Еволюція ідеального та ідеальна еволюція

Анотація

На основі метанаукових підходів обґрунтовано правомірність розгляду процесів біологічної еволюції з використанням уявлень про атрибутивність ідеальності об’єктів. Ідеальна еволюція визначена як еволюція об’єкта в напрямку реалізації його поточних і обов’язково потенцій, що змінюються, а еволюція ідеального – як еволюція форм, процесів і функцій. Таким чином, пропонується еволюцію розглядати як реалізацію потенцій і як зміну ідеального атрибута об’єктів. Врахування ідеальної «складової» дозволяє залучати для вирішення еволюційних проблем практично всі метанаучні підходи – теорії інформації систем, фракталів, ризиків та ін. З'ясовано, що меметика досліджує загальні принципи наслідування інформації незалежно від її субстратного носія, на якому може бути «записана» генетична, епігенетична або власне меметична інформація. Стверджується, що в системогенезі реалізується певна потенція (можливість), яка породжує нову потенцію, план, ідею, мету розвитку. З цього випливає, що неможливо одним законом описати всі етапи еволюції. У кожного етапу є своя субстанційна і організаційна (власне «ідеальна», інформаційна) складова (атрибут), опис якої вимагає відповідних законів. У Людини зростає роль ідеального, точніше інформаційного атрибуту в процесі його прогресивної еволюції, яка перетворюється практично в «чисту» інформаційну еволюцію, ізоморфну до свого субстанціонального носія.

Ключові слова: метанаукові підходи, ідеальне, інформація, прогресивна еволюція, меметика, системогенез, емерджентність.