.
Rieder C. L., Hard R. Newt lung epithelial cells: Cultivation, use, and advantages for biomedical research. Int. Rev. Cytol. 1990. Vol. 122. P. 153–220. doi: 10.1016/s0074-7696(08)61208-5
Mitsuhiro Ya. The Role of Model Organisms in the History of Mitosis Research. Cold Spring Harb Perspect Biol. 2014. Vol. 6. P. a015768. doi: 10.1101/cshperspect.a015768.
Avery O. T., Macleod C. M., McCarty M. Studies on the chemical nature of the substance inducing transformation of pneumococcal types: Induction of transformation by a desoxyribonucleic acid fraction isolated from pneumococcus type III. J. Exp. Med. 1944. Vol. 79. P. 137–158.
Science, Carnegie (28 March 2005). "100 Greatest Discoveries: Carnegie Institution for Science". carnegiescience.edu. Retrieved 10 June 2016.
"Zellbiologie.de / Scientific awards". zellbiologie.de. Retrieved 10 June 2016.
