Тривожність і депресія: популяційний розподіл і сімейні асоціації
Анотація
Мета. Метою дослідження було отримати характеристики популяційного розподілу психічних фенотипів за показниками тривожності і депресії. Методи. Оцінку рівня тривожності і депресії проводили за допомогою тесту «Госпітальна шкала тривоги і депресії» HADS. Протестовані учні 9–11 класів загальноосвітніх шкіл Харкова, а також їхні батьки, всього 306 осіб із 115 сімей. Результати. Частота депресій у чоловіків харківської популяції становить 9 %, у жінок – 11 %, у юнаків – 15 %, дівчат – 22 %; частота підвищеної тривожності у чоловіків становить 14 %, у жінок – 22 %, у юнаків – 19 %, дівчат – 44 %. Між тривогою і депресією існує позитивний зв’язок у чоловіків і жінок старшого покоління, виражений коефіцієнтом асоціації у чоловіків rДТ=0,45, у жінок rДТ=0,79. У родичів виявлено схожість за психічними розладами, що описується показником асоціації за депресією в парах: мати / донька r = 0,40, мати / син r = 0,03, батько / донька r = 0,20, батько / син r = 0,40; за тривожністю: мати / донька r = 0,15, мати / син r = -0,05, батько / донька r = 0,24, батько / син r = 0,01. Висновки. В осіб молодшого покоління частіше, ніж у поколінні їх батьків, трапляються ознаки тривожності і депресії. Зв'язок фенотипу батьків із нащадками більше виражений в одностатевих парах порівняно з різностатевими.
Ключові слова: депресія, тривожність, популяційний розподіл, сімейний аналіз.
Посилання
Mineka S., Watson D., Clark L.A. Comorbidity of anxiety and unipolar mood disorders. Ann Rev Psychol. 1998. Р. 377–412. doi: 10.1146/annurev.psych.49.1.377.
Borwin B., Sophie M. Epidemiology of anxiety disorders in the 21st century. 2015. Р. 327–335. doi: 10.31887/DCNS.2015.17.3/bbandelow.
Purves K.L., Jonathan R., Coleman I., Rayner C., Hettema J.M., Deckert J. The common genetic architecture of anxiety disorders. 2017. doi: 10.1101/203844.
Sullivan P.F., Neale M.C., Kendler K.S. Genetic epidemiology of major depression: Review and meta analysis. 2000. Р. 1552–1562. doi: 10.1176/appi.ajp.157.10.1552.
Kendler K.S., Neale M.C., Kessler R.C., Heath A.C., Eaves L.J. The lifetime history of major depression in women. Reliability of diagnosis and heritability. 1993. Р. 863–870. doi: 10.1001/archpsyc.1993.01820230054003.
Flint J., Kendler K.S., The genetics of major depression. Neuron. 2014. Р. 484–503. doi: 10.1016/j.neuron.2014.01.027.
Murray C.J., Lopez A.D. Evidence-based health policy-lessons from the global burden of disease study. Science. 1996. Р. 274–276. doi: 10.1126/science.274.5288.740.
Sullivan P.F., Neale M.C., Kendler K.S. Genetic epidemiology of major depression: review and meta-analysis. Am J Psychiatry. 2000. doi: 10.1176/appi.ajp.157.10.1552.
McGuffin P., Cohen S., Knight J. Homing in on depression genes. Am J Psychiatry. 2007. Р. 164–195. doi: 10.1176/ajp.2007.164.2.195.
Menke A., Klengel T., Binder E.B. Epigenetics, depression and antidepressant treatment. Curr Pharm Des. 2012. Р. 79–89. doi: 10.2174/138161212803523590.
Kendler K.S., Gardner C.O., Neale M.C., Prescott C.A. Genetic risk factors for major depression in men and women: similar or different heritabilities and same or partly distinct genes? Psychol Med. 2001. Р. 605–616. doi: 10.1017/S0033291701003907.
Kendler K.S., Gatz M., Gardner C.O., Pedersen N.L. Swedish national twin study of lifetime major depression. Am J Psychiatry. 2006. doi: 10.1176/appi.ajp.163.1.109.
Korotkov S.V. Anxiety disorders: classification, diagnosis, treatment: guidelines. Minsk, 1998. Р. 35. [in Belarus]