XXI Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів»

Вельмишановні колеги!

Президія УТГіС запрошує Вас взяти участь у роботі XXІ-ї Міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів», присвяченої 160-річчю від дня народження Нобелівського лауреата Томаса Моргана (Thomas Hant Morgan), 125-річчю від народження академіка НАН України Миколи Гришка та 120-річчю від дня народження професора Петра Шкварнікова, яку заплановано провести 22-25 вересня 2026 р. у м. Кам’янець-Подільський на базі Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

 

Термін прийому матеріалів до збірника "Фактори експериментальної еволюції організмів" подовжено до 1 квітня.

Завантажити Інформаційний лист №1

Download Information letter No1

Дивитися більше


 

Періодичні видання УТГіС

Шановні колеги, раді повідомити, що обидва періодичні видання Товариства «Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів» та «Фактори експериментальної еволюції організмів» за результатами розгляду МОН увійшли до оновленого Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б") за спеціальностями Е1 Біологія та біохімія та G21 Біотехнології та біоінженерія кластеру «Біологія, біотехнології, медицина та реабілітація» (наказ МОН №928 від 11.06.2026, додаток 6). Очікуємо на ваші наукові публікації у нових випусках видань УТГіС.


 

 

Короткий життєпис К. Малліса такий: отримав ступінь бакалавра наук в галузі хімії в Технологічному інституті Джорджії (Georgia Institute of Technology) в 1966 році, ступінь доктора філософії у галузі біохімії - в Університеті Каліфорнії (University of California) в 1972 році, де читав лекції з біохімії до 1973 року. У тому ж році став постдокторантом з педіатричної кардіології в Медичній школі Університету Канзаса (University of Kansas Medical School), з акцентом в області фізіології легеневих судин. У 1977 році розпочав дворічну докторську роботу з фармацевтичної хімії в Університеті Каліфорнії (University of California). В 1979 році приєднався до корпорації «Cetus Corp.» в Емервіллі (Каліфорнія, США) в якості хіміка ДНК. Протягом семи років досліджував синтез олігонуклеотидів, що привело його до винаходу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). У 1986 році призначений відповідальним за молекулярну біологію в корпорації «Xytronyx, Inc» в Сан-Дієго, де зосередив роботу на ДНК і фотохімії. У 1987 році почав консультації з хімії нуклеїнових кислот для десятка корпорацій («Angenics», «Cytometrics», «Eastman Kodak», «Abbott Labs», «Milligen / Biosearch») та спеціалізованих лабораторій. В 1993 році отримав Нобелівську премію з хімії за винахід полімеразної ланцюгової реакції. Після цього він залишив і виробництво, і науку, оселився в Каліфорнії на березі океану, де займався віндсерфінгом і (у вільний час) приватним науковим консультуванням.

Концептуально розроблений К. Маллісом метод ПЛР зробив революцію в сучасній молекулярній біології. А незабаром ПЛР знайшла множинні застосування в областях, дуже далеких від академічної науки. Цей метод у тисячі разів спростив, прискорив і здешевив процес виділення специфічного фрагмента ДНК.

Відкриття ПЛР-ампліфікації – одного з монументальних наукових методів ХХ століття – це блискучий приклад епохального винаходу, зробленого геніальним одинаком.

Зараз ПЛР – це рутинний лабораторний метод. І кожна постановка ПЛР (а їх мабуть десятки тисяч кожного дня) – це пам’ять про її винахідника.

Президія Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова
Підготувала доктор біол. наук Н.Е. Волкова