Ефекти генів контролю темпів розвитку рослин у формуванні індивідуальної продуктивності пшениці і сої

О. А. Авксентьева, А. И. Зубрич, М. С. Васильченко, В. В. Шулик

Анотація


Мета. Дослідити ефекти генів контролю темпів розвитку рослин Triticum aestivum L. та Glycine max (L.) Merr. на швидкість переходу до генеративного розвитку та формування індивідуальної продуктивності в ізогенних за даними генами ліній пшениці і сої. Методи. Експерименти проводили в польових умовах, визначали тривалість періодів сходи колосіння (ПСК) у пшениці, сходи цвітіння (ПСЦ) і дозрівання (ПСД) в ізоліній сої, а також елементи структури індивідуальної продуктивності. Результати. Показано, що в умовах природного довгого дня (16 годин) швидше до колосіння переходили рослини пшениці з генотипами VRN-А1А, VRN-D1а, PPD-a1А і PPD-D1a. У ізоліній сої наявність домінантних алелів генів Е-серії збільшувала тривалість періодів ПСЦ і ПСД. Максимальними показниками елементів продуктивності характеризувалися ізолінії, які розвивалися більш швидкими темпами. Висновки. Гени контролю темпів розвитку рослин пшениці м'якої та сої культурної, визначаючи строки переходу до генеративного розвитку, детермінують їх продуктивність.

Ключові слова: Triticum aestivum L., Glycine max (L.) Merr., гени VRN, PPD, EE, темпи розвитку, продуктивність.


Повний текст:

PDF (Russian)

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.