Фітофаги та мікобіота омели білої

  • Ю. О. Білоножко ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», Україна, 04123, м. Київ, вул. Осиповського, 2а https://orcid.org/0000-0002-7099-0455
  • Т. А. Круподьорова ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», Україна, 04123, м. Київ, вул. Осиповського, 2а https://orcid.org/0000-0002-4665-9893
  • Т. В. Топчій ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», Україна, 04123, м. Київ, вул. Осиповського, 2а https://orcid.org/0000-0002-6249-1824
  • А. М. Рабоконь ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», Україна, 04123, м. Київ, вул. Осиповського, 2а https://orcid.org/0000-0002-6249-1824
  • А. С. Постовойтова ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», Україна, 04123, м. Київ, вул. Осиповського, 2а https://orcid.org/0000-0003-3768-5763
  • Л. О. Калафат ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», Україна, 04123, м. Київ, вул. Осиповського, 2а https://orcid.org/0000-0001-9686-5946
  • С. М. Приваліхін ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», Україна, 04123, м. Київ, вул. Осиповського, 2а
  • Я. В. Пірко ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», Україна, 04123, м. Київ, вул. Осиповського, 2а https://orcid.org/0000-0003-1887-5406
Ключові слова: Viscum album, фітофаги, гіперпаразитизм

Анотація

Мета. Мета роботи – вивчення природних антагоністів омели білої (Vіscum album L.), які можуть чинити вплив на кількість та швидкість розповсюдження цього виду. Методи. У дослідженні використано рослинний матеріал V. album, зібраний у міських насадженнях м. Києва. Дослідження проводилися переважно в паркових зонах та міських насадженнях Подільського району. Збір зразків ураженої омели білої проводили маршрутним методом упродовж 2019–2021 років. Обстежувався також рослинний матеріал під час санітарних різок комунальних підприємств. Камеральну обробку зібраного матеріалу проводили згідно із загальноприйнятими мікологічними та ентомологічними методиками. Результати. Проаналізовано різні види хребетних та безхребетних тварин, грибів, лишайників та бактерій, які формують тісні екологічні зв’язки з V. album. Встановлено, що декілька видів грибів можуть паразитувати саме на V. album, проявляючи при цьому досить високий рівень спеціалізації. Також помічено явище гіперпаразитизму. Висновки. Визначено список видів, пов’язаних з омелою білою, та оцінено можливість їх використання в розробці біологічних методів контролю V. album.

Посилання

Sanguesa-Barreda G., Linares J.C., Camarero J.J. Drought and mistletoe reduce growth and water-use efficiency of Scots pine. Forest Ecology and Management. 2013. Vol. 296. P. 64–73. doi: 10.1016/j.foreco.2013.01.028.

Baltazár T., Pejchal M., Varga I. Evaluation of European mistletoe (Viscum album L.) infection in the castle park in Lednice. Acta Universitatis Agriculturae et Silviculturae Mendelianae Brunensis. 2013b. Vol. 61 (6). Р. 1565–1574. doi: 10.11118/actaun201361061565.

Zubrik M. Insects and diseases damaging trees and shrubs of Europe. 2013. Р. 535.

Kahle-Zuber D. Biology and evolution of the European mistletoe (Viscum album). Doct. Thesis. Diss. 2008. No. 18080. doi: 10.3929/ethz-a-005728816.

Krasylenko Y., Sosnovsky Y., Atamas N., Popov G., Leonenko V., Janosíkova K., Sytschak N., Rydlo K., Sytnyk D. The Eu-ropean mistletoe (Viscum album L.): distribution, host range, biotic interactions, and management worldwide with special emphasis on Ukraine. Botany. 2020. Vol. 98 (9). P. 499–516. doi: 10.1139/cjb-2020-0037.

García Morales M., Denno B.D., Miller D.R., Miller G.L., Ben-Dov Y., Hardy N.B. 2016. ScaleNet: A literature-based model of scale insect biology and systematics. Database. doi: 10.1093/database/bav118.

Jendek E. Genus Agrilus Curtis, 1825. In Catalogue of Palaearctic Coleoptera, (Scarabaeoidea, Scirtoidea, Dascilloidea, Buprestoidea, Byrrhoidea). Revised and updated edition. Edited by I. Löbl and D. Löbl. D. Brill, Leiden, Boston, 2016. P. 524–549.

Varga I., Taller J., Baltaza´r T., Hyvo¨nen J., Poczai P. Leaf-spot disease on European mistletoe (Viscum album) caused by Phaeobotryosphaeria visci: a potential candidate for biological control. Biotechnol Lett. 2012. Vol. 34. P. 1059–1065. doi: 10.1007/s10529-012-0867-x.

Peršoh D. Factors shaping community structure of endophytic fungi – evidence from the Pinus-Viscum-system. Fungal Divers. 2013. Vol. 60. P. 55–69. doi: 10.1007/s13225-013-0225-x.

Karadžić D., Lazarov V. The most significant parasite and saprophyte fungi on mistletoe (Viscum album L.) and possibilities of their usage in biocontrol. Bulletin of the Faculty of Forestry (University of Banja Luka). 2005. Vol. 3. P. 35–46. [in Serbian]

Kotan R., Okutucu A., Görmez A.A., Karagoz K., Dadasoglu F., Karaman İ., Hasanekoglu İ., Kordali Ş. Parasitic bacteria and fungi on common mistletoe (Viscum album L.) and their potential application in biocontrol. J. Phytopathol. 2013. Vol. 161. P. 165–171.

Varga I., Baltazár T., Apró M., Poczai P., Hyvönen J. Optimizing conditions for sporulation of European mistletoe hyperparasitic fungus (Phaeobotryosphaeria visci): effect of light and different media. J. Agricult. Sci. (Debrecen). 2012a. Vol. 50. P. 60–66.

Krasylenko Y., Těšitel J., Ceccantini G., Oliveira‐da‐Silva M., Dvořák V., Steele D., Teixeira‐Costa L. Parasites on parasites: hyper‐, epi‐, and autoparasitism among flowering plants. American Journal of Botany. 2021. Vol. 108 (1). P. 8–21. doi: 10.1002/ajb2.1590.

Watson D.M. Mistletoes of southern Australia, 2nd ed. CSIRO Publishing, Melbourne, Australia. 2019.