Чутливість гібридів соняшнику до нових рас вовчка

  • С. Г. Хаблак
  • Я. А. Абдуллаева
  • Л. О. Рябовол
  • Я. С. Рябовол
DOI: https://doi.org/10.7124/FEEO.v23.1006

Анотація

Мета. Вивчення расового складу вовчка на посівах соняшнику в умовах північної частини Степу України. Методи. Оцінку на стійкість гібридів і ліній-тестерів соняшнику до вовчка проводили за модифікованою ґрунтовою методикою. Результати. Популяція вовчка, яка паразитує на полях соняшнику, має високу ступінь вірулентності, яка долає імунітет кращих гібридів вітчизняної та іноземної селекції, стійких до E, F і G рас цього паразита. Висновки. Поява нових дуже агресивних рас вовчка (Е, F і G) свідчить про важливу необхідність вирішення завдання зі створення селекційного матеріалу, стійкого до нових рас цієї рослини-паразита. Інтенсивне накопиченням у посівах соняшнику паразита рас Е, F і G пов'язано з порушенням сівозмін і насиченням полів гібридами цієї культури, стійкими в основному до 4 (D) і 5 (E) рас паразита.

Ключові слова: Оrobanche сumana Wallr., раса, соняшник, гібрид, коренева система, кореневі виділення, сріголактони.

Посилання

Burlov V.V. Efficiency of org genes in providing sustainability of sunflower to new rabies (Orobanche cumana Wallr.). Selection and seed production. 2010. Vol. 98. P. 28–37.

Yoneyama K., Xie X., Kisugi T., Nomura T., Sekimoto H., Yokota T. et al. Characterization of strigolactones exuded by Asteraceae plants. Plant Growth Regul. 2011. Vol. 65. P. 495–504. doi: 10.1007/s10725-011-9620-z

Reinhardt D. Programming good relations: development of the arbuscular mycorrhizal symbiosis. Curr. Opin. Plant Biol. 2007. Vol. 10. P. 98–105. doi: 10.1016/j.pbi.2006.11.001

Bonfante P., Genre A. Plants and arbuscular mycorrhizal fungi: an evolutionary-developmental perspective. Trends Plant. 2008. Vol. 13. P. 492–498. doi: 10.1016/j.tplants.2008.07.001

Bouwmeester H.J., Roux C., Lopez-Raez J.A., Bécard G. Rhizosphere communication of plants, parasitic plants and AM fungi. Trends Plant Sci. 2007. Vol. 12. P. 224–230. doi: 10.1016/j.tplants.2007.03.009

Albrecht H., Yoder J.I., Phillips D.A. Flavonoids promote haustoria formation in the root parasite Triphysaria versicolor. Plant Physiol. 1999. Vol. 119. P. 585–591. doi: 10.1104/pp.119.2.585

Brewer P.B., Koltai H., Beveridge C.A. Diverse roles of strigolactones in plant development. Mol. Plant. 2013. Vol. 6. P. 18–28. doi: 10.1093/mp/sss130.

Conn C.E., Bythell-Douglas R., Neumann D., Yoshida S., Whittington B., Westwood J.H., et al. Convergent evolution of strigolactone perception enabled host detection in parasitic plants. Science. 2015. Vol. 349. P. 540–543. doi: 10.1126/science.aab1140

Waters M.T., Scaffidi A., Moulin S.L., Sun Y.K., Flematti G.R., Smith S.M. A Selaginella moellendorffii ortholog of KARRIKIN INSENSITIVE2 functions in Arabidopsis development but cannot mediate responses to karrikins or strigolactones. Plant Cell. 2015. Vol. 27. P. 1925–1944. doi: 10.1105/tpc.15.00146

Kukin V.F. A method for assessing sunflower resistance to broomrape. Protection of plants from pests and diseases. 1960. No. 7. P. 39.

Dospekhov B.A. Methodology of field experience (with the basics of statistical processing of research results). M.: Agropromizdat, 1985. 351 p.

Lakin G.F. Biometriya. Moskva: Vysh. shk., 1990. 352 p.

Beilin I.G. Flower half parasites and parasites. Moskva: Science, 1968. 118 p.

Antonova T.S. The development of haustoria broomrape in the sunflower in the roots of immune and affected forms of sunflower. Botanich. journal. 1978. No. 7. P. 1025–1029.

Kaya Y., Evci Y., Pekcan V., Gucer T. Determining new broomrape infested areas, resistant lines and hybrids in Trakya region of Turkey. Helia. 2004. № 27. P. 211–218. doi: 10.2298/HEL0440211K