Олександр Іванович КОРНЕЛЮК

 

Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова з сумом та почуттям глибокої скорботи повідомляє, що що на 76-му році життя відійшов у засвіти багаторічний активний член товариства , Олександр Іванович Корнелюк — відомий учений у галузі молекулярної біології, білкової інженерії та біоінформатики.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, колегам та учням Олександра Івановича. Поділяємо біль непоправної втрати. Нехай світла пам’ять про нього, його наукові здобутки та добрі справи назавжди залишаються з нами.

Некролог, Олександр Іванович КОРНЕЛЮК

 

XXI Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів»

Вельмишановні колеги!

22-24 вересня 2026 р. у м. Кам’янець-Подільський на базі Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка відбулась XXІ Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів», присвячена 160-річчю від дня народження Нобелівського лауреата Томаса Моргана, 125-річчю від дня народження академіка НАН України Миколи Гришка та 120-річчю від дня народження професора Петра Шкварнікова. Співорганізатори заходу – Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова, Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України та Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.

Конференція пройшла у змішаному форматі для максимального забезпечення участі вчених з різних областей України та іноземних дослідників, зважаючи на умови воєнного стану у державі. У роботі конференції взяли участь понад 90 учасників з наукових установ і навчальних закладів України, а також дослідники з Польщі. Наукова робота конференції була організована у вигляді пленарних та секційних засідань за напрямами: еволюція геномів у природі та експерименті, загальна та популяційна генетика; молекулярна генетика та геноміка; прикладна генетика і селекція; генетика людини та медична генетика; аналіз та оцінка генетичних ресурсів; молекулярні та клітинні біотехнології; історія біології, питання викладання генетики, селекції та еволюційної теорії. Також було проведено стендову сесію. Впродовж конференції заслухано 12 пленарних і 26 секційних доповідей, представлено 8 стендових доповідей, проведено круглий стіл «Біотехнологія лікарських рослин: Сучасний стан та перспективи» за модерування чл.-кор. НАНУ Кунаха В.А.

Крім того, відбувся Пленум Ради УТГіС ім. М.І. Вавилова, в ході якого президент товариства, член-кор. НАН України Кунах В.А. зробив доповідь про підсумки роботи Президії товариства за 2026 рік та головні завдання діяльності на 2027 рік, а також обговорювали організаційні питання.

Завантажити Програму конференції

Фотозвіт з конференції

Віктор Олександрович Федоренко (до 75-річчя від дня народження)

22 вересня 2026 року виповнюється 75 років від дня народження Віктора Олександровича Федоренка – доктора біологічних наук, професора, завідувача кафедри генетики і біотехнології Львівського національного університету імені Івана Франка, члена Президії Українського товариства генетиків і селекціонерів імені М. І. Вавилова, відомого вченого у галузі генетики і біотехнології мікроорганізмів.

Колеги, учні та друзі щиро вітають та зичать Вам міцного здоров'я, невичерпної творчої наснаги, родинного затишку та благополуччя. Нехай Ваша наукова школа і надалі розквітає, а здобутки – множаться на благо вітчизняної науки!

Дивитись більше: Професор Віктор Олександрович Федоренко (до 75-річчя від дня народження)

Періодичні видання УТГіС

Шановні колеги, раді повідомити, що обидва періодичні видання Товариства «Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів» та «Фактори експериментальної еволюції організмів» за результатами розгляду МОН увійшли до оновленого Переліку наукових фахових видань України (категорія "Б") за спеціальностями Е1 Біологія та біохімія та G21 Біотехнології та біоінженерія кластеру «Біологія, біотехнології, медицина та реабілітація» (наказ МОН №928 від 11.06.2026, додаток 6). Очікуємо на ваші наукові публікації у нових випусках видань УТГіС.

 

 

Короткий життєпис К. Малліса такий: отримав ступінь бакалавра наук в галузі хімії в Технологічному інституті Джорджії (Georgia Institute of Technology) в 1966 році, ступінь доктора філософії у галузі біохімії - в Університеті Каліфорнії (University of California) в 1972 році, де читав лекції з біохімії до 1973 року. У тому ж році став постдокторантом з педіатричної кардіології в Медичній школі Університету Канзаса (University of Kansas Medical School), з акцентом в області фізіології легеневих судин. У 1977 році розпочав дворічну докторську роботу з фармацевтичної хімії в Університеті Каліфорнії (University of California). В 1979 році приєднався до корпорації «Cetus Corp.» в Емервіллі (Каліфорнія, США) в якості хіміка ДНК. Протягом семи років досліджував синтез олігонуклеотидів, що привело його до винаходу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). У 1986 році призначений відповідальним за молекулярну біологію в корпорації «Xytronyx, Inc» в Сан-Дієго, де зосередив роботу на ДНК і фотохімії. У 1987 році почав консультації з хімії нуклеїнових кислот для десятка корпорацій («Angenics», «Cytometrics», «Eastman Kodak», «Abbott Labs», «Milligen / Biosearch») та спеціалізованих лабораторій. В 1993 році отримав Нобелівську премію з хімії за винахід полімеразної ланцюгової реакції. Після цього він залишив і виробництво, і науку, оселився в Каліфорнії на березі океану, де займався віндсерфінгом і (у вільний час) приватним науковим консультуванням.

Концептуально розроблений К. Маллісом метод ПЛР зробив революцію в сучасній молекулярній біології. А незабаром ПЛР знайшла множинні застосування в областях, дуже далеких від академічної науки. Цей метод у тисячі разів спростив, прискорив і здешевив процес виділення специфічного фрагмента ДНК.

Відкриття ПЛР-ампліфікації – одного з монументальних наукових методів ХХ століття – це блискучий приклад епохального винаходу, зробленого геніальним одинаком.

Зараз ПЛР – це рутинний лабораторний метод. І кожна постановка ПЛР (а їх мабуть десятки тисяч кожного дня) – це пам’ять про її винахідника.

Президія Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова
Підготувала доктор біол. наук Н.Е. Волкова