Застосування методу колориметрії для встановлення особливостей рожевого і червоного забарвлення пелюсток льону

  • Г. В. Скляренко Запорізький національний університет, Україна, 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66 https://orcid.org/0000-0001-9462-3783
  • І. О. Полякова Запорізький національний університет, Україна, 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66 https://orcid.org/0000-0003-3181-3111
  • В. М. Ніконова Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук України, Україна, 69093, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Сонячне, вул. Інститутська, 1 https://orcid.org/0000-0001-9344-0483
Ключові слова: Linum, рожеве забарвлення квітки, колориметрія, колірний компонент забарвлення, маркерна ознака

Анотація

Мета. Використовуючи метод колориметрії, дослідити особливості прояву рожевого і червоного забарвлення пелюсток віночка у культурного та дикорослих видів льону. Методи. Колориметричний, описовий, статистичний. Результати. Проаналізовано різне забарвлення пелюсток ряду генотипів льону з використанням інструментальних технологій та встановлені їх числові характеристики у каналах червоного, зеленого та синього кольорів спектра. Отримані числові характеристики кольору характеризуються малим варіюванням, що дозволяє використовувати цю технологію для надійної ідентифікації зразків льону, які різняться за кольором пелюсток. Висновки. Встановлено, що у всіх генотипів льону з рожевим забарвленням пелюсток за цифровими показниками червоний колірний компонент має близькі значення і переважає над іншими колірними компонентами. З’ясовано, що L. grandiflorum має найбільший відсоток колірних компонентів, чим суттєво вирізняється від інших досліджуваних генотипів. Велику частку червоного кольору виявлено також у сорту Рум’янець і у L. pubescens. А у рожевоквіткових ліній культурного льону М-66 та ЛР-1-1 виявлено рівномірне співвідношення колірних компонентів.

Посилання

Kutuzova S. N. Genetika l’na. Genetika kul’turnyh rastenij. Sankt-Peterburg, 1998. P. 6–52. [in Russian]

Porohovinova E. A. Sozdanie i izuchenie geneticheskoj kollekcii l’na (Linum usitatissimum L.). Avtoref. dis. na soiskanie uchen. stepeni kand. biol. nauk. Spec. 03.00.15. «Genetika». Sankt-Peterburg, 2002. 18 s. [in Russian]

Tammes T. Genetika roda Linum . Bibliograficheskaja genetika. 1928. 4. P. 1–36. [in Russian]

Cullis C. Linum. In: Kole C. Wild crop relatives: genomic and breeding resources oilseeds. Springer Heidelberg Dordrecht London New York, 2011. P. 177–189.

Lyah V. A., Mishhenko L. Ju., Poliakova I. A. Geneticheskaja kollekcija vida Linum usitatissimum L.: katalog. Zaporozh’e, 2003. 60 p. [in Russian]

Mezhdunarodnyj klassifikator SJeV vida Linum usitatissimum L. (len). Leningrad: VIR, 1989. 28 s. [in Russian]

Mishhenko L. Ju., Ljah V.A. Nasledovanie rozovoj okraski cvetkov i kremovoj okraski pyl’nikov u Linum usitatissimum L.. Naukovo-tehnіchnij bjuleten’ ІOK UAAN. Zaporіzhzhja, 2001. Vyp. 6. P. 15–19. [in Russian]

Polyakova I. O. Spadkova minlyvist’ u l’onu oliynoho, indukovana hamma–promenyamy : avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. biol. nauk : spets. 03.00.15 «Henetyka». Kyiv, 2003. 20 p. [in Ukrainian]

Pat. 87462 Ukrayina, MPK A01G 7/00 Sposib vyznachennya zabarvlennya krayovykh kvitiv sonyashnyku. Vedmedyeva k. V. # u2013 09730; zayav.05.08.2013; opubl. 10.02.2014. Byul. # 3. [in Ukrainian]

Poljakova I.A. Harakteristika morfologicheskih priznakov i biohimicheskih pokazatelej Linum pubescens. Nauk.-tehn. bjul. ІOK NAANU. 2021. No. 30. P. 55–64. URL: http://bulletin.imk.zp.ua/index.php?menu=4&id=387&lang=ua. [in Russian]

Lyakh V.O., Polyakova I.O. Selektsiya l’onu oliynoho (Metodychni rekomendatsiyi). Zaporizhzhya: ZNU, 2008. 40 p. [in Ukrainian]