Дія біотичного еліситору та донору NO у комплексному захисті рослин пшениці від гіпоксії та поранення

Анотація

Мета. Метою роботи було дослідження індукції неспецифічної стійкості Triticum aestivum L. з використанням біотичного еліситору ферулової кислоти та донора сигнальної молекули оксиду азоту до гіпоксії та раневого стресу. Методи. Рослини пшениці озимої сорту Кесарія Поліська вирощували в лабораторних умовах й обробляли розчином ферулової кислоти та нітропрусидом натрію (НПН), після чого наносили поранення чи створювали умови затоплення. Вимірювали вміст ендогенного пероксиду водню в листках протягом досліду. Результати. З’ясовано, що за механічного пошкодження листків вплив донора оксиду азоту зумовлював наближення значення вмісту ендогенного пероксиду водню до рівня неушкодженого контролю. Після двох діб, коли в затоплених рослинах без впливу біотичного еліситору відбувалося зниження вмісту ендогенного пероксиду водню до трьох разів (порівняно з контролем), оброблені феруловою кислотою та затоплені рослини зменшували пул ендогенного пероксиду водню лише на 15 %. Встановлено, що за гіпоксії, спричиненої затопленням, рівень пероксиду водню за впливу донора оксиду азоту нітропрусиду натрію у першу годину був на рівні рослин, оброблених донором оксиду азоту, але без стресу. В подальшому обробка нітропрусидом натрію знижувала до третьої доби рівень пероксиду водню. Висновки. Ферулова кислота як біотичний еліситор, та донор оксиду азоту нітропрусид натрію є перспективними компонентами комплексного захисту за гіпоксії та поранень рослин пшениці.