Генетичні та епігенетичні детермінанти радіаційного канцерогенезу

Анотація

У зв’язку з негативними наслідками Чорнобильської катастрофи проблема виникнення радіогенного раку є надзвичайно актуальною. Визначальну роль в ініціації радіаційного канцерогенезу відіграє нестабільність геному. Детально розглянуто генетичні та епігенетичні детермінанти виникнення раку радіаційного канцерогенезу, що аргументує необхідність обґрунтованого пошуку маркерів підвищеного канцерогенного ризику. В низці досліджень відмічається невизначеність в оцінці канцерогенного ризику в результаті дії на організм людини іонізуючих випромінювань в малих дозах. Радіаційно-індукована інактивація генів-супресорів здійснюється шляхом утворення делецій, а активація протоонкогенів – точкових мутацій або хромосомних перебудов. Останні можуть грати більш важливу роль у розвитку радіаційного канцерогенезу. Підвищення індивідуальної радіаційної чутливості на генетичному рівні порівняно із середніми популяційними показниками є фактором високого канцерогенного ризику. У цьому зв’язку доцільно проводити довгостроковий цитогенетичний моніторинг з використанням G₂-radiation sensitivity assay серед мешканців радіаційно-забруднених територій України.

Ключові слова: іонізуючі  випромінювання, радіаційний канцерогенез, генетичні та епігенетичні детермінанти, онкогени, хромосоми, індивідуальна радіаційна чутливість.