XV International Scientific Conference «Factors in Experimental Evolution of Organisms»

Dear colleagues!

M.I. Vavilov Society of Geneticists and Breeders of Ukraine informs that the XV International Scientific Conference «Factors in Experimental Evolution of Organisms» will be postponed until 2021 due to quarantine measures taken in response to the COVID-19 pandemic.
More details about the date and venue of the conference will be announced in late 2020.

The next volumes of the «Factors in Experimental Evolution of Organisms» (ISSN 2415-3826 (Online), ISSN 2219-3782 (Print)), which is included in List of professional publications of Ukraine (biological specialties - 091, Category "B", Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine № 409 from 17.03.2020), as well as indexed in the Index Copernicus database of scientific journals, will be published as scheduled.
Printed copies will be available at the Institute of Molecular Biology and Genetics of the National Academy of Sciences of Ukraine starting from the end of September 2020. Electronic version of the journal will be accessible on-line on the journal website http://utgis.org.ua/faktory

Download Information Letter 2


 

Короткий життєпис К. Малліса такий: отримав ступінь бакалавра наук в галузі хімії в Технологічному інституті Джорджії (Georgia Institute of Technology) в 1966 році, ступінь доктора філософії у галузі біохімії - в Університеті Каліфорнії (University of California) в 1972 році, де читав лекції з біохімії до 1973 року. У тому ж році став постдокторантом з педіатричної кардіології в Медичній школі Університету Канзаса (University of Kansas Medical School), з акцентом в області фізіології легеневих судин. У 1977 році розпочав дворічну докторську роботу з фармацевтичної хімії в Університеті Каліфорнії (University of California). В 1979 році приєднався до корпорації «Cetus Corp.» в Емервіллі (Каліфорнія, США) в якості хіміка ДНК. Протягом семи років досліджував синтез олігонуклеотидів, що привело його до винаходу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). У 1986 році призначений відповідальним за молекулярну біологію в корпорації «Xytronyx, Inc» в Сан-Дієго, де зосередив роботу на ДНК і фотохімії. У 1987 році почав консультації з хімії нуклеїнових кислот для десятка корпорацій («Angenics», «Cytometrics», «Eastman Kodak», «Abbott Labs», «Milligen / Biosearch») та спеціалізованих лабораторій. В 1993 році отримав Нобелівську премію з хімії за винахід полімеразної ланцюгової реакції. Після цього він залишив і виробництво, і науку, оселився в Каліфорнії на березі океану, де займався віндсерфінгом і (у вільний час) приватним науковим консультуванням.

Концептуально розроблений К. Маллісом метод ПЛР зробив революцію в сучасній молекулярній біології. А незабаром ПЛР знайшла множинні застосування в областях, дуже далеких від академічної науки. Цей метод у тисячі разів спростив, прискорив і здешевив процес виділення специфічного фрагмента ДНК.

Відкриття ПЛР-ампліфікації – одного з монументальних наукових методів ХХ століття – це блискучий приклад епохального винаходу, зробленого геніальним одинаком.

Зараз ПЛР – це рутинний лабораторний метод. І кожна постановка ПЛР (а їх мабуть десятки тисяч кожного дня) – це пам’ять про її винахідника.

Президія Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова
Підготувала доктор біол. наук Н.Е. Волкова