Вплив пренатального стресу на захворюваність та складність перебігу експериментального аутоімунного енцефаломієліту у щурів
Анотація
Мета. Дослідити вплив пренатального стресу на захворюваність та перебіг експериментального аутоімунного енцефаломієліту (ЕАЕ) у чотиримісячних щурів, нащадків самок з різною чутливістю до індукції ЕАЕ. Методи. Аналізували рівень захворюваності та показники складності перебігу ЕАЕ (тривалість латентного періоду (ЛП); максимальний рівень неврологічного дефіциту (КІмакс); тривалість періоду від перших до максимальних проявів неврологічного дефіциту (Т)) у щурів з індукованим ЕАЕ, нащадків самок з різною чутливістю до індукції ЕАЕ. Результати. Показано зниження захворюваності на ЕАЕ у пренатально стресованих чотиримісячних самок, чиї матері були чутливими до індукції ЕАЕ. Виявлено відмінності у динаміці перебігу ЕАЕ у самців контрольної та дослідної груп. Висновки. Захворюваність та особливості перебігу експериментального аутоімунного енцефаломієліту у чотиримісячних щурів залежать від комплексу факторів: чутливості матері до індукції ЕАЕ, пренатального стресу і статі нащадків.
Ключові слова: експериментальний аутоімунний енцефаломієліт, пренатальний стрес, стать, чутливість до індукції ЕАЕ.
Посилання
Pena J.A., Lotze T.E. Pediatric Multiple Sclerosis: Current Concepts and Consensus Definitions. Autoimmune Diseases. 2013. Vol. 2013. Article ID 673947. 12 p. doi: 10.1155/2013/673947.
Zivadinov R., Iona L., Monti-Bragadin L., Bosco A., Jurjevic A., Taus C., Cazzato G., Zorzon M. The Use of Standardized Incidence and Prevalence Rates in Epidemiological Studies on Multiple Sclerosis. A Meta-Analysis Study. Neuroepidemiology. 2003. Vol. 22. P. 65–74. doi: 10.1159/000067107.
Milo R., Kahana E. Multiple sclerosis: Geoepidemiology, genetics and the environment. Autoimmunity Reviews. 2010. Vol. 9. P. A387–A394. doi: 10.1016/j.autrev.2009.11.010.
Greenstein J.I. Current concepts of the cellular and molecular pathophysiology of multiple sclerosis. Develop Neurobiology. 2007. Vol. 67. P. 1248–1265. doi: 10.1002/dneu.20387.
Ascherio A., Munger K. L. Environmental risk factors for multiple sclerosis. Part II: Noninfectious factors. Ann Neurology. 2007. Vol. 61. P. 504–513. doi: 10.1002/ana.21141.
Simon K. C., Munger K. L., Ascherio A. XVI European Charcot Foundation Lecture: nutrition and environment, can MS be prevented? J. of the Neurological Sci. 2011. Vol. 311, Issues 1–2. P. 1–8. doi: 10.1016/j.jns.2011.09.009.
Orton S.-M., Herrera B. M., Yee I.M., Valdar W., Ramagopalan S.V., Sadovnick A.D., Ebers G.C., for the Canadian Collaborative Study Group. Sex ratio of multiple sclerosis in Canada: a longitudinal study. The Lancet Neurolology. 2006. Vol. 5. P. 932–936. doi: 10.1016/S14744422(06)70581-6.
Bove R., Gilmore W. Hormones and MS: Risk factors, biomarkers, and therapeutic targets. Multiple Sclerosis Journal. 2018. Vol. 24 (1). P. 17–21. doi: 10.1177/1352458517737396.
Greer J.M., McCombe P.A. The role of epigenetic mechanisms and processes in autoimmune disorders. Biologics: Targets and Therapy 2012. Vol. 6. P. 307–327. doi: 10.2147/BTT.S24067.
O’Gorman C., Lin R., Stankovich J., Broadley S.A. Modelling Genetic Susceptibility to Multiple Sclerosis with Family Data. Neuroepidemiology. 2013. Vol. 40. P. 1–12. doi: 10.1159/000341902.
Gardener H., Munger K.L., Chitnis T., Michels K.B., Spiegelman D., Ascherio A. Prenatal and Perinatal Factors and Risk of Multiple Sclerosis. Epidemiology. 2009 July. 20 (4). P. 611–618. doi: 10.1097/EDE.0b013e31819ed4b9.
Viltart O., Vanbesien-Mailliot C.C.A. Impact of Prenatal Stress on Neuroendocrine Programming. The Scientific World JOURNAL. 2007. Vol. 7. P. 1493–1537. doi: 10.1100/tsw.2007.204.
Kabak Ia.M. Workshop on endocrinology. Basic methods in experimental and endocrinological studies. M.: MSU Press, 1968. 276 p.
Barbazanges A., Piazza P.V., Le Moal M., Maccari S. Maternal Glucocorticoid Secretion Mediates Long-Term Effects of Prenatal Stress. The Journal of Neuroscience. 1996. Vol. 16 (12). P. 3943–3949.