Дослідження поширеності різних форм іхтіозу в Харківській області

  • О. М. Федота
  • Ю. О. Садовниченко
  • Л. В. Рощенюк
  • В. М. Воронцов
  • П. П. Рижко
DOI: https://doi.org/10.7124/FEEO.v23.1022

Анотація

Іхтіоз являє собою генетично та клінічно гетерогенну групу порушень процесів зроговіння епідермісу. Його поширеність має географічні відмінності. Мета. Оцінка поширеності іхтіозу у Харківській області. Методи. Збір та аналіз клініко-генеалогічної інформації проводилися методом одиничної реєстрації пробанда на базі Обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру №1 та шкірно-венерологічних диспансерів Харківської області у 2017 році. Результати. Поширеність іхтіозу в Харківської області у 2017 році становила 2,5·10–4. У районах області цей показник варіював від 6,7·10–5 у Красноградському до 1,0·10–3 у Дворічанському. Найнижчою поширеність іхтіозу була серед населення м. Вовчанська – 1,1·10–4, а найвищою – у смт. Дворічна – 1,1·10–3. Встановлено відмінності у поширеності іхтіозу звичайного в області у 2008 – 2017 роках. Висновки. Встановлено зниження поширеності іхтіозу у Харківській області в 1,6 раза за останні 10 років. Цей показник для іхтіозу звичайного по області знизився у 1,9 раза за цей же період. Моногенні дерматози на прикладі іхтіозу можуть бути використані як задля моніторингу тягаря спадкової патології у регіоні, так і задля розв’язання проблем загальної й особистої генетичної безпеки населення.

Ключові слова: іхтіоз вульгарний, Х-зчеплений іхтіоз, поширеність.

Посилання

Ginter E.K., Zinchenko R.A. hereditary diseases in Russian populations. Vestnyk VOHyS. 2006. Vol. 10, No. 1. P. 106–125.

Fedota A.M. Genodermatosis in the study of the problems of human genetic safety. The dissertation thesis … doctor of biological sciences. Kyiv, 2012. 40 p.

Oji V., Tadini G., Akiyama M., Blanchet Bardon C., Bodemer C., Bourrat E., Coudiere P., DiGiovanna J.J., Elias P., Fisher J., Fleckman P., Gina M., Harper J., Hashimoto T., Hausser I., Hennies H.C., Hohl D., Hovnanian A., Ishida-Yamamoto A., Jacyk W.K., Leachman S., Leigh I., Mazereeuw-Hautier J., Milstone L., Morice-Picard F., Paller A.S., Richard G., Schmuth M., Shimizu H., Sprecher E., Van Steensel M., Taieb A., Toro J.R., Vabres P., Vahlquist A., Williams M., Traupe H. Revised nomenclature and classification of inherited ichthyoses: results of the First Ichthyosis Consensus Conference in Sorèze 2009. J. Am. Acad. Dermatol. 2010. V. 63, No. 4. P. 607–41. doi: 10.1016/j.jaad.2009.11.020.

Filaggrin: Basic science, epidemiology, clinical aspects and management. Eds. J.P. Thyssen, H.I. Maibach. Berlin, Heidelberg: Springer, 2014. 373 p. doi: 10.1007/978-3-642-54379-1.

Elias P.M., Williams M.L., Crumrine, D., Schmuth M. Ichthyoses: Clinical, Biochemical, Pathogenic and Diagnostic Assessment. Current Problems in Dermatology. 2010. V. 39. 146 p. doi: 10.1159/isbn.978-3-8055-9395-3.

Atramentova L.O., Utievs'ka O.M. Statystychni metody v biolohiï: Pidruchnyk. Kharkiv: KhNU imeni V.N. Karazina, 2007. 288 p.

Brown S.J., McLean W.H. One remarkable molecule: filaggrin. J. Invest. Dermatol. 2012. Vol. 132, No. 3, Pt. 2. P. 751–762. doi: 10.1038/jid.2011.393.

Fedota A.M., Gaviley N.S., Poltavskaya A.Yu. Genodermatozyi kak markeryi geneticheskoy otyagoschennosti podrazdelennyih populyatsiy s razlichnyimi pokazatelyami infrastrukturyi. Factors in experimental evolution of organisms. 2010. Vol. 9. P. 459–463.

Amelina S.S., Vetrova N.V., Degtereva E.V., Amelina M.A., Petrova N.V., Vasilieva T.A., Zinchenko R.A. Variety of hereditary skin diseases in Rostov Region population. Valeology. 2014. No. 4. P. 12–17.

Mutevelich-Arslanagich N. Genodermatozyi na territorii Respubliki Bosnii i Gertsegovinyi. Vestnik dermatologii i venerologii. 1992. No. 4. P. 40–42.

Sukalo A.V., Zhidko L.B., Lazar E.A. Vrozhdennyiy ihtioz u detey. Minsk: Belarus. nauka, 2013. 70 p.

Fedota O.M., Roshchenyuk L.V., Sadovnychenko I.A., Merenkova I.N., Gontar I.V., Vorontsov V.M. Analysis of one-carbon metabolism genes and epidermal differentiation complex in patients with ichthyosis vulgaris. Georgian Medical News. 2017. No. 3 (264). P. 90–97.

Thyssen J.P., Bikle D.D., Elias P.M. Evidence that loss-of-function filaggrin gene mutations evolved in Northern Europeans to favor intracutaneous vitamin D3 production. Evol. Biol. 2014. Vol. 41, No. 3. P. 388–396. doi: 10.1007/s11692-014-9282-7.

David M., Israel N., Merksamer R., Bar-Nizan N., Borochowitz Z., Bar-el H., Yehudai I., Dar H. Very low maternal serum unconjugated estriol and prenatal diagnosis of steroid sulfatase deficiency. Fetal. Diagn. Ther. 1995. Vol. 10, No.2. P. 76−79. doi: 10.1159/000264207.

Oji V. Ichthyosis vulgaris von X-chromosomal rezessiver Ichthyose unterscheiden. hautnah dermatologie. 2017. Vol. 33, No. 5. P. 40–43. doi: 10.1007/s15012-017-2523-6.

Craig W.Y., Robertson M., Palomaki G.E., Marcos J., Haddow J.E. Prevalence of steroid sulfatase deficiency in California according to race and ethnicity. Prenat. Diagn. 2010. Vol. 30, No. 9. P. 893−898. doi: 10.1002/pd.2588.