Сезонні параметри пристосованості та індекси добору в природній популяції Drosophila melanogaster Meig.

  • Є. В. Вакуленко Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
  • Є. С. Коптeвцова Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
  • Д. С. Григор'єв Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
  • В. Ю. Страшнюк Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Анотація

Мета. Метою роботи було вивчити сезонні індекси добору та його компонент у природній популяції Drosophila melanogaster Meig. Методи. Матеріалом для дослідження були лінії Гайдари-весна (Гв) і Гайдари-осінь (Го), отримані з природної популяції Гайдари у різні сезони року. Досліджували показники плодючості та смертності/виживання у дорепродуктивний період розвитку. На основі цих показників розраховували індекси добору за формулою Кроу. Результати. За окремими компонентами пристосованості, зокрема такими, як яйцепродукція самок, кількість нащадків імаго, ембріональна та лялечкова смертність, весняна та осіння популяції, Гайдари не мали значущих відмінностей. Індекси добору (Іtot) в осінній популяції Гайдари були вищі, ніж у весняній популяції: в ембріональний період розвитку – на 50,4 %, у постембріональний – на 67,5 %. Відмінності в інтенсивності добору пов’язані з дисперсією плодючості, яка була вища в осінній популяції. Висновки. Сезонні зміни інтенсивності добору в різні періоди онтогенезу мають кумулятивний характер, що призводить до посилення тиску добору в популяції Гайдари в осінній період у порівнянні з весняним.

Ключові слова: Drosophila melanogaster Meig., природна популяція, плодючість, ембріональна смертність, лялечкова смертність, індекси Кроу.

Посилання

Grant V. Organismic evolution. San Francisco: W.H. Freeman and Co. 1977. 418 p.

Kozeretska I.A., Protsenko A.V., Rushkovskyy S.R., Afanasieva K.S., Chuba A.I., Bezrukov V.F., Mousseau T.A., Moller A.P. Mutation processes in the natural populations of Drosophila and Hirundo rustica from Ukrainian radiation contaminated territories. Cytology and Genetics. 2008. Vol. 42 (4). P. 63–68. [in Russian]

Banerjee P., Singh B.N. The Drosophila bipectinata species complex: phylogenetic relationship among different members based on chromosomal variations. Journal of Genetics. 2017. Vol. 96 (1). P. 97–107. doi: 10.1007/s12041-017-0746-2.

Grechany G.V., Ermakov E.L., Sosunova I.A. Population structure of Drosophila by quantitative dimensional characteristics and its seasonal change. Journal of General Biology. 2004. Vol. 65 (1). P. 39–51. [in Russian]

Rauschenbach I.Y., Gruntenko N.E., Khlebodarova T.M., Mazurov M.M., Grenback L.G., Sukhanova M.Jh., Shumnaja L.V., Zakharov I.K., Hammock B.D. The role of the degradation system of the juvenile hormone in the reproduction of Drosophila under stress. Journal of Insect Physiology. 1996. Vol. 42 (8). P. 735–742.

Kozeretska I.A. Recombination and dynamics of transposable elements in natural population. A drosophilist view. Biopolymers and Cell. 2011. Vol. 27, No. 4. P. 328–333.

Rudenko S.S., Leheta U.V., Rudenko V.P., Kostyshyn S.S., Bialyk V.D. Overall D. melanogaster cohort viability as a pollution indicator of the atmospheric air of urban landscapes. Pollution. 2020. Vol. 6 (2). P. 307–323. doi: 10.22059/poll.2020.291558.703.

Gavrikov D.E., Grechany G.V. Seasonal variability of Drosophila populations by the level of fluctuating asymmetry of dimensional traits. Bulletin of the All-Russian Scientific Center of the Siberian Branch of the Russian Academy of Medical Sciences. 2005. No. 6 (44). P. 133–138. [in Russian]

Tikhomirova M.M. Geneticheskiy analiz. Leningrad: Izdadelstvo LGU, 1990. 280 p. [in Russian]

Skorobagatko D.A., Strashnyuk V.Yu., Mazilov A.A. Selection indexes in Drosophila melanogaster Meig. progeny after exposure to acute γ-irradiation. Factors in Experimental Evolution of Organisms. 2019. Vol. 25. С. 86–91. [in Ukrainian]

Yamasaki T. Measurement of fitness and its components in six laboratory strains of Drosophila melanogaster. Genetics. 1984. Vol. 108. P. 201–211.