Характеристики Чернігівської популяції за даними прізвищ

М. Ю. Горпинченко, Л. О. Атраментова

Анотація


Мета. Було проаналізовано популяції Чернігівської області, а також здійснено порівняння їх з уже вивченими, щоб з’ясувати, як змінюється здатність прізвищ диференціювати популяції районного рівня в областях із різною географічною локалізацією. Методи. Використовуючи квазігенетичний маркер – прізвищ, – отримано генетичні показники популяцій Чернігівської області районного і обласного рівнів; проведено їх порівняння з аналогічними показниками популяцій Полтавської (географічно центральної) й Одеської (географічно прикордонної) областей. Результати. Чернігівська область є прикордонною, але базовий показник – індекс ізонімії в ній вищий (І=4,57×10-4), ніж в прикордонній Одеській області, а також більший, ніж в центральній – Полтавській. Показник інбридингу в загальній чернігівській популяції становить Fst=11,43×10-5. Показник ефективності міграції складає v=17,37×10-4 і займає проміжне місце між Полтавською й Одеською популяціями. Значення показника Н загалом для області складає 13,24, показник надмірності розподілу прізвищ R=34,67. Висновки. Проведене дослідження доповнює картину генетичної своєрідності українських популяцій. Генетичні характеристики чернігівської популяції, її відмінність від раніше вивчених центральної полтавської і прикордонної одеської пояснюються розташуванням Чернігівської області, особливостями ландшафту, етнічною і громадянською приналежністю населення, що географічно контактує.
Ключові слова: квазігенетичні маркери, популяція, ізонімія, інбридинг, міграція.


Повний текст:

PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.