Роль генетичного поліморфізму в еволюції: концепція неодарвінізму

  • Ю. В. Вагин Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Україна, 03680, Київ, вул. Заболотного, 150

Анотація

У процесі багаторічних досліджень неодарвіністів виявлений високий рівень генетичного поліморфізму природних популяцій різних представників еукаріотів. Встановлене, що його поширення обумовлене, головним чином, адаптаційною перевагою гетерозиготних особин. Виявлена залежність генетичного поліморфізму від ряду біотичних і абіотичних факторів, таких як внутрішньопопуляційна конкуренція особин, різноманітність еконіш, кліматичні особливості. Особливий інтерес представляють дані, що вказують на зв'язок генетичного поліморфізму з поведінкою таких поведінкових ознак, як соціальна домінантність, конкуренція за їжу, «перемоги у сватанні», оскільки поведінка особин, як правило, визначає хід і напрямок еволюційного процесу. Його провідна роль чітко позначилася при розробці «біологічної» концепції виду та «балансової» гіпотези, що розглядає механізми формування генофонду популяцій. Усе вищесказане не залишає сумнівів у найважливішому значенні генетичного поліморфізму для еволюції організмів.

Ключові слова: генетичний поліморфізм, гетерозис, неодарвінізм, адаптація, еволюція, «біологічна» концепція виду, «балансова» гіпотеза.