Віктор Анатолійович Кунах (до 80-річчя від дня народження)

28 квітня 2026 року свій визначний подвійний ювілей — 80-річчя від дня народження та 60-річчя наукової діяльності — відзначає видатний український учений у галузі біології та біотехнології рослин, Віктор Анатолійович Кунах, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, президент Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова.

Щиро бажаємо ювіляру міцного здоров’я на довгі роки, невичерпної життєвої енергії, гармонії та душевного тепла. Нехай кожен день приносить радість, натхнення та нові ідеї, а Ваша наукова праця й надалі відкриває нові горизонти і надихає учнів та колег. Хай поруч завжди будуть надійні друзі, вдячні учні та люблячі рідні, які підтримують і надихають.

Бажаємо благополуччя, миру, добробуту, щасливих і світлих років життя, нових творчих звершень і здійснення всіх задумів! Нехай Ваша мудрість, досвід і енергія ще довго слугують розвитку української науки та вихованню нових поколінь дослідників.

Детальніше

XXI Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів»

Вельмишановні колеги!

Президія УТГіС запрошує Вас взяти участь у роботі XXІ-ї Міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів», присвяченої 160-річчю від дня народження Нобелівського лауреата Томаса Моргана (Thomas Hant Morgan), 125-річчю від народження академіка НАН України Миколи Гришка та 120-річчю від дня народження професора Петра Шкварнікова, яку заплановано провести 22-25 вересня 2026 р. у м. Кам’янець-Подільський на базі Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

 

Термін прийому матеріалів до збірника "Фактори експериментальної еволюції організмів" подовжено до 1 квітня.

Завантажити Інформаційний лист №1

Download Information letter No1

Дивитися більше

 

 

Короткий життєпис К. Малліса такий: отримав ступінь бакалавра наук в галузі хімії в Технологічному інституті Джорджії (Georgia Institute of Technology) в 1966 році, ступінь доктора філософії у галузі біохімії - в Університеті Каліфорнії (University of California) в 1972 році, де читав лекції з біохімії до 1973 року. У тому ж році став постдокторантом з педіатричної кардіології в Медичній школі Університету Канзаса (University of Kansas Medical School), з акцентом в області фізіології легеневих судин. У 1977 році розпочав дворічну докторську роботу з фармацевтичної хімії в Університеті Каліфорнії (University of California). В 1979 році приєднався до корпорації «Cetus Corp.» в Емервіллі (Каліфорнія, США) в якості хіміка ДНК. Протягом семи років досліджував синтез олігонуклеотидів, що привело його до винаходу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). У 1986 році призначений відповідальним за молекулярну біологію в корпорації «Xytronyx, Inc» в Сан-Дієго, де зосередив роботу на ДНК і фотохімії. У 1987 році почав консультації з хімії нуклеїнових кислот для десятка корпорацій («Angenics», «Cytometrics», «Eastman Kodak», «Abbott Labs», «Milligen / Biosearch») та спеціалізованих лабораторій. В 1993 році отримав Нобелівську премію з хімії за винахід полімеразної ланцюгової реакції. Після цього він залишив і виробництво, і науку, оселився в Каліфорнії на березі океану, де займався віндсерфінгом і (у вільний час) приватним науковим консультуванням.

Концептуально розроблений К. Маллісом метод ПЛР зробив революцію в сучасній молекулярній біології. А незабаром ПЛР знайшла множинні застосування в областях, дуже далеких від академічної науки. Цей метод у тисячі разів спростив, прискорив і здешевив процес виділення специфічного фрагмента ДНК.

Відкриття ПЛР-ампліфікації – одного з монументальних наукових методів ХХ століття – це блискучий приклад епохального винаходу, зробленого геніальним одинаком.

Зараз ПЛР – це рутинний лабораторний метод. І кожна постановка ПЛР (а їх мабуть десятки тисяч кожного дня) – це пам’ять про її винахідника.

Президія Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова
Підготувала доктор біол. наук Н.Е. Волкова