Дослідження впливу аскорбінової кислоти, відновних цукрів та метилдопа на вміст беталаїнів у калусі Celosia cristata

  • К. В. Листван
DOI: https://doi.org/10.7124/FEEO.v25.1175

Анотація

Мета. Дослідження впливу відновних цукрів, аскорбінової кислоти та метилДОПА як одного з інгібіторів ДОПА декарбоксилази на загальну кількість і спектр беталаїнів у калюсній культурі целозії гребінчастої Celosia cristata L. (Amaranthaceae). Методи. Методи культури тканин, аналітична високоефективна рідинна хроматографія (ВЕРХ), спектрофотометричні методи. Результати. Додавання до середовища 1% низки відновних цукрів (глюкози, арабінози або рамнози) не викликає посилення біосинтезу беталаїнів. Аскорбінова кислота у концентрації 5 мM також не викликає помітної зміни загальної кількості беталаїнів, але значно інгібує ріст калюсу. Крім того, аскорбінова кислота призводить до зниження вмісту дофаміну та відносної концентрації основного бетаціаніну калюсу – амарантину. Розпочата робота з вивчення впливу інгібіторів ДОФА_декарбоксилази на вміст беталаїну та дофаміну. Встановлено підвищення кількості беталаїнів у калюсі целозії гребінчастої в присутності метилДОФА; встановлено необхідність застосування в подальших експериментах аскорбінової кислоти чи іншого стабілізатора для запобігання окиснення інігібітора. Висновки. Отримані дані дають підстави вважати, що метилДОФА як, можливо, і інші інгібітори ДОФА декарбоксилази можуть бути засобом підвищення кількості беталаїнів у калюсній культурі.

Ключові слова: Celosia cristata L. беталаїни, дофамін, калюсна культура.

Посилання

Kanner, J., Harel, S., Granit, R. Betalains – A new class of dietary cationized antioxidants. J. Agric. Food Chem. 2001. No. 49. P. 5178–5185. doi: 10.1021/jf010456f.

Kim Y., Hwang J., Sung S., Jeon Y., Jeong J., Jeon B., Moon S., Park P. Antioxidant activity and protective effect of extract of Celosia cristata L. flower on tert-butyl hydroperoxide-induced oxidative hepatotoxicity. Food Chem. 2015. 168. P. 572–579. doi: 10.1016/j.foodchem.2014.07.106.

Khan M.I., Giridhar P. Plant betalains: Chemistry and biochemistry. Phytochemistry. 2015. Vol. 117. P. 267–295. doi: 10.1016/j.phytochem.2015.06.008.

Azeredo H.M.C. Betalains: properties, sources, applications, and stability – a review. Int. J. Food Sci. Technol. 2009. 44. P. 2365–2376. doi: 10.1111/j.1365-2621.2007.01668.x

Georgiev V., Ilieva M., Bley T., Pavlov A. Betalain production in plant in vitro systems. Acta Physiol. Plant. 2008. 30. P. 581–593. doi: 10.1007/s11738-008-0170-6.

Lystvan K., Kumorkiewicz A., Szneler E., Wybraniec S. Study on betalains in Celosia cristata Linn. callus culture and identification of new malonylated amaranthins. J. Agric. Food Chem. 2018. No. 66 (15). P. 3870–3879. doi: 10.1021/acs.jafc.8b01014.

Murashige T., Skoog F. A revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue cultures. Physiol. Plant. 1962. 15. P. 473–497.

Nilsson T. Studies into the pigments in beetroot (Beta vulgaris L. ssp. vulgaris var. rubra L.). Lantbrukshoeg Ann. 1970. Vol. 3. P. 179–219.