Когнітивна еволюція або когнітивний онтогенез?

  • О. М. Міхєєв Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Україна, 03143, г. Киев, ул. акад. Заболотного, 148

Анотація

У статті обговорюється ідея того, що нейроеволюція людського мозку може стати універсальним об’єктом для вивчення біологічної еволюції. Головним в нейроеволюції індивідуума було виникнення свідомості, тобто здатність генерувати інформацію про інформацію. Інтелектуальне розвиток індивіда — це процес і результат інтелектуальної адаптації — чим більше кількість рівнів керування використовує людину, тим вищий її о інтелектуальний рівень. Ця обставина дозволяє обґрунтувати думку про те, що, фактично, когнітивна еволюція людського мозку була замінена або зведена до когнітивного онтогенезу. Надлишковість мозку дозволяє йому формувати і реструктурувати нейронні мережі, що відображають особистий ментальний досвід людини. Показано, що в нервовій системі дорослої людини в процесі навчання експресія генів, на відміну від ембріональної, включена в механізми самоорганізації поведінкових функціональних систем, що ставить морфогенез в мозку при навчанні під контроль когнітивних процесів. Ймовірно, найбільшу здатність до епігенетичних перебудов мають дзеркальні нейрони. У кінцевому рахунку існує спеціалізація (вторинна «когнітивна» диференціація) нейронів, що дозволяє індивідууму адаптуватися до соціальних ментальних проявів інших людей і себе.

Ключові слова: нейроеволюція, когнітивний онтогенез, ментальна адаптація, дзеркальні нейрони.

Посилання

Anokhin K.V. Molekuliarnaia genetika razvitiia mozga i obucheniia: na puti k sintezu. Annals of the Russian academy of medical sciences. 2001. No 4. P. 30-35.

Gippenreyter Yu.B. Vvedenie v obshchuiu psikhologiiu. Moskva: Izd-vo MGU. 1988. P. 34-47

Dubrovskiy D.I. Zachem subektivnaia realnost, ili “Pochemu informatsionnye protsessy ne idut v temnote”? (Otvet D. Chalmersu). Dubrovskiy D. I. Soznanie, mozg, iskusstvennyy intellekt. M.: Strategiia-Tsentr, 2007. P. 139–163.

Dubrovskiy D.I. The Mind-Brain Problem: The informational approach. Knowledge. Understanding. Skill. 2013. No 4. P. 92-98.

Lekiavichus E. Elementy obshchey teorii adaptatsii. Vilnius: Mokslas, 1986. 273 p.

Otrazhenie, poznanie, logika. Sofiia: Nauka i iskusstvo. 1973. 528 p.

Palmer D., Palmer L. Sekrety povedeniia Homo sapiens. Evoliutsionnaia psikhologiia. Moskva: Praym-Evroznak, 2007. 384 p.

Chernigovskaia T.V. “Prior to any learning acquired their traits...” Human brain results from language. Logos, 2014. No 1 (97). P. 80-96.

Chernigovskaya T.V. Mirror brain systems, concepts and language: the price for anthropogenesis. Russian Journal of Physiology. 2006. Vol. 92(1). P. 84-99.

Chernigovskaya T.V. From animal communication to human language and cognition: Evolution or revolution? Russian Journal of Physiology. 2008. Vol. 94(9). P. 1017-1028.

Rizzolatti G., Craighero L. The mirror-neuron system. Annu. Rev.Neurosci. 2004. Vol. 27. P.169-192.