Мінливість у послідовності гена Glu1 у популяціях пирію середнього як можлива адаптивна ознака

М. З. Антонюк, Т. С. Єфіменко, Т. К. Терновська

Анотація


Мета. Порівняння структури генів Glu, виділених із рослин Th. intermedium, вирощених за різних мікрогеографічних умов. Методи. ПЛР ДНК зразків пирію з праймерами до ділянок генів Glu-1Dx та Glu-1Dy; сиквенс та порівняльний аналіз поліморфних ампліконів та послідовностей із баз даних Результати. Центральні фрагменти генів Glu-1Dx та Glu-1Dy рослин пирію середнього, що зростали за різних мікрогеографічних умов, характеризуються значними відмінностями у порівнянні з послідовностями генів Aegilops tauschii (Glu-1Dx), Thinopyrum intermedium (Glu-1St#2x), Triticum aestivum (Glu-1Dy), наявних у базах даних. Для обох генів у наявності точкові мутації інсерцій та делецій, які перетворювали глутамінові триплети, характерні для запасних білків, на стоп-кодони; вони спричинюють появу кодонів для цистеїну, метіоніну та проліну, амінокислот, від яких залежить поверхневий заряд білка, гідрофобні/гідрофільні властивості, щільність конформації, стабільність структури. Висновки. Зміни у будові високомолекулярних глютенінів, які спричинюються зареєстрованими мутаціями, можуть впливати на здатність протеаз ефективно їх розщеплювати, що впливає на швидкість проростання насінин. Стратегія повільного проростання зернівок може бути одним із механізмів виживання дикорослого злаку Thinopyrum intermedium за неспринятливих умов довкілля.
Kлючові слова: Thinopyrum intermedium, Glu-1Dх, Glu-1Dy, сиквенси, точкові мутації, стоп-кодони.


Повний текст:

PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.