25 червня 2018 року відзначила свій 80-річний ювілей доктор сільськогосподарських наук Лариса Антонівна Бурденюк-Тарасевич.

Лариса Антонівна Бурденюк-Тарасевич, доктор сільськогосподарських наук, головний науковий співробітник лабораторії селекції зернових культур Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, народилася 25 червня 1938 року у Києві.

У 1950 році запропонували місце завідуючого кафедрою хірургії Білоцерківського сільськогосподарського інституту батькові, доктору ветеринарних наук Антону Федоровичу Бурденюку, тому родина Лариси Антонівни переїхала до міста Біла Церква.

Після десятирічної школи, яку закінчила з медаллю, вступила до Білоцерківського сільськогосподарського інституту, свідомо обравши агрономічний факультет.

Під час навчання в  інституті (БСГІ) приймала участь в науковому гуртку  на кафедрі ботаніки. Завдяки завідувачу кафедрою ботаніки, професору Олександру Олександровичу Табенцькому, який вів цей гурток, Лариса Антонівна обрала свій життєвий шлях і стала науковцем. Тоді, під його керівництвом, виконувала дослідження з вивчення впливу на цукрові буряки ростових речовин. Результатом цих досліджень, у 1958 році, стала премія і Грамота Міністерства освіти Української РСР (витяг з наказу №418 від 27.10.1958р.). на конкурсі студентських робіт.

По закінченні інституту в 1960 році, Лариса Антонівна працювала молодшим науковим співробітником на Білоцерківській дослідній станції під керівництвом Ольги Кирилівни Коломієць. Надзвичайно важливим спадком тих років є знайомство з методикою селекційного процесу та агротехнікою польових культур.

З 1963 р. по 1966 р. навчалася в аспірантурі при БСГІ під керівництвом професора І.Г. Пушкарьова і захистила кандидатську дисертацію по спеціальності селекція. В своїй дисертаційній роботі вперше довела відсутність виродження сортів у результаті самозапилювання, що протирічило поширеній на  той час теорії Т.Д. Лисенко.

У 1966 році вже кандидатом наук, повернулася на станцію у відділ зернових культур. Завідував відділом селекції і насінництва зернових культур Білоцерківської дослідно-селекційної станції видатний селекціонер, доктор сільськогосподарських наук, професор Андрій Андрійович Горлач. Запрошуючи Ларису Антонівну на роботу, Андрій Андрійович насправді шукав учня і продовжувача його справи, адже йому на той час уже було близько 70 років.

Під керівництвом А.А. Горлача почала наукові дослідження по селекції озимої пшениці. Основні напрямки роботи: наукова розробка методів селекції сортів озимої пшениці на підвищену адаптивність до несприятливих умов зимівлі, посухо- і зимостійкість, стійкість до проростання на пні, підвищену резистентність до основних листкових хвороб, кореневої гнилі і фузаріозу колоса з одночасним підвищенням генетичного потенціалу продуктивності та високих хлібопекарських якостей.

Уже 30 років вивчає зміни спадковості пшениці озимої, яка в 1986-1987 роках зазнала впливу радіаційного опромінення в зоні відчуження ЧАЕС. Лариса Антонівна створила колекцію радіомутантів, яка нині налічує понад 3 тисячі номерів. Багато з них є джерелами цінних ознак, які залучаються до селекційного процесу для створення якісних і високопродуктивних сортів пшениці м’якої озимої. Нині із залученням вихідного матеріалу  одержаного із чорнобильських мутантів створено та занесено до Державного реєстру України 8 сортів пшениці озимої. Це сорти: Царівна, Романтика, Лісова пісня, стійкий до льодяної кори Либідь, високопосухостійкі сорти Ясочка і Зорепад білоцерківський. Серед них сорт Відрада, який має підвищену стійкість до хвороб і посухи, надсильний за якістю (білок 19%, клейковина 45%, ІДК 75 од., сила борошна 649 о.а та об’єм хліба 1450 мл) і рекомендований для органічного землеробства.

На Державному випробуванні знаходяться два сорти T. spelta L.: Евріка та Спельта безоста, які створені в результаті відбору з матеріалів нестабільного мутагенезу чорнобильських радіомутантів.

Наразі Лариса Антонівна співробітничає з японськими вченими Ібаракського університету по вивченню тривалої дії радіаційного опромінення на спадковість пшениці. В співавторстві з японськими вченими відкрила наявність нової морфологічної ознаки у мутації гексаплоїдної пшениці falseglume.

У 2001 році захистила докторську дисертацію на тему: «Методи селекції сортів озимої м'якої пшениці з підвищеною адаптивністю до умов Лісостепу і Полісся України».

Бурденюк-Тарасевич Л.А. автор понад 100 наукових праць, в тому числі в зарубіжних виданнях: Канади (1991), Австралії (2008), Австрії (2009), Росії (2012) та Нідерландів (2017), а також виступала з доповідями на Міжнародних  симпозіумах у Канаді, Австрії та Росії.

Під керівництвом Л.А. Бурденюк-Тарасевич створено 30 інтенсивних цінних та сильних за хлібопекарськими якостями сортів озимої м'якої пшениці, 22 з яких нині занесено до Реєстру сортів рослин України і широко висіваються в Лісостеповій та Поліській зонах України. Авторству Лариси Антонівни належать якісні та продуктивні сорти: Білоцерківська 177, БЦ 47,  БЦ 18, Веселка, БЦ напівкарликова, Олеся, Перлина лісостепу, Елегія, Ясочка, Либідь, Царівна, Лісова пісня, Романтика, Щедра нива, Чародійка білоцерківська, Зорепад білоцерківський, Легенда білоцерківська, Грація білоцерківська Відрада, Водограй білоцерківський, Квітка полів та Муза білоцерківська.

Л.А. Бурденюк-Тарасевич є членом Спеціалізованих вчених рад з захисту дисертацій у Білоцерківському НАУ та в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України. Під її керівництвом виконуються кандидатські і докторська дисертаційні роботи. Л.А. Бурденюк-Тарасевич нагороджена медаллю ім. М. Вавилова(1987 р.), медалями ВДНГ СРСР, почесною грамотою Міністерства аграрної політики України (2005 р.), грамотами Аграрної Академії наук України (1998, 2008, 2012 рр.), Товариства генетиків і селекціонерів СРСР і України, багатьма грамотами обласних і районних державних установ, зайняла 1-е місце у Міжнародній спеціалізованій виставці «Україна зернова-2005» у номінації “Селекціонер року” та одержала Диплом Міністерства аграрної політики України. Рішенням Президії НААН України 20 червня 2018 року одержала Почесну відзнаку НААН.

 

Підготували: А.О. Гагін, канд. с.-г. наук, В.П. Педос, канд. с.-г. наук

 

Колектив Білоцерківської дослідно-селекційної станції
Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України

Президія Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова