Лактозна непереносимість та її зв’язок з показником походження серед населення сходу України
Анотація
Мета. Метою дослідження була оцінка зв’язку між показниками походження та засвоєння лактози серед населення східної України у Харківської області. Методи. Проаналізовано інформацію щодо споживання та засвоєння молока та молочної продукції у 733 осіб у віці від 14 до 79 років. Статистичний аналіз передбачав критерій Шапіро-Уілка, критерій Пірсона χ2 та кореляційний аналіз за Спірменом. Результати. Частота лактозної толерантності (ЛТ) склала 69,5 %, а лактозної непереносимість (ЛН) – 8,8 % (від 3,5 % до 24,1 % у різних вікових групах). В опитаних у віці 30–39 років частота ЛН – 24,1 %, що було в 2,5–6,0 разів більше, ніж в інших групах. За ступенем екзогамії батьків у групі 30–39 років частка людей з першим ступенем – 15,4 %, що було в 1,4–2,5 раза менше, ніж в інших групах. Серед осіб із порушеннями кісткової тканини частка досліджених із першим та другим ступенями екзогамії батьків склала 60,9 %, що в 2,1–6,0 разів більше, ніж в інших групах. Зниження ступеня екзогамії, тобто підвищення рівня інбридингу, зумовлює подібність хромосом та впливає на щільність точок контакту між ними під час мейозу, тому рівень рекомбінації може підвищуватися та асоціюватися з розвитком мультифакторіальних ознак. Висновки. Отримані результати можуть пояснюватися ефектом зниження рівня інбридингу за наявності високого рівня екзогамії батьків, який зумовлює високу генетичну різноманітність.
Ключові слова: лактозна непереносимість, лактозна толерантність, ступінь екзогамії батьків, однонуклеотидні поліморфізми-13910C-T та 22018G-A, ген МСМ6.
Посилання
Feldman MW, Cavalli-Sforza LL. On the theory of evolution under genetic and cultural transmission with application to the lactose absorption problem. In: Feldman MW (ed) Mathematical evolutionary theory. Princeton University Press, Princeton, 1989. P. 145–173.
Mattar R., Ferraz de Campos Mazo D., Carrilho F.J. Lactose intolerance: diagnosis, genetic, and clinical factors. Clin Exp Gas-troenterol. 2012. Vol. 5. P. 113–121. doi: [10.2147/CEG.S32368].
Friedrich D.C., de Andrade F.M., Fiegenbaum M., de Almeida S., Mattevi V.S., Callegari-Jacques S.M., Hutz M.H. The lac-tase persistence genotype is a protective factor for the metabolic syndrome. Genet Mol Biol. 2014. Vol. 37 (4). P. 611–615. doi: 10.1590/S1415-47572014005000012.
Krûmiòa A., Pliss L., Zariòa G., Puzuka A., Zariòa A., Lâce B., Elferts D., Khrunin A., Limborska S., Kloviòð J., Gailîte (Pie-kuse) L. Population genetics of latvians in the contextofadmixture between north-eastern European ethnic groups. Proceedings of the latvian academy of sciences. 2018. Vol. 72 (3). P. 131–151. doi: 10.2478/prolas-2018-0025.
Burger J., Kirchner M., Bramanti B., HaakW., Thomas M.G. Absence of the lactase-persistence-associated allele in early Neo-lithic Europeans. Proc Natl Acad Sci USA. 2007. Vol. 104 (10). P. 3736–3741. doi: [10.1073/pnas.0607187104].
Sen O., Ruban S., Getya A., Nesterov Y., Kuipers A., Rozstalnyy A., Keane G. Current state and future outlook for develop-ment of the milk and beef sectors in Ukraine. Cattle husbandry in Eastern Europe and China / EAAP publications. Wageningen Academic Publishers. 2014. Vol. 135. P. 169–180. doi: 10.3920/978-90-8686-785-1_13.
Shams-White M.M., Chung M., Du M., Fu Z., Insogna K.L., Karlsen M.C., LeBoff M.S., Shapses S.A., Sackey J., Wallace T.C., Weaver C.M. Dietary protein and bone health: a systematic review and meta-analysis from the National Osteoporosis Foundation. The American Journal of Clinical Nutrition. 2017. Vol. 105 (6). P. 1528–1543. doi: 10.3945/ajcn.116.145110.
Lee J.S., Kim J.W. Prevalence of vitamin D deficiency in postmenopausal high- and low-energy fracture patient. Arch Osteo-poros. 2018. Vol. 13. P. 109.
Enattah N.S., Sahi T., Savilahti E., Terwilliger J.D., Peltonen L., Järvelä I. Identification of a variant associated with adult-typehypolactasia. Nat Genet. 2002. Vol. (2). P. 233–237.
Enattah N.S., Trudeau A., Pimenoff V., Maiuri L., Auricchio S., Greco L., Rossi M., Lentze M., Seo J.K., Rahgozar S., Khalil I., Alifrangis M. et al. Evidence of still-ongoing convergence evolution of the lactase persistence T(-13910) alleles in humans. Am. J. Hum. Genet. 2007. Vol. 81. P. 615–625.
