Вплив трофічних, осмотично активних та гелеутворювальних компонентів живильного середовища на прямий ембріоїдогенез у культурі пиляків in vitro ярого ячменю

О. В. Білинська, П. Г. Дульнєв

Анотація


Мета. Ембріоїдогенез, або соматичний ембріогенез, є найбільш ефективним шляхом регенерації рослин у культурі in vitro клітин, тканин та органів. Мета досліджень полягала у визначенні впливу на частоту прямого ембріоїдогенезу у культурі пиляків in  vitro ярого ячменю трофічних та осмогенних речовин індукційного живильного середовища і встановленні механізму стимулювальної дії на морфогенез хімічно модифікованого крохмалю за його використання як гелеутворювача замість агар-агару. Методи. Пиляки лінії ДГ00-126 культивували на живильних середовищах, які містили солі макро- і мікроелементів відповідно за прописами N6 та MS, фізіологічно активні речовини, мальтозу або манітол (0,3 М), агар-агар або хімічно модифікований крохмаль Д-5аМ. Результати. Підтверджено позитивний вплив поєднання мальтози і хімічно модифікованого крохмалю на процеси індукції й регенерації у культурі пиляків ярого ячменю. Встановлено, що манітол не підтримує процеси росту і розвитку у пиляковій культурі та ембріокультурі ярого ячменю, але й не є токсичним. Висновки. Необхідною умовою забезпечення високої ефективності індукційних процесів у культурі пиляків ярого ячменю є наявність у середовищі мальтози − низькомолекулярного компонента, що має водночас трофічну і осмогенну активність.

Ключові слова: Hordeum vulgare L., культура пиляків in vitro, мальтоза, манітол, ембріоїдогенез, регенерація.


Повний текст:

PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.