Мікросателітні зміни та метилування гена RASSF1 у хворих на нирково-клітинний рак

  • Г. В. Дубровська
  • К. В. Онищенко
  • Л. В. Перета
  • О. В. Кашпарова
  • В. М. Григоренко
  • І. Я. Скрипкіна
DOI: https://doi.org/10.7124/FEEO.v23.1013

Анотація

Мета. Все більшої актуальності набуває вивчення молекулярно-генетичних змін, що зумовлюють злоякісну трансформацію клітин і визначають біологічну поведінку пухлин як перспективних діагностичних і прогностичних маркерів. Метою дослідження було визначення статусу метилування і втрати гетерозиготності гена RASSF1А в злоякісних пухлинах нирки та оцінка можливості його застосування як клінічного маркера. Методи. Визначення алельного дисбалансу в локусі гена RASSF1 виконували з використанням високополіморфних маркерів D3S966, D3S1568 для раку нирки (РН) в парних зразках пухлинної і умовно нормальної тканини методом ПЛР, з подальшою детекцією продуктів ПЛР у поліакриламідному гелі. Епігенетичну мінливість промотора гена RASSF1A визначали за допомогою метил-специфічної ПЛР, для чого попередньо проводили бісульфітну обробку ДНК. Статистичну значущість відмінностей між досліджуваними групами аналізували за допомогою точного критерію Фішера та U-критерію. Результати. Проведені дослідження показали прогностичну значущість інактивації RASSF1A за РН. Ступінь метилування геномної ДНК гена RASSF1A склав 72%, а втрата гетерозиготності – близько 35,4%. Висновки. Отримані результати можуть свідчити про те, що ген RASSF1 може стати кандидатом для включення в прогностичну систему клінічного перебігу цього типу раку.

Ключові слова: рак нирки, епігенетичні зміни, метилування, втрата гетерозиготності, RASSF1.

Посилання

Cohen H.T., McGovern F.J. Renal-cell carcinoma. N Engl. J. Med. 2005. Vol. 353, No. 23. P. 2477–2490. doi: 10.1056/NEJMra043172.

Lam J.S., Leppert J.T., Belldegrun A.S., Figlin R.A. Novel approaches in the therapy of metastatic renal cell carcinoma. World J. Urol. 2005. Vol. 23, No. 3. P. 202–212. doi: 10.1007/s00345-004-0466-0.

National Health Service (England) NHS. URL: http://www.nhs.uk/conditions/Cancer-of-the-kidney/Pages/Introduction.aspx (last accessed: 22.05.2017).

Lujambio A., Calin G.A., Villanueva A., Ropero S., Sánchez-Céspedes M., Blanco D., Montuenga L. M., Rossi S., Nicoloso M.S., Faller W.J., Gallagher W.M., Eccles S.A., Croce C.M., Estellera M.A microRNA DNA methylation signature for human cancer metastasis. Proc. Natl. Acad. Sci. 2008. Vol. 105, No. 36. P. 13556–13561. doi: 10.1073/pnas.0803055105.

Sandeep N. Shah, Suzanne E. Hile Kristin A. Eckert. Defective mismatch repair, microsatellite mutation bias, and variability in clinical cancer phenotypes. Cancer Res. 2010. Vol. 70, No. 2. P. 431–435. doi: 10.1158/0008-5472.CAN-09-3049.

Kawakami K., Minamoto T. DNA methylation and cancer metastasis. Gan. to Kagaku Ryoho. Cancer & Chemotherapy. 2010. Vol. 37 (11). P. 2042–2046. doi: 10.1186/bcr2121.

Kristensen L.S., Hansen L.L. PCR-based methods for detecting single-locus DNA methylation biomarkers in cancer diagnostics, prognostics, and response to treatment. Clin Chem. 2009. Vol. 55 (8). P. 1471–1483. doi: 10.1373/clinchem.2008.121962.

Zambrano N.R., Lubensky I.A., Merino M.J., Linehan W.M., McClellan M.W. Histopathology and molecular genetics of renal tumors: toward unification of a classification system. J. Urol. 1999. No. 163. P. 1246–1258. doi: 10.1016/S0022-5347(05)68259-6.

Rini B.I., Campbell S.C., Escudier B. Renal cell carcinoma. Lancet. 2009. Vol. 373, No. 9669. P. 111–1132. doi: 10.1016/S0140-6736(09)60229-4.

Katz M.E., McCormick F. Signal transduction from multiple Ras effects. Current Opinion in Genetics & Development. 1997. Vol. 7, No. 1. P. 75–79. doi: 10.1016/S0959-437X(97)80112-8.

Liu L., Tommasi S., Lee D.H., Dammann R., Pfeifer G.P. Control of microtubule stability by the RASSF1A tumor suppressor. Oncogene. 2003. Vol. 22, No. 50. P. 8125–8136. doi: 10.1038/sj.onc.1206984.

Dammann R., Li C., Yoon J.H., Chin P.L., Bates S., Pfeifer G.P. Epigenetic inactivation of RAS association domain family protein from the lung tumor suppressor locus 3p21.3. Nat Genet. 2000. Vol. 25, No. 3. P. 315–319. doi: 10.1038/77083.

Yamamoto N., Kuroiwa T., Katakura A., Shibahara T., Choudhury C. Loss of Heterozygosity (LOH) on Chromosome 2q, 3p and 21q in Indian Oral Squamous Cell Carcinoma. Bull Tokyo Dent Coll. 2007. Vol. 48, No. 3. P. 109–117. doi: 10.2209/tdcpublication.48.109.

Trimeche M., Braham H., Ziadi S., Amara K., Hachana M., Korbi S. Investigation of allelic imbalances on chromosome 3p in nasopharyngeal carcinoma in Tunisia: High frequency of microsatellite instability in patients with early – onset of the disease. Oral Oncology. 2008. Vol. 44. P. 755–783. doi: 10.1016/j.oraloncology.2007.10.001.