Fedota O.M., Lysenko N.G., Ruban S.Yu., Kolisnyk O.I., Goraychuk I.V. Effects of Allelic Polymorphisms in GH and GHR Genes on Production and Reproduction Parameters of Cattle (Bostaurus L., 1758) of the Aberdeen-AngusBreed. Tsitologiya I Genetika. 2017. Vol. 5 (51). P. 38–49.
Fedota O., Roschenyuk L., Tyzhnenko T., Merenkova I., Vorontsov V. Pharmacogenetic effects of methotrexate in Ukrainian patientsdepending on the mthfr genotypes (clinical cases). Georgian Medical News. 2018. Vol. 6 (279). P. 111–117.
Coelho M., Luiselli D., Bertorelle G., Lopes A.I., Seixas S., Destro-Bisol G., Rocha J. Microsatellite variation and evolution of human lactase persistence. Hum. Genet. 2005. Vol. 117. P. 329–339.
Bersaglieri T., Sabeti P.C., Patterson N., Vanderploeg T., Schaffner S.F., Drake J.A., Rhodes M., Reich D.E., Hirschhorn J.N. Genetic signatures of strong recent positive selection at the lactase gene. Am J Hum Genet. 2004. Vol. 74 (6). P. 111–120.
Fedota O.M., Roshenyuk L.V., Gontar Y.V., Lysenko N.G., Babalian V.O., Tyzhnenko T.V., Sadovnychenko Y.A., Vorontsov V.M., Ryzhko P.P., Gerilovych A.P. Effects of inbreeding on linkage disequilibrium for SNPs of MTHFR, MTR, F5, LCT and VDR3 genes in Ukrainian population. European Conference of Human Genetics. Italy, Milan, 2018. P. 16–19.
Iacone R., Scanzano C., D’Isanto A., Vitalone A., Frangipane I., D’Angeli M., Santarpia L., ContaldoF. Prediction of Renal Acid Load in Adult Patients on Parenteral Nutrition. Pharmaceutics. 2018. Vol. 10 (2). P. 43. doi: 10.3390/pharmaceutics10020043.
Baranov V.S. Genetic passport – the basis of individual and predictive medicine: textbook. Saint-Petersburg, 2009. 528 p. [in Russian]
Weaver C.M., Proulx W.R., Heaney R. Choices for achieving adequate dietary calcium with a vegetarian diet. The American Journal of Clinical Nutrition. 1999. Vol. 70 (3). P. 543–548. doi: 10.1093/ajcn/70.3.543s.
Kettunen J., Silander K., Saarela O., Amin N., Müller M., Timpson N., Surakka I., Ripatti S., Laitinen J., Hartikainen A.L., Pouta A., Lahermo P., Anttila V., Männistö S., Jula A., Virtamo J., Salomaa V., Lehtimäki T., Raitakari O., Gieger C., Wichmann E.H., VanDuijn C.M., Smith G.D., McCarthy M.I., Järvelin M.R., Perola M., Peltonen L. European lactase persis-tence genotype shows evidence of association with increase in body mass index. Hum Mol Genet. 2010. Vol. 19 (6). P. 1129–1136. doi: 10.1093/hmg/ddp561.
Shams White M.M., Chung M., Du M., Fu Z., Insogna K.L., Karlsen M.C., LeBoff M.S., Shapses S.A., Sackey J., Wallace T.C., Weaver C.M. Dietary protein and bone health: a systematic review and meta-analysis from the National Osteoporosis Foundation. The American Journal of Clinical Nutrition. 2017. Vol. 105 (6). P. 1528–1543. doi: 10.3945/ajcn.116.145110.
Somekawa Y., Chiguchi M., Ishibashi T., Aso T. Soy intake related to menopausal symptoms, serum lipids, and bone mineral density in postmenopausal Japanese women. Obstet Gynecol. 2001. Vol. 97 (1). P. 109–115.
Zhang X., Shu X.O., Li H., Yang G., Li Q., Gao Y.T. Prospective cohort study of soy food consumption and risk of bone frac-ture among postmenopausal women. Arch Intern Med. 2005. Vol. 165 (16). P. 1890–1895.
Bone H.G., Greenspan S.L., McKeever C., Bell N., Davidson M., Downs R.W., Emkey R., Meunier P.J., Miller S.S., Mulloy A.L., Recker R.R., Weiss S.R., Heyden N., Musliner T., Suryawanshi S., Yates A.J., Lombardi A. Alendronate and estrogen effects in postmenopausal women with low bone mineral density. Alendronate / Estrogen Study Group. J Clin Endocrinol Me-tab. 2000. Vol. 85 (2). P. 720.
Wei P., Liu M., Chen Y., Chen D.C. Systematic review of soy isoflavone supplements on osteoporosis in women. Asian Pac J Trop Med. 2012. Vol. 5 (3). P. 243–248. doi: 10.1016/S1995-7645(12)60033-9.