Особливості експресії селекційних ознак у сомаклонів Linum usitatissimum L.

  • С. В. Міщенко Інститут луб’яних культур НААН України, Україна, 41400, Сумська обл., м. Глухів, вул. Терещенків, 45 https://orcid.org/0000-0002-1979-4002
  • Л. М. Кривошеєва Інститут луб’яних культур НААН України, Україна, 41400, Сумська обл., м. Глухів, вул. Терещенків, 45 https://orcid.org/0000-0001-6688-6930
  • М. В. Срібний Інститут луб’яних культур НААН України, Україна, 41400, Сумська обл., м. Глухів, вул. Терещенків, 45 https://orcid.org/0000-0001-7809-8448
DOI: https://doi.org/10.7124/FEEO.v32.1546
Ключові слова: льон звичайний, in vitro, in vivo, сомаклони, селекція

Анотація

Мета. Визначення рівня прояву, ступеня мінливості та характеру успадкування основних селекційних ознак сомаклонів льону звичайного (Linum usitatissimum L.) у зв’язку з можливістю їх використання як вихідного матеріалу. Методи. Гіпокотильні й епікотильні сегменти для отримання калюсу і соматичного ембріогенезу культивували in vitro на живильному середовищі Мурасіге і Скуга з додаванням 1,00 мг/л 6‑бензиламінопурину і 0,05 мг/л 1-нафтилоцтової кислоти, 30 г/л сахарози, фотоперіоді 16 год, освітленості 2500 лк, відносній вологості повітря 60–80 %, температурі повітря 22–24°С. Сомаклони адаптували in vivo, а їх потомство вивчали у лунковому розсаднику. Результати. Отримані сомаклони сорту Глінум за випробування в польових умовах за основними селекційними ознаками істотно не відрізнялися від контрольного варіанта, однак серед потомства можна виділити окремі цінні індивідуальні рослини для подальшої селекції. Висновки. Характер кореляційних зв’язків між ознаками свідчить про можливість створення селекційного матеріалу одночасно з високими показниками волокнистості й насіннєвої продуктивності, високими масою волокна і його вмістом; дозволяють проводити добір на волокнистість за непрямим ознаками – загальною і/або технічною довжиною стебла, масою стебла. Перспективним напрямом є використання сомаклонів як джерел високого рівня прояву ознаки кількості коробочок на рослині (до 17 шт.).

Посилання

Mishchenko S. V. Culture of isolated cells and tissues of flax (Linum usitatissimum L.) in vitro. In The Current State of Fundamental and Applied Natural Sciences Research. Riga : Baltija Publishing, 2022. P. 232–261. doi: 10.30525/978-9934-26-212-8-11 [in Ukrainian]

Soroka A. I. Optimization of the callus formation process in flax in vitro. Scientific and Technical Bulletin of the Institute of Oil Crops of NAAS. 2022. No. 32. P. 26–33. doi: 10.36710/IOC-2022-32-03. [in Ukrainian]

Zahir A., Nadeem M., Ahmad W., Giglioli-Guivarc'h N., Hano C., Abbasi B. H. Chemogenic silver nanoparticles enhance lignans and neolignans in cell suspension cultures of Linum usitatissimum L. Plant Cell Tissue Organ Cult. 2019. Vol. 136 (3). P. 589–596. doi: 10.1007/s11240-018-01539-6.

Anjum S., Komal A., Drouet S., Kausar H., Hano C., Abbasi B. H. Feasible production of lignans and neolignans inroot-derived in vitro cultures of flax (Linum usitatissimum L.). Plants. 2020. Vol. 9. 409. doi: 10.3390/plants9040409.

Khan I., Khan M. A., Shehzad M. A. et al. Micropropagation and production of health promoting lignans in Linum usitatissimum. Plants. 2020. Vol. 9 (6), 728. P. 1–18. doi: 10.3390/plants9060728.

Asad B., Khan T., Gul F. Z., Ullah M. A., Drouet S., Mikac S., Garros L.; Ferrier M., Bose S., Munsch T., Tungmunnithum D., Lanoue A Giglioli-Guivarc'h N., Hano C., Abbasi B. H. Scarlet flax Linum grandiflorum (L.) in vitro cultures as a new source of antioxidant and anti-inflammatory lignans. Molecules. 2021. Vol. 26. 4511. doi: 10.3390/molecules26154511.

Blinstrubienė A., Burbulis N., Kuprienė R. Effect of genotype and medium composition on linseed (Linum usitatissimum) ovary culture. Biologia. 2011. Vol. 66 (3). P. 465–469. doi: 10.2478/s11756-011-0028-z.

Janowicz J., Niemann J., Wojciechowski A. The effect of growth regulators on the regeneration ability of flax (Linum usitatissimum L.) hypocotyl explants in in vitro culture. BioTechnologia. 2012. Vol. 93 (2). P. 135–138. doi: 10.5114/bta.2012.46578.

Mishchenko S. V. Influence of 6-benzylaminopurine on intensity of callusogenesis and organogenesis of Linum usitatissimum L. under in vitro conditions. The Bulletin of Kharkiv National Agrarian University. Series Biology. 2019. Vol. 2 (47). P. 92–100. doi: 10.35550/vbio2019.02.092. [in Ukrainian]

Mishchenko S. V. Effect of 1-naphthylacetic and indol-3-acetics acid on the intensity of callusogenesis and organogenesis of Linum usitatissimum L. in vitro. Factors in Experimental Evolution of Organisms. 2021. Vol. 28. P. 100–105. doi: 10.7124/FEEO.v28.1383. [in Ukrainian]

Millam S., Obert B., Pret’ová A. Plant cell and biotechnology studies in Linum usitatissimum – a review. Plant Cell Tiss. Organ. Cult. 2005. Vol. 82 (1). P. 93–103. doi: 10.1007/s11240-004-6961-6.

Burbulis N., Blinstrubienė A. Genotypic and exogenous factors affecting linseed (Linum usitatissimum L.) anther culture. J. Food Agricult. Environ. 2011. Vol. 9 (3). P. 364–367. doi: 10.1234/4.2011.2285.

Blinstrubienė A., Burbulis N., Masienė R. Genotypic and exogenous factors affecting linseed ovary culture. Zemdirbyste-Agriculture. 2017. Vol. 104 (3). P. 243–248. doi: 10.13080/z-a.2017.104.031.

Mishchenko S. V., Kryvosheeva L. M. In vitro callusogenesis and organogenesis of different of Linum usitatissimum L. accessions. Plant Genetic Resources. 2018. No. 23. P. 49–58. doi: 10.36814/pgr.2018.23.04. [in Ukrainian]

Yildiz M., Sağlik C., Telci C., Erkilich E. G. The effect of in vitro competition on shoot regeneration from hypocotyl explants of Linum usitatissimum. Turk. J. Bot. 2011. Vol. 35 (2). P. 211–218. doi: 10.3906/bot-1005-26.