Оцінка перспективності Artemisia annua L. в якості джерела біологічно активних речовин у Білорусі

  • А. Г. Шутова
  • С. Н. Шиш
  • П. С. Шабуня
  • С. А. Фатыхова
  • Е. Д. Скаковский
  • Л. Ю. Тычинская
DOI: https://doi.org/10.7124/FEEO.v24.1117

Анотація

Мета. Метою роботи було оцінити склад біологічно активних сполук у рослинах Artemisia annua L. Методи. Рослини вирощували на експериментальній ділянці Центрального ботанічного саду Національної академії наук Білорусі. Ефірну олію з надземної маси виділяли методом дистиляції водяною парою. Для аналізу вмісту флавоноїдів та гідроксикоричних кислот використовували метод кількісного екстракційно-спектрофотометричного визначення сумарного вмісту гідроксикоричних кислот у присутності флавоноїдів у екстрагованих речовинах рослин, а для визначення вмісту фенольних сполук використовували метод Фоліна-Чокальтеу. Аналіз ефірної олії проводили методами ГХ і ЯМР. Аналіз вмісту фенольних кислот у екстрактах проводили за допомогою ВЕРХ. Результати. Генетичний потенціал A. annua оцінювали в умовах центральної агрокліматичної зони Білорусі. Досліджено врожайність і склад ефірних олій, вміст фенольних сполук і флавоноїдів, склад фенольних кислот. Висновки. A. annua в умовах центральної агрокліматичної зони Білорусі містить ефірну олію, в якій переважають ізоартемізіякетон, β-селінен, β-мірцен і камфора. У надземній масі полину у складі фенольних сполук переважають фенольні кислоти, у тому числі хлорогенова, та ізомери дикофеоілхінної кислоти, переважали у складі фенольних сполук.

Ключові слова: полин однорічний, ефірна олія, фенольні сполуки, фенольні кислоти.

Посилання

WHO monograph on good agricultural and collection practices (GACP) for Artemisia annua L. World Health Organization, 2006. 48 p.

Woerdenbag H.J., Bos R., Salomons M.C., Hendriks H., Pras N., Malingre T.M. Volatile constituents of Artemisia annua L. (Asteraceae). Flavour and Fragrance Journal. 1993. Vol. 8. P. 131–137.

Yang S.-L., Roberts M.J., O’Neill F., Bucar J.D. Phillipson Flavonoids and Chromenes from Artemisia annua L. Phytochemis-try. 1995. Vol. 38, № 1. P. 255–257.

State Pharmacopoeia of the Republic of Belarus. In 2 volumes. Minsk, 2012. Vol. 1. C. 201. [in Russian] / Государственная фармакопея Республики Беларусь. В 2 томах. Минск, 2012. Т. 1. С. 201.

Kosman V.M., Zenkevich I.G. Kolichestvennoe ekstrakcionno–spektrofotometricheskoe opredelenie summarnogo soderzhaniia gidroksikorichnykh kislot v prisutstvii flavonoidov v ekstraktivnykh veshchestvakh nekotorykh lekarstvennykh rastenii. Rastitel'nye resursy. 2001. V. 37, No. 4. P. 123–129. [in Russian]

Ikawa M., Schaper T.D., Dollard C.A., Sasner J.J. Utilization of Folin–Ciocalteu Phenol Reagent for the Detection of Certain Nitrogen Compounds. J. Agric. Food Chem. 2003. Vol. 51. P. 1811–1813.

Bourgou S. et al. LC-ESI-TOF-MS and GC-MS profiling of Artemisia herba-alba and evaluation of its bioactive properties. Food Research International. 2017. Vol. 99, No. 1. P. 702–712.

Ćavar S., Maksimović M., Vidic D., Parić A. Chemical composition and antioxidant and antimicrobial activity of essential oil of Artemisia annua L. from Bosnia. Industrial Crops and Products. 2012. Vol. 37, No. 1. P. 479–485.

Charles D.J., Cebert E., Simon J.E. Characterization of the Essential Oil of Artemisia annua L. Journal of Essential Oil Re-search. 1991. Vol. 3, No. 1. P. 33–39. https://doi.org/10.1080/10412905.1991.9697903.