Вплив бактеризації на формування структури врожаю ізогених за Е-генами ліній сої в умовах різного фотоперіоду

  • Д. В. Глушач Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна, 61022, м. Харків, площа Свободи, 4 https://orcid.org/0000-0002-8085-0640
  • О. О. Авксентьєва Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна, 61022, м. Харків, площа Свободи, 4 https://orcid.org/0000-0002-3274-3410
DOI: https://doi.org/10.7124/FEEO.v33.1587
Ключові слова: Glycine max (L.) Merr, E-гени, фотоперіодична реакція, структура врожаю, бактеризація, Bradyrhizobium japonicum

Анотація

Дослідити вплив попередньої бактеризації штамом Bradyrhizobium japonicum 634b на формування структури врожаю ізогенних за генами контролю фотоперіодичної чутливості лінії сої, за умови довгого та короткого дня. Методи. Дослід проводили у польових умовах. Після стерилізації насіння бактеризували суспензією Bradyrhizobium japonicum 634b та висаджували у ґрунт, контролем слугувало насіння оброблене дистильованою водою. Рослини вирощували в умовах природного довгого дня (16 год), у фазу V3 дослідні рослини піддавали дії (штучно створеного) короткого дня (9 год) протягом двох тижнів. Аналізували елементи структури врожаю. Результати. На короткому дні за умови бактеризації відмічене істотне зменшення довжини пагона, кількість бобів та насіння на рослину у короткоденних ліній; і, водночас – істотне збільшення у фотоперіодично нечутливих ліній. На довгому дні спостерігаємо більш складні закономірності, які, припускаємо, пов’язані з більш тісною та специфічною взаємодією генотипу рослин та мікроорганізмів. Висновки. Встановлено, що генотип та його взаємодія з фактором бактеризації має найбільший вплив на досліджені показники, як за умов короткого дня, так і довгого дня.

Посилання

The 2022 sowing campaign has been completed in Ukraine. Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine. Retrieved from: https://minagro.gov.ua/news/v-ukrayini-zavershena-posivna-kampaniya-2022. [in Ukrainian]

Tsubokura Y., Watanabe S., Xia Z. et al. Natural variation in the genes responsible for maturity loci E1, E2, E3 and E4 in soybean. Ann. Bot. Vol. 113 (3). P. 429–441. doi: 10.1093/aob/mct269.

Xia Z., Watanabe S., Yamada T. et al. Positional cloning and characterization reveal the molecular basis for soybean maturity locus E1 that regulates photoperiodic flowering. Proceedings of the National Academy of Sciences. Vol. 109, No. 32. doi: 10.1073/pnas.1117982109.

Zhao C., Takeshima R., Zhu J. et al. A recessive allele for delayed flowering at the soybean maturity locus E9 is a leaky allele of FT2a, a FLOWERING LOCUS T ortholog. BMC Plant Biol. Vol. 16 (1). P. 20. doi: 10.1186/s12870-016-0704-9.

Mishra P., Panigrahi K. C. GIGANTEA – an emerging story. Frontiers in Plant Science. Vol. 6. 26.01.2015. doi: 10.3389/fpls.2015.00008.

Hayat R., Ahmed I., Sheirdil R. A. An Overview of Plant Growth Promoting Rhizobacteria (PGPR) for Sustainable Agriculture. Crop Production for Agricultural Improvement. ed. M. Ashraf., M. Öztürk., M. S. A. Ahmad. et al. Dordrecht : Springer Netherlands, 2012. P. 557–579. doi: 10.1007/978-94-007-4116-4_22.

Yang Y., Zhao Q., Li X. et al. Characterization of Genetic Basis on Synergistic Interactions between Root Architecture and Bio-logical Nitrogen Fixation in Soybean. Front. Plant Sci. Vol. 8. 23.08.2017. P. 1466. doi:10.3389/fpls.2017.01466

Integrating Genetics and Genomics to Advance Soybean Research. Retrieved from: https://www.soybase.org.

Melnykova N. M., Kots S. Ya. Effect of goat’s-rue Rhizobia on the formation and functioning of the soybean – Bradyrhizobium japonicum 634b symbiosis. Agriciltural microbiology. Vol. 29, 17.10.2019. P. 29–36. doi: 10.35868/1997-3004.29.29-36 [in Ukrainian].