Короткий життєпис К. Малліса такий: отримав ступінь бакалавра наук в галузі хімії в Технологічному інституті Джорджії (Georgia Institute of Technology) в 1966 році, ступінь доктора філософії у галузі біохімії - в Університеті Каліфорнії (University of California) в 1972 році, де читав лекції з біохімії до 1973 року. У тому ж році став постдокторантом з педіатричної кардіології в Медичній школі Університету Канзаса (University of Kansas Medical School), з акцентом в області фізіології легеневих судин. У 1977 році розпочав дворічну докторську роботу з фармацевтичної хімії в Університеті Каліфорнії (University of California). В 1979 році приєднався до корпорації «Cetus Corp.» в Емервіллі (Каліфорнія, США) в якості хіміка ДНК. Протягом семи років досліджував синтез олігонуклеотидів, що привело його до винаходу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). У 1986 році призначений відповідальним за молекулярну біологію в корпорації «Xytronyx, Inc» в Сан-Дієго, де зосередив роботу на ДНК і фотохімії. У 1987 році почав консультації з хімії нуклеїнових кислот для десятка корпорацій («Angenics», «Cytometrics», «Eastman Kodak», «Abbott Labs», «Milligen / Biosearch») та спеціалізованих лабораторій. В 1993 році отримав Нобелівську премію з хімії за винахід полімеразної ланцюгової реакції. Після цього він залишив і виробництво, і науку, оселився в Каліфорнії на березі океану, де займався віндсерфінгом і (у вільний час) приватним науковим консультуванням.

Концептуально розроблений К. Маллісом метод ПЛР зробив революцію в сучасній молекулярній біології. А незабаром ПЛР знайшла множинні застосування в областях, дуже далеких від академічної науки. Цей метод у тисячі разів спростив, прискорив і здешевив процес виділення специфічного фрагмента ДНК.

Відкриття ПЛР-ампліфікації – одного з монументальних наукових методів ХХ століття – це блискучий приклад епохального винаходу, зробленого геніальним одинаком.

Зараз ПЛР – це рутинний лабораторний метод. І кожна постановка ПЛР (а їх мабуть десятки тисяч кожного дня) – це пам’ять про її винахідника.

Президія Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова
Підготувала доктор біол. наук Н.Е. Волкова