Внесок генів системи детоксикації ксенобіотиків в ризик розвитку афективних розладів

  • Н. Н. Левкович ДУ «Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН» Україна, 04114, Київ, вул. Вишгородська, 67
  • Н. Г. Горовенко Національна Медична Академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Україна, 04112, Київ, вул. Дорогожицька, 9

Анотація

Мета. Метою роботи було оцінити внесок поліморфних варіантів G1934A, G681А, С430Т, А1075С та С3435Т генів CYP2D6, CYP2C19, CYP2C9 та MDR1 в ризик розвитку афективних розладів. Методи. У 144 хворих з афективною патологією та 106 здорових людей групи контролю було проведено генотипування за основними поліморфними варіантами генів, що кодують ферменти детоксикації ксенобіотиків. Генотипування проводилося з використанням методів алель-специфічної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів (ПДРФ). Результати. Виявлено, що наявність генотипу 3435ТТ гена MDR1 збільшує ризик розвитку афективних розладів в 2 рази, а алель 3435С в гомо- чи гетерозиготному стані має протективне значення. Проведено аналіз поєднань генотипів за досліджуваними поліморфними варіантами генів CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6 та MDR1. Доведено, що вагомий внесок у ризик розвитку АР вносять хворі з дебютом захворювання до 25 років. Висновки. Визначено, що для прогнозування ризику розвитку АР найбільш інформативним серед решти досліджуваних, є поліморфний варіант С3435T гена MDR1. Генотип 3435ТТ за поліморфним варіантом С3435Т гена MDR1 вносить вагомий внесок у ризик розвитку АР, а в поєднанні з генотипами інших генів, що кодують ферменти системи ДК, цей ризик достовірно збільшується. Генотип 3435СТ проявляє протективний ефект у ризику розвитку АР.

Ключові слова: поліморфізм, афективні розлади, детоксикація.