Професор Ю.П. Мірюта – педагог і вчений (до 110-річчя від дня народження)

  • Ю. М. Мішкуров Уманський національний університет садівництва, Україна, 20305, Черкаська обл., м. Умань, вул. Інститутська, 1
  • Ф. М. Парій Уманський національний університет садівництва, Україна, 20305, Черкаська обл., м. Умань, вул. Інститутська, 1
  • Н. Ю. Мірюта Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Україна, 03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150

Анотація

Висвітлено, поряд з відомими, нові біографічні та архівні матеріали про навчання, педагогічну та наукову діяльність видатного українського генетика із вавиловської плеяди вчених професора Юрія Петровича Мірюти, незалежного борця за класичну генетику у період «лисенківського» свавілля у 40–50-ті роки ХХ століття та активного учасника відродження генетики у кінці 60–70-х років в Україні. Наведена інформація про те, як Уманський національний університет садівництва увіковічив свого випускника і викладача 1924–1930 років, який зробив величезний внесок у розвиток вітчизняної генетики, розробку науково-генетичних методів практичної селекції.

Ключові слова: Ю.П. Мірюта, історія генетики, Уманський сільськогосподарський інститут, викладання генетики, міжнародна конференція, тематична виставка.

Посилання

Архів Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН України «Автобіографія, матеріали особової справи професора Ю.П. Мірюти» (18.09.2013, № 01-11/746).

Сірополко С. Історія освіти в Україні. Шляхи виховання і навчання / Укр. загальна енциклопедія. Т. 2. Львів, 1935. С. 127–131.

Кузнецов В.А., Кузнецова Н.В., Профессор Юрий Петрович Мирюта: Жизнь и научно-педагогическая деятельность (25.02.1905 – 22.10.1976) / Мірюта Ю.П. видатний генетик вавиловської плеяди вчених (до 110 річчя від дня народження). За ред. Парій Ф.М. Умань: ВПЦ «Візаві», 2015. С. 28–72.

Богуславський М.В. ХХ век российского образования. М., 2002. 336 с.

Перцев В.В. Гимназическое образование в дореволюционной России (вторая половина XIX века – ХХ века). Концепт. 2013. №1.

Василькович Г.В. Шкільництво в Україні (1905-1920 рр.). К., 1996. С. 259–260.

Софронов М.Е. Садовый факультет Уманского агротехникума. Вісник плодівництва, виноградарства та городництва. 1926, №7. С. 303–313.

Софронов М.Є. О постановке преподавания плодоводства в высших сельскохозяйственных институтах. Плодоводство. 1903, №4. С. 279–284.

Белоус И.И., Белоус И.И. Уманский сельскохозяйственный институт. К.: Вища школа, 1976. С 32–40, 62.

Мишкуров Ю.Н. Очерк истории кафедры генетики, селекции растений и биотехнологии и преподавание генетики в Уманском ВУЗе. Зб. наук. праць УНУС. 2013. Вип. 83. С. 289–300.

Мишкуров Ю.Н. К вопросу преподавания генетики в Уманском ВУЗе. Тези доповідей міжнародної наукової конференції «Генетика і селекція: досягнення та проблеми», 18-20 березня 2014 р. Умань, 2014. С. 7–8.

Глазко В.И. Николай Иванович Вавилов и его время. Хроника текущих событий. К.: РА NOVA, 2005. С. 165–193, 255–275.

Осадчий Н.П. Из истории Каменской сельскохозяйственной школы. Былое: Историко-краеведческий журнал. 1933. № 4–5. С. 26–31.

Галевиус Ф.К. Совхозы в системе социалистического строительства. Л., 1928. 18 с.

Чешко В.Ф. Наука и государство: методологический анализ социальной науки (Генетика и селекция в России и Украине в советский период): дис. д-ра филос. наук: 09.00.09. Харьков, 1998. 439 с.

Яхчев М. Из истории создания и развития вышей и средней школы в Таджикистане / Из истории культурного строительства Таджикистана. Душанбе, 1968. Вып. 1. 172 с.

Парій Ф.М. Професор Ю.П. Мірюта – видатний генетик вавиловської плеяди вчених. Вісник Укр. тов. генетиків і селекціонерів. 2005. Т. 3, № 1–2. С. 215–220.

Астахова О.О. Почему так говорил директор. Природа. 1987. №10. С. 45.

Мішкуров Ю.М., Парій Ф.М. Пам'яті академіка Миколи Івановича Вавилова / Зб. Наук. Праць Уманського національного університету садівництва. Умань: Агрономія, 2014. Вип. 86 (частина 1). С. 241–244.

Бахтеев Ф.Х. Николай Иванович Вавилов: 1887-1943 / Отв. ред. акад. Д. К. Беляев, член-кор. АН СССР И. А. Рапопорт, академик М. Х. Чайлахян. Новосибирск: Наука, 1987. С. 56–165, 198–219.

Захаров И.К., Шумный В.К. К 100-летию со дня рождения генетика и селекционера Юрия Петровича Мирюты. Вестник ВОГИС. 2005. Т. 9, № 1. С. 73–78.

Мирюта Ю.П. К генетике пола у растений (экспериментировано на Spinacea oleracea L.). Изв. АН СССР. Сер. биол. 1936. № 4. С. 843–850.

Николай Иванович Вавилов. № 598. В специальную аспирантуру Академии Наук СССР. 16 марта 1937 г. / Научное наследство. Т. 10. М., 1987. С. 338–339.

Мирюта Ю.П. Истинно индивидуальный отбор у зерновых и масличных культур. Тр. Одесского СХИ. Одесса, 1947. Т. 4. С. 51–61.

Мирюта Ю.П. Цитогенетическая возможность закрепления гетерозиса. К.: Урожай, 1966. 45 с.

Захаров И.К. Шумный В.К. Мирюта Юрий Петрович К 100-летию со дня рождения (25.02.1905 – 22.10.1976). Генетика. 2005. Т. 41, №3. С. 286–288.

Стельмах А.Ф. Чи могло бути порозуміння між положеннями класичної генетики та «Мічурінської біології»? Тези доповідей міжнародної наукової конференції «Гетерозис: досягнення та проблеми (присвячено 110-річчю від дня народження видатного генетика Ю.П. Мірюти)», 18-20 березня 2015 року. Умань: ВПЦ «Візаві», 2015 – 138 с.

Kuznetsov V.A. Odessa period of life and education and research activity of professor Miryuta Y. (1905-1976). European Science and Technology. Vol. I. P. 91–99.