Походження, доместикация і породи собак

  • А. М. Хохлов
  • В. О. Орєхова

Анотація

Мета. Із 8 тисяч видів ссавців собака – перша приручена і одомашнена тварина. Археологи, вивчаючи процес еволюції людини і обробляючи розкопки її давніх стоянок, знаходили кісткові останки тварин, якими ця людина харчувалася, і кісткові останки тварин, які жили поблизу стоянок. У первісних племен першою прирученою твариною був вовк. Цей процес почався в епоху мезоліту 12–15 тисячоліть тому. В міру доместикації популяції вовків з’явилося безліч аборигенних, перехідних і заводських порід собак. Методи. Використовуючи морфологічні, біохімічні і генетичні методи досліджень, ученим вдалося встановити геном і каріотип дикого європейського вовка і домашньої собаки. Результати. Доместикація – це процес історичного перетворення диких тварин у домашніх. Сьогодні, ґрунтуючись на дослідженнях генетики, цитології та спеціальних експериментах, дослідники-кінологи дійшли висновку, що тільки вовк є прямим предком сучасних собак. Це підтверджується тим, що у вовка і собаки 78 хромосом, а під час спарювання їх між собою отримуємо плодовите потомство. Одомашнення собак – процес складний. Оскільки за доместикації собак відбувалась адаптація до нових умов в неволі, то тут мали значення вже відомі нам генетичні механізми – мутації, рекомбінації, прихований резерв спадковості, прямий ефект відбору і підбору. Висновки. Нашими дослідженнями доведено, що процес породотворення у собаківництві, який виник як підсумок доместикації і мікроеволюції тварин, супроводжувався спеціалізацією і генетичною диференціацією порід собак.

Ключові слова: вовк, собака, доместикація, каріотип, порода.

Посилання

Khasanova R.A. Dekoratyvnoe sobakovodstvo. Tashkent: Mekhnat, 1990. 256 p.

Burlaka V.A., Horal′skyĭ L.P., Zasekin D.A. ta in. Kinolohii͡a: Utrymanni͡a, hodivli͡a, dresyruvanni͡a sobak. Z͡hytomyr: Z͡hNAEU, 2013. 512 p.

Zubko V.N. Vse o sobakakh. Moskva: Era, 1992. 313 p.

Boholi͡ubskyĭ S.N. Proyskhoz͡hdenye y preobrazovanye domashnykh z͡hyvotnykh. Uchebnoe posobye. Moskva: Sovetskai͡a nauka, 1959. 593 p.

Vlasov N.N., Kamernyt͡skyĭ A.V., Medvedeva Y.M. Okhotnych′e sobakovodstvo. Moskva: Ahropromyzdat, 1990. 239 p.

Tyra I͡u. Pochty vse o sobakakh. Khar′kov: TOV PNF «Enerhoresurs», 2003. 384 p.

Husev V., Huseva E. Kynolohyi͡a. Posobye dli͡a ekspertov y vladel′t͡sev plemennykh sobak. Moskva: OOO «Akvaryum-Prynt», 2006. 232 p.

Slymak K., Dukhaĭ Ĭ. Okhotnych′y sobaky. Moskva: Lesnai͡a promyshlennost′, 1986. 335 p.

Khokhlov A.M., Baranovskyĭ D.Y. Prot͡sess domestykat͡syy y voznyknovenye myrovykh t͡sentrov odomashnyvanyi͡a z͡hyvotnykh. Faktory eksperymental′noï evoli͡ut͡siï orhanizmiv. Kyiv: Lohos, 2017. Vol. 21. P. 261–269.

Shchehlov E.V., Popov P.P., Mel′nyk E.K. Henetyka y razvedenye sobak. Moskva: Kolos, 2004. 111 p.

Kharenko M.I., Khomyn S.P. ta in. Fiziolohii͡a ta patolohii͡a rozmnoz͡henni͡a dribnykh tvaryn. Navchal′nyĭ posibnyk. Sumy: Kozat͡s′kyĭ Val, 2005. 554 p.

Brauer M. Vsehda ri͡adom. Knyha o sobakakh. Moskva: Ahropromyzdat, 1991. 271 p.