З 22 до 25 вересня 2025 р. у м. Києві на базі Інституту молекулярної біології і генетики НАН України відбувся ХІ з’їзд Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова та асоційована зі з’їздом ХХ Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів», присвячена 120-річчю від дня народження Ервіна Чаргаффа і 125-річчю від народження Германа Джозефа Мюллера. Співорганізаторами конференції були Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова (УТГіС) та Інститут молекулярної біології і генетики НАН України (ІМБГ НАНУ).

Конференцію проводили у змішаному форматі для максимального забезпечення участі вчених із різних областей України та іноземних дослідників, зважаючи на умови воєнного стану у державі. У роботі конференції взяли участь близько 100 учасників з наукових установ і навчальних закладів України, а також дослідники з Польщі, Чехії, Латвії, Азербайджану та ін.

До відкриття XX Міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів» за поданими для участі у конференції матеріалами надруковано два чергові томи (Т. 36 та Т. 37) збірника наукових праць «Фактори експериментальної еволюції організмів» (ISSN 2415-3826 (Online), ISSN 2219-3782 (Print)), які узагальнюють теоретичні досягнення і практичні надбання провідних українських і зарубіжних вчених, висвітлюють проблеми, які постають перед науковцями сьогодні, а також можуть стати основою для їхнього вирішення у майбутньому та сприятимуть подальшому розвитку теоретичних засад еволюції, генетики, селекції та біотехнології як в Україні, так і за її межами. Результати наукових досліджень представлені у 69 статтях і 25 вибраних тез доповідей.

Наукову роботу конференції організували за напрямами: молекулярна генетика та геноміка; прикладна генетика і селекція; біоінформатика та комп’ютерна біологія; генетика людини та медична генетика; загальна та популяційна генетика; аналіз та оцінка генетичних ресурсів; молекулярні та клітинні біотехнології; історія біології, питання викладання генетики, селекції та еволюційної теорії. Було заслухано 12 пленарних і 19 секційних доповідей і представлено 13 стендових доповідей.

22 вересня відбулася реєстрація делегатів з’їзду та учасників конференції. 23 вересня відкрив конференцію та виступив із вступним словом президент УТГіС, член-кореспондент НАН України Віктор Кунах (фото 1). Він привітав учасників із початком роботи з’їзду УТГіС та асоційованої з ним конференції, коротко згадав про основні віхи історії генетики, про історію створення та мету діяльності Українського товариства генетиків і селекціонерів. Він побажав усім учасникам плідної роботи і, на завершення, запропонував вшанувати пам’ять загиблих воїнів у війні за Україну, завдяки яким ми маємо можливість працювати та проводити наукові заходи у складних умовах російської агресії.

Фото 1. Виступ президента УТГіС Віктора Кунаха на відкритті ХІ з’їзду УТГіС та асоційованої ХХ Міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів».
Зліва направо: віце-президент НААН, академік НААН Микола Роїк; директор ІМБГ НАН України, академік НАН України Михайло Тукало; президент УТГіС, член-кореспондент НАН України Віктор Кунах, учений секретар УТГіС, кандидат біологічних наук Анастасія Голубенко; член Президії НАН України, в. о. академіка-секретаря Відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України, академік НАН України Сергій Комісаренко; член Президії НАН України, академік-секретар Відділення загальної біології НАН України, академік НАН України Володимир Радченко.

 

Наступним з вітальним словом виступив директор ІМБГ НАНУ, академік НАН України Михайло Тукало, який розповів про досягнення, фундаментальні дослідження та практичні розробки інституту. Він зазначив, що проведення такого рівня конференцій є гідним представленням української науки.

Також мали вітальне слово член Президії НАН України, в. о. академіка-секретаря Відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України, академік НАН України Сергій Комісаренко, член Президії НАН України, академік-секретар Відділення загальної біології НАН України, академік НАН України Володимир Радченко. У своєму вітальному слові віце-президент НААН, академік НААН Микола Роїк розповів про проблеми сучасних селекціонерів, зокрема зберігання генетичних ресурсів у надзвичайно складних умовах сьогодення, а також про можливості подальшої співпраці між науковими установами України. З вітальним словом також виступили директор Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, академік НААН Раїса Вожегова (фото 2), директор Інституту розведення і генетики тварин НААН, академік НААН Остап Жукорський.

Фото 2. Делегати ХІ з’їзду УТГіС та асоційованої ХХ Міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів» під час перерви між засіданнями.
Зліва направо: академік НААН Юрій Лавриненко; доктор сільськогосподарських наук Тетяна Марченко; кандидат сільськогосподарських наук, професор Анатолій Опалко; академік НААН Раїса Вожегова; член-кореспондент НАН України Віктор Кунах; доктор сільськогосподарських наук Сергій Міщенко.

 

У режимі онлайн привітали учасників конференції академік Латвійської АН, професор Латвійського університету Ісаак Рашаль (Isaak Rashal), габ. доктор біології, професор Сілезького університету (Польща) Роберт Хастерок (Robert Hasterok). Вітання також надіслали директор Інституту клітинної біології НАН України (м. Львів), академік НАН України Андрій Сибірний, член-кореспондент Азербайджанської АН (м. Баку) Ібрагім Азізов (Ibrahim Azizov) та ін.

Після короткої перерви розпочало роботу пленарне засідання під головуванням двох віце-президентів УТГіС – академіка НАН України, директора ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» Ярослава Блюма та доктора біологічних наук, професора, першого проректора Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Надії Дробик.

Першим виступив кандидат біологічних наук, керівник лабораторії новітніх біотехнологій Зеновій Ткачук (ІМБГ НАНУ) з доповіддю «Етика Ервіна Чаргаффа і сучасний стан української науки», у якій висвітлив не лише відкриття видатного вченого, а й основні етичні принципи професора, актуальні й для сучасної української науки.

Продовжив пленарне засідання академік НАН України, доктор біологічних наук, професор Валерій Філоненко, який представив доповідь «Коалювання як нова складова системи антиоксидантного захисту клітини і новий механізм регулювання активності протеїнів» (ІМБГ НАНУ). Науковець висвітлив молекулярні механізми циклу коалювання / декоалювання в прокаріотичних і еукаріотичних клітинах, а також окреслив перспективи подальшого вивчення ролі цього процесу в патогенезі нейродегенеративних захворювань з метою розроблення сучасних підходів до їх профілактики та лікування.

Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН Світлана Ковтун (Інститут розведення і генетики тварин НААН України, Київська обл.) виступила з доповіддю «Банк генетичних ресурсів тварин як науковий та історико-культурний осередок збереження біорізноманіття у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». Світлана Іванівна представила сучасні підходи до отримання та збереження генетичного матеріалу цінних порід сільськогосподарських тварин, підкреслила важливість застосування методів штучного осіменіння, трансплантації ембріонів, кріоконсервації генетичних ресурсів і геномної селекції у селекційному процесі. Вона також зазначила перспективи впровадження інноваційних біотехнологічних рішень у практику тваринництва.

Пленарне засідання продовжив академік НАН України Ярослав Блюм, виступивши з доповіддю «Автофагія як ключовий елемент адаптації рослин до мікрогравітації». Науковець висвітлив основні молекулярні механізми розвитку стрес-індукованої автофагії, зокрема залучення різних ізотипів білків ATG8 та їхню взаємодію з α- і β-тубулінами, а також іншими молекулярними компонентами, задіяними в індукції автофагії. Ці дані покладено в основу розроблення підходів до підвищення стресостійкості та адаптації рослин до умов тривалих космічних польотів.

Академік НАН України Микола Кучук зробив доповідь «Актуальні питання генно-інженерної біотехнології рослин», у якій навів результати фундаментальних і прикладних наукових досліджень Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, спрямованих на розвиток рослинних біотехнологій для аграрного сектору економіки та фармацевтичної промисловості.

На завершення пленарного засідання продакт-менеджер ТОВ «Біонікс ЛАБ» Юлія Чижик у доповіді «Використання підходів сиквенування довгих фрагментів в біотехнологіях та селекції» представила можливості нових технологій сиквенування фрагментів з метою визначенням модифікацій основ для досліджень генетичних захворювань людини.

Після успішного завершення насиченої програми першого пленарного засідання учасники мали змогу зробити перерву, обговорити почуте та зібратися для спільного фото (фото 3).

Фото 3. Учасники ХІ з'їзду Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова та асоційованої зі з’їздом ХХ Міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів» після першого пленарного засідання.

 

У другій половині дня розпочалися збори делегатів регіональних відділень УТГіС ім. М. І. Вавилова, присвячені виробленню пропозицій щодо порядку проведення з’їзду та виборів Ради товариства і Ревізійної комісії. Із 67 обраних делегатів у засіданні взяли участь 62, які представляли Київське міське та обласне, Львівське, Одеське, Полтавське, Тернопільське, Черкаське, Чернівецьке, Сумське, Харківське та Херсонське регіональні відділення.

Відкрив з’їзд та виступив із вступним словом президент УТГіС ім. М.І. Вавилова член-кореспондент НАН України Віктор Кунах. Він привітав учасників, оголосив програму та план роботи з’їзду. Одноголосно обрано Президію з’їзду у складі головуючого на зборах кандидата сільськогосподарських наук, професора Анатолія Опалка, секретарем – кандидата біологічних наук Олену Бублик. Детально порядок проведення зборів описано у протоколі з’їзду (див. додаток).

Заслухали звітну доповідь президента УТГіС Віктора Кунаха про основні напрямки діяльності Ради і Президії Товариства за період 2018–2025 рр. Він згадав видатних членів Товариства, які пішли з життя за цей період, а також висвітлив напрямки науково-організаційної роботи за 7 років роботи УТГіС. Віктор Анатолійович розповів про проведені під егідою УТГіС наукові конференції, щорічні випуски двох друкованих видань – збірника наукових праць «Фактори експериментальної еволюції організмів» та журналу «Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів». Також він підкреслив, що обидва видання були перереєстровані у 2019 році, належать до категорії Б. У цих журналах можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук у галузі біологічних наук (біологічні спеціальності – 091). Крім того, обидва видання індексуються у базах Index Copernicus та Google Scholar, а також Scientific Periodicals of Ukraine Open Ukrainian Citation Index. Доповідач наголосив, що жодна з наукових громадських організацій України не випускає одночасно два друкованих органи. Віктор Анатолійович звернув увагу на успішну роботу Товариства з популяризації науки в мережі Інтернет, зокрема на власному сайті – utgis.org.ua.

Доповідач відзначив високу активність членів Товариства та роботу осередків, зокрема, Черкаського, Тернопільського, Чернівецького, Львівського, Одеського, Сумського, Полтавського, Херсонського відділень та первинних організацій Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, Інституту фізіології рослин і генетики НАНУ, Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Інституту захисту рослин НААН України, Києво-Могилянської академії, Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААНУ, Національного дендрологічного парку «Софіївка», Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Натомість низка первинних організації знизила активність, або повністю припинили роботу. Віктор Кунах подякував віце-президенту УТГіС Ярославу Блюму за юридичне сприяння у перереєстрації Товариства у 2017 р., висловив подяку ЗСУ, героїзм яких забезпечує умови для роботи науковців.

На завершення звітної доповіді Віктор Кунах нагородив подяками членів Товариства за активну участь у роботі Товариства та вагомі досягнення у науковій діяльності: Ігоря Андрєєва, Світлану Антоненко, Людмилу Білявську, Ярослава Блюма, Раїсу Вожегову, Олександра Громика, Надію Дробик, Оксану Дубровну, Ірину Карпову, Світлану Ковтун, Наталію Козуб, Ірину Конвалюк, Юрія Лавриненка, Сергія Міщенка, Анатолія Опалка, Мар’яну Прокоп’як, Мар’яну Твардовську, Тамару Терновську, Оксану Щербак. Віце-президент УТГіС Надія Дробик також вручила подяку Віктору Кунаху.

Звіт ревізійної комісії представила її голова доктор біологічних наук Ірина Крапова. Після заслуханих звітів делегати одноголосно обрали комісію з вироблення проєкту рішення з’їзду у складі Анатолія Опалка, Юрія Лавриненка, Людмили Білявської.

В обговоренні звітів президента Товариства та ревізійної комісії взяли активну участь професор Анатолій Опалко, академік НААН Юрій Лавриненко, кандидат біологічних наук Олександр Громико, член-кореспондент НАН України Джамал Рахметов, доктор біологічних наук, професор Надія Дробик, кандидат біологічних наук Зеновій Ткачук (див. Протокол XI з’їзду УТГіС).

У ході обговорення звітів від учасників засідання надійшла пропозиція оцінити роботу УТГіС за звітний період як задовільну. Провели заключну дискусію щодо прийняття рішення з’їзду та сформулювали основні його положення, які представив голова комісії з підготовки проєкту рішення Анатолій Опалко.

Далі члени УТГіС обрали нову Раду Товариства та новий склад Ревізійної комісії (див. Протокол XI з’їзду УТГіС).

Після цього члени Ради УТГіС у складі 37 делегатів (повний список див. у Протоколі XI з’їзду УТГіС) провели пленум, на якому за пропозицією Віктора Кунаха обрали голову пленуму професора Анатолія Опалка, секретарем – кандидата біологічних наук Ірину Конвалюк.

На засіданні виступили Анатолій Опалко, Анастасія Голубенко, Роман Волков, Сабіна Чеботар, Надія Дробик, Ярослав Блюм, Олександр Громико, запропонувавши кандидатуру Віктора Кунаха на посаду Президента Товариства. Після обговорення відкритим голосуванням одноголосно обрано президентом УТГіС Віктора Кунаха (фото 4).

Фото 4. Під час голосування делегатів Ради УТГіС.

 

За пропозицією президента Товариства шляхом відкритого голосування обрано віце-президентами – академіка НАН України Ярослава Блюма, доктора біологічних наук, професора Надію Дробик, академіка НААН Світлану Ковтун; ученим секретарем – кандидата біологічних наук Ірину Конвалюк.

Після обговорення кандидатур делегати обрали членами Президії УТГіС кандидата біологічних наук Ігоря Андрєєва, доктора біологічних наук, професора Романа Волкова, доктора біологічних наук Оксану Дубровну, академіка НАН України Миколу Кучука, кандидата сільськогосподарських наук, професора Анатолія Опалка, академіка НАН України Михайла Тукала, доктора біологічних наук, професора Віктора Федоренка, члена-кореспондента НААН Сабіну Чеботар. Скарбником Товариства призначили кандидата біологічних наук Мар’яну Твардовську.

 

Зранку 24 вересня розпочалося друге пленарне засідання конференції за головування доктора біологічних наук, професора Тамари Терновської (Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ) та кандидата біологічних наук Олександра Громика (Львівський національний університет імені Івана Франка).

Першою заслухали доповідь доктора біологічних наук, професора Романа Волкова та колективу авторів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича «Genetic polymorphism of invasive species of the genus Impatiens in Ukraine and other European countries», у якій висвітлено результати комплексних досліджень генетичного поліморфізму українських популяцій інвазійних видів рослин.

Продовжив пленарне засідання габ. доктор біології, професор Сілезького університету (Польща) Роберт Хастерок з надзвичайно цікавою доповіддю «A nearly 25-year journey of using Brachypodium as a model system in plant molecular cytogenetics: current status and future prospects». У презентації доповідач розповів про основні напрями поточних досліджень роду Brachypodium та обговорив перспективи його подальшого використання як модельного об’єкта для поглиблення розуміння структури, еволюції та динаміки геному рослин на цитомолекулярному рівні.

Наступною було заслухано доповідь «Концепція створення АФІ з противірусною та протибактеріальною активністю», представлену кандидатом біологічних наук Зеновієм Ткачуком (ІМБГ НАНУ). Науковець окреслив альтернативні підходи до створення противірусних і протибактеріальних препаратів на основі протонованих нуклеотидів, які забезпечують блокування проникнення вірусів у клітину та лізис бактерій.

Кандидат біологічних наук Олександр Громико у складі співавторів від Львівського національного університету імені Івана Франка зробив доповідь «Генетичні ресурси колекції культур мікроорганізмів – продуцентів антибіотиків у контексті розвитку мікробних біотехнологій України. До 30-річчя від заснування», у якій висвітлив історію заснування центру мікробних біоресурсів, чисельність та різноманіття культур на сьогодні, а також основні фундаментальні та прикладні здобутки генетико-селекційних досліджень мікроорганізмів в Україні.

Наступною слухали доповідь «Past, present, and future of 45s rDNA loci in barley» PhD Анни Шімкової (Anna Šimková) з Інституту експериментальної ботаніки (Оломоуць, Чеська Республіка). Вона представила результати досліджень пангеному усіх диплоїдних і вибраних тетраплоїдних форм видів роду Hordeum. Порівняльний аналіз виявив значні структурні варіації, що порушують проксимальну колінеарність хромосом і відображають лінійно-специфічне ремоделювання геному. Зокрема, було показано, що транскрипційна активність окремих локусів 45S рДНК у ячменю не є пропорційною їхнім розмірам. Отримані результати дають можливість розглядати Hordeum як модельний об’єкт для вивчення еволюції геному, структурних варіацій і генетичної основи адаптивних ознак, відкриваючи нові можливості для вдосконалення ячменю.

Завершила це пленарне засідання доктор біологічних наук, професор Тетяна Щербатюк (Київський національний університет технологій та дизайну), яка представила біографію та наукові здобутки видатного українського науковця Добржанського Ф. Г. у доповіді «Стежками видатного земляка-науковця. До 125-річчя від народження Добржанського Феодосія Григоровича».

Після короткої перерви відбулась стендова сесія, на якій оприлюднено 13 доповідей: «Дослідження адаптивного потенціалу до посухи в нащадків генетично змінених рослин пшениці (Triticum aestivum L.)» (автори – Алла Комісаренко, Леонід Михальський, Інститут фізіології рослин і генетики НАН України); «Enhancement of transformation and regeneration efficiency in cucurbita plants using Acyl-homoserine lactones» (Людмила Льошина, Ольга Булко, Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України), «Результати молекулярно-цитогенетичних досліджень у випадках підозри хронічної мієлоїдної лейкемії» (Марія Мельник, Марія Вальчук, Софія Левандівська, Роксолана Назар, Орися Корольчук, Юрій Кароль, Наталія Гулеюк, Галина Макух, Науковий медико-генетичний центр «ЛеоГЕН», Львів); «Аналіз фізіолого-біохімічих показників, що обумовлюють підвищення осмостійкості, генетично модифікованої пшениці» (Світлана Михальська, Алла Комісаренко, Інститут фізіології рослин і генетики НАН України); «Мобілізація генетичних ресурсів Ginkgo L. для селекції» (Надія Цибровська, Ольга Опалко, Володимир Грабовий, Анатолій Опалко, Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України, Умань); «Морфогенетичний поліморфізм листків Trifolium repens L.» (Марина Пацюк, Житомирський державний університет імені Івана Франка); «Завдання селекції Exochorda Lindl. для урбанізованого середовища» (Анатолій Опалко, Валентин Поліщук, Ольга Опалко, Уманський національний університет); «Evaluation of the protective effect of total extracts of burdock and sage in irradiated wheat seeds» (E.N. Shamilov, A.S. Abdullayev, V.E. Shamilli, Ibrahim Azizov , Institute of Radiation Problems of the Ministry of Science and Education of the Republic of Azerbaijan, Baku, Azerbaijan); «Genetic transformation of Ukrainian varieties of soybean» (Наталія Щербак, Анастасія Голубенко, Марина Дзуг, Мирослав Парій, Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України); «Роль поліморфізмів гену CD36 у формуванні індекса маси тіла» (Анастасія Шкуропат, Андрій Жидко, Херсонський державний університет); «Диференційна експресія генів протеїнів теплового шоку у нуту (Cicer arietinum L.) при відповіді на посуху» (Георгій Сліщук, Наталія Волкова, Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України, Одеса); «Популяційна структура Harmonia axiridis (Pallas, 1773) за кольором надкрил у південно-західній частині Сумської області» (Валентина Торяник, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка); «Створення адаптивного вихідного матеріалу пшениці озимої в південному степу з використанням географічно віддалених екотипів» (Раїса Вожегова, Тетяна Марченко, Олена Пілярська, Валерій Базалій, Галина Базалій, Сергій Міщенко, Юрій Лавриненко, Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, Одеса).

Після обідньої перерви проводили конференцію у форматі засідання об’єднаної секції прикладної генетики і селекції, молекулярної генетики та геноміки, на якій головували доктор біологічних наук Наталія Козуб (Інститут захисту рослин НААН України, Київ) та доктор біологічних наук Ярослав Пірко (ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», Київ).

Першою заслухали доповідь «Створення озимих ліній м’якої пшениці зі стійкістю до високовірулентних рас стеблової іржі за допомогою маркер-асоційованої селекції шляхом комбінування Sr генів», представлену доктором біологічних наук Ярославом Пірком та колективом співавторів ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України».

Доктор біологічних наук Наталія Козуб зробила доповідь «Характеристика ліній пшениці м`якої озимої з транслокацією 1BL.1RS типу вишиванка» від колективу Інституту захисту рослин НААН України. Наступною заслухали доповідь «Characterization of SNPS in the non-coding regions of the myostatin gene in Ukrainian Carpathian mountain sheep and their potential as a genetic resource for sheep breeding» (доповідач – кандидат біологічних наук Тетяна Буслик, Інститут біології тварин НААН України, Львів); «Оцінка інтрогресивних ліній Triticum aestivum L. на стійкість до грибних хвороб та інші селекційно-цінні ознаки» (доповідач – кандидат біологічних наук Іван Моцний, Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства і сортовивчення, Одеса); «Мінливість геномів інтрогресивних ліній Triticum aestivum / Amblyopyrum muticum за ділянками генів стійкості до патогенів» (доповідач – аспірант Вікторія Плигун, Національний університет «Києво-Могилянська академія»), «The complex iron-related regulatory network lies behind the riboflavin overproduction in the yeast Candida famata» (доповідач – аспірант Сергій Романов, Інститут клітинної біології НАН України, Львів); «Дослідження геному рослин методом FISH» (доповідач – кандидат біологічних наук Мар’яна Твардовська, ІМБГ НАНУ).

Після перерви розпочала роботу об’єднана секція біоінформатики та комп’ютерної біології, генетики людини та медичної генетики за головування члена-кореспондента НАН України Сергія Ярмолюка та кандидата біологічних наук Ігоря Андрєєва (ІМБГ НАНУ).

Аспірант Тарас Маюла з колективом авторів від ІМБГ НАНУ представив доповідь «Прогнозування нейропротекторних властивостей сполук природного походження за допомогою методів in silico». Наступною заслухали доповідь «Characteristics of WNT proteins obtained revealed by in silico methods» (доповідач – науковий співробітник Микита Пека, Харківський національний університет імені В .Н. Каразіна та Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН України, Полтава). Завершила секційне засідання від імені колективу ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України» (Львів) кандидат біологічних наук Ірина Ткач, виступивши з доповіддю «Порівняльний аналіз чисельних аномалій хромосом у матеріалі вагітностей, втрачених до та після повномасштабного вторгнення РФ».

 

Зранку 25 вересня розпочала роботу об’єднана секція аналізу та оцінки генетичних ресурсів, а також загальної та популяційної генетики за головування доктора біологічних наук Оксани Дубровної (Інститут фізіології рослин та генетики НАН України) та кандидата біологічних наук Ірини Конвалюк (ІМБГ НАНУ).

Першою заслухали доповідь «Проблеми та перспективи створення генетичних колекцій зернових культур» кандидата біологічних наук Ольги Задорожної (Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України). Науковий співробітник Микита Пека представив доповідь «Genetic differences between pig breed populations in individual missense variants of the TERT gene» від колективів авторів Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України та Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Наступною виступила аспірант Анастасія Распопіна з доповіддю «Вплив спермідину на нейродегенеративні зміни мутантів sws cheese» (Львівський національний університет імені Івана Франка). Кандидат сільськогосподарських наук Алла Маріуца спільно із співавторами Інституту рибного господарства НААН України представила доповідь «Оцінка генетичного поліморфізму антонінсько-зозуленецького внутрішньопородного типу української рамчастої породи коропа методом ISSR-аналізу». Аспірант Андрій Міщенко (ІМБГ НАНУ) зробив доповідь «Характеристика нових сортів фундука Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України із використанням мікросателітних маркерів» від колективу авторів ІМБГ НАНУ та Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАНУ.

Після перерви провели об’єднану секцію молекулярних та клітинних біотехнологій, історії біології, питань викладання генетики, селекції та еволюційної теорії за головування члена-кореспондента НАН України Богдана Моргуна (Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України) та кандидата біологічних наук Мар’яни Твардовської (ІМБГ НАНУ).

Прозвучали доповіді: «Вплив культури in vitro на розмір насіння сомаклональних варіантів спельти» (доповідач – магістр Дмитро Палеха, Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України); «Біотехнологічні підходи до підвищення життєздатності рідкісних видів Carlina L. в умовах in vitro» (доповідач – аспірант Христина Колісник, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка); «Вплив УФ С на толерантність антиоксидантної системи Pisum sativum до абіотичних стресів» (доповідач – кандидат біологічних наук Ірина Жук, Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України); «Видатні вчені-біологи – лауреати нобелівської премії» (доповідач – кандидат біологічних наук Наталія Гринчак, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова).

 

Після завершення секційних засідань було підведено підсумки ХІ з’їзду Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова та асоційованої зі з’їздом ХХ Міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів». Президент УТГіС Віктор Кунах подякував всім учасникам та організаторам цього заходу за активну участь, обговорення та плідну співпрацю. Він відзначив високий рівень проведення з’їзду та конференції, незважаючи на надзвичайно складні умови сьогодення, зумовлені військовим станом в Україні і війною з росією. Після цього Віктор Анатолійович, як голова наукового комітету конференції вручив дипломи за кращі наукові доповіді. Зокрема, за кращі секційні доповіді нагороджені доповідачі Іван Моцний, Вікторія Плигун, Тарас Маюла, Микита Пека, Анастасія Распопіна, Алла Маріуца, Дмитро Палеха, Христина Колісник, за кращу стендову доповідь – Анастасія Голубенко.

Від імені Президії УТГіС Віктор Кунах нагородив подяками за активну науково-організаційну роботу під час з’їзду та конференції Ірину Бернацьку, Олену Бублик, Анастасію Голубенко, Дмитра Іродова, Віталія Мельника, Андрія Міщенка, Ганну Мирюту, Людмилу Можилевську, Катерину Семенову.

 

На завершення заходу виступили його учасники з привітанням усіх присутніх з успішним проведенням ХІ з’їзду Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова, за результатами роботи якого обрано Раду, Президію та президента Товариства. Також делегати відзначили актуальність, новизну, змістовність та цінність результатів досліджень, представлених на асоційованій зі з’їздом XХ Міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів».

Більше фото з цього заходу можна знайти за посиланням https://photos.app.goo.gl/LkBJZjWNw8WqojEZ8