Особливості метаболічної активності мезенхімальних стовбурових клітин за умов окислювального стресу

Анотація

Мета. Окислювальний стрес вважається одним із основних пошкоджуючих факторів, що обмежує терапевтичний потенціал мезенхімальних стовбурих клітин (МСК). Метою нашого дослідження було вивчення метаболічної активності МСК Вартонова студня людини різного донорського походження за умов окислювального стресу, індукованого перекисом водню. Методи. МСК Вартонова студня людини були отримані методом експлантів та культивовані за загальноприйнятими методиками. Окисний стрес було викликано шляхом обробки клітин різними концентраціями перекису водню. Метаболічну активність МСК оцінювали за допомогою МТТ-тесту. Результати. Аналіз МТТ-тесту показав біфазну залежність відповіді МСК від концентрації Н2О2. Концентрації перекису водню від 6,25 до 50 мкМ підвищували рівень метаболічної активності МСК, а концентрації від 50 до 440 мкМ пригнічували метаболічну активність. Максимальний стимулюючий ефект спостерігався за концентрацій 12,5 мкМ та 25 мкМ залежно від донора. Висновки. Реакція клітин на окислювальний стрес відповідала горметичній залежності, а точки критичної концентрації та максимального стимулювання були індивідуальними для кожного донора.

Ключові слова: мезенхімальні стовбурові клітини, перекис водню, окислювальний стрес